Створення образів літературних персонажів є одним з центральних моментів творчості письменника. Для того щоб створити типовий образ у літературі, письменник накопичує враження, спостерігає явища громадського життя, прагне проникнути у внутрішній світ людини. М. Горький відзначав важливість спостережень за людьми в роботі письменника, підкреслюючи необхідність безпосередніх вражень для створення літературного образу. Він писав, що необхідно дуже добре придивитися до сотні-другої попів, крамарів, робочих для того, щоб приблизно вірно написати портрет одного робітника, попа, крамаря.
Створений письменником образ буде вражаючим, якщо в ньому гармонічно зливаються в єдине ціле типові й індивідуальні риси, якщо в образі окремої людини з його своєрідною зовнішністю, особливостями поведінки і манерами, звичками і поглядами відображені типові особливості тієї чи іншої соціальної групи.
Особистість літературного персонажу, індивідуальне і типове в ньому розкриваються через діяльність, систему вчинків, у яких виражаються відносини героя до навколишнього і життя. Тому письменнику надзвичайно важливо знайти, визначити, такі життєві ситуації, в яких найбільш чітко виступить та чи інша сторона особистості або риса характеру героя.
Сила творчої уяви письменника — у створенні літературних образів, які відрізняються виразністю, змістовністю, неповторністю. Ідеї, поняття, погляди і переконання письменника реалізуються в логіку образів.
Будь-який художній твір повинний бути засобом формування, визначення поглядів і переконань у людей, заради яких і в ім'я яких воно створюється. Це основна мета творчої діяльності письменника.
Наукова творчість. Наукова творчість являє собою створення нових наукових понять, нових наукових теорій. Їхня реалізація забезпечує технічний прогрес, відкриває шляхи; до удосконалення того чи іншого виду або області практичної діяльності людей. Створення наукового поняття і тим більше наукової теорії вимагає найглибшого аналізу явищ, вдумливого зіставлення їх, узагальнення й оцінки з нових позицій, часто навіть відмінних від загальноприйнятих. Найважливішою умовою наукової творчості є уміння по-новому уявити собі картину протікання досліджуваних явищ.
Творча уява — необхідний компонент розумової діяльності на всіх етапах наукової творчості.
На первісному етапі дослідження уява виступає у визначенні робочих гіпотез на основі первісної творчої переробки наявних у науці даних, у виношуванні експериментального задуму чи дослідження його принципової (теоретичної) схеми, у створенні конкретної методики дослідження, іноді уявному моделюванні.
Творча уява необхідна й у період розробки експериментальної ситуації — визначення умов наміченої серії досвідів, які повинні підтвердити чи відкинути вихідні гіпотези. Важливо представити цю експериментальну ситуацію в її образній формі. При конструюванні нової експериментальної установки чи нового приладу також приходиться прибігати до експериментального моделювання.
На наступному етапі дослідження - етапі нагромадження вихідних даних, необхідних для вирішення проблеми,— уява має не менш істотне значення. На цьому етапі дуже важливо в міру нагромадження фактів уявити собі, що криється за малопомітними і на перший погляд випадковими відхиленнями в досліджуваних явищах. Не менш важливо також побачити, які зміни необхідно внести в експериментальну ситуацію, і які дозволять підтвердити чи уточнити отримані дані, довести їх до ступеня незаперечно доведених фактів і показати їхню причинну обумовленість. На цьому етапі дослідження образи уяви — важливий засіб пізнання того нового, що ще тільки в самій зародковій формі починає виступати в отриманих дослідником фактах. Ці образи можуть бути і нерідко бувають тими опорними пунктами, на основі яких у подальшій роботі формуються теоретичні положення чи нове вирішення питання про природу досліджуваного явища.
На заключному етапі наукового дослідження роль творчої уяви зводиться до того, що завершується перетворення раніше наявних у дослідника представлень про досліджуваний об'єкт, формуються нові представлення-образи. У них з необхідною ясністю і повнотою відбиваються закономірні зв'язки і причини залежності. Ці представлення-образи, у яких в діалектичній єдності виступають пам'ять і уява, є почуттєвою основою нових наукових понять і теорій. Образи уяви забезпечують необхідний "відліт" від дійсності як істотний фактор подальшого проникнення в її сутність і проектування майбутнього – створення нового, прогресивного.
Стан сучасної науки і техніки такий, що наукова творчість здійснюється зусиллями творчих колективів і об'єднань. Вирішення складних наукових проблем, створення нової наукової теорії, нові відкриття і винаходи в рідких випадках являють собою результати творчої роботи одного дослідника чи вченого, яким би високим ступенем творчих можливостей він не володів.
Поступальний рух науки і техніки все частіше вимагає комплексного дослідження проблем, які встають, і у вирішенні яких беруть участь учені різних областей наукового знання, включаючи і філософію. Так, наприклад, щоб забезпечити оптимально сприятливі умови для роботи космонавтів, залучаються дані інженерної і космічної психології.
Отже, обов'язковою умовою здійснення наукової творчості є діяльність творчої уяви. У науковій творчості понятійна форма відображення доповнюється образною. Варто також враховувати, що специфічна роль уяви в науковій творчості "полягає в тому, що вона перетворить образний, наочний зміст проблеми і цим сприяє її вирішенню. І тільки оскільки творчість, відкриття нового відбувається завдяки перетворенню наочно-образного змісту, вона може бути віднесена за рахунок уяви".
Список використаної літератури.
1. Арцишевський Р.А. Світ і людина. – К.: Перун,1997.
2. Бичко І. В. та інші. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / К.: Либідь, 1991.-456с.
3. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій - К.: Вілбор, 1997. - 272с.
4. Князєв В.М. Філософія. – К.: МАУП,1997.
5. Краткий словарь по философии/Под общ. Ре. И.В.Блауберга, И.К.Пантина. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1982.
6. Руткевич А. Философия А.Камю // Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство : Пер. с фр. – М.: Политиздат, 1990. – С.5-22.
7. Спиркин А.Г. Основы философии. Учебное пособие. –М.: Политиздат, 1988.
8. Современная западная философия: Словарь / Сост.: Малахов В.С., Филатов В.П. – М.: Политиздат, 1991. – 414 с.
9. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994.
10. Філософія: Навч. посібник/І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко, В.П.Розумний та ін.; За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1997.
11. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 576 с.
Завантажити реферат