Спираючись на свою теорію, Кларк виводить умови статичної та динамічної рівноваги. При статичній рівновазі ціни на продукт дорівнюють граничним видаткам виробництва, прибуток та додатковий продукт відсутні. Виникнення та застосування нових технологій може збільшити граничний продукт факторів виробницва або зменшити граничні витрати, тоді при динамічій рівновазі вникає тимчасовий прибуток, який потім зникає при досягнені нової статичної рівноваги. При кожному такому стані рівноваги фактичний випуск продукції наближається до потнеційного, невеликі відхилення від якого усуваються ринковою саморегуляцією.
Підсумовуючи роль теорії граничної продуктивності слід сказати, що вперше сукупний продукт був поділений на продукт праці та продукт капіталу, причому стало можливим кількісне обчислення частки, що належить робочім та власникам капіталу. При подальшому розвитку економічної думки поняття граничної продуктивності були використані при дослідження процесу виробництва в умовах досконалої конкуренції та монополії, де вони визначають ефективність виробничого процесу; за допомогою граничної продуктивності визначається чи є виробництво прибутковим, чи треба його розширювати або закривати.
Формування неокласичного напрямку.
Альфред Машалл (1842-1924) узагальнив, доповнив та систематизував результати маржиналістської революції. Саме він використав поняття про граничні велични для широкого використання математики в економічних дослідженнях. Внесок Маршалла до розробки цього напрямку в економіці назвали Маршаліанською революцією, а новий, оснований на використанні математики підхід до розвязання зекономічних задач отримав назву неокласичного напрямку, оскільки Маршалл синтезував здобуття класиків із теоріями граничності.
Неокласики оголосли предметом своїх досліджень “чисту економіку”, яка не залежть від суспільної форми її організації; разом з цим вводиться поняття “економічної людини”, яка намагається максимізувати свій прибуток та корисність та мінімізувати свої зусилля для отримання бажаного результату, тобто людині приписується раціональна поведінка. При дослідженні окремих господарських одиниць застосовувались граничні величини, які характеризують ефект від додаткової одиниці споживання (гранична корисність) або затрат додаткової одиниці вробничого фактора (гранична продуктивність).
Альфред Маршалл зробив велкий внесок до неокласчного напрямку, який має широке застосування і тепер: він надав нового тлумачення видаткам виробництва: виключив із них видатки на засоби виробництва і додав прибуток капіталістів.
Маршалл вважав себе послідовником Рікардо і тому намагався поєднати його вчення ро вартість з субєктивістською теорією граничної корисності. Намагаючись розробити універсальну економічну конепцію на основі поєднання таких різних економічних теорій як теорія трудової вартості та теорія граничної корисності, він стикнувся із однобічністю обох цих концепцій: трудова теорія вартості вважала ціну лише грошовим виразом вартості- трудових видатків виробництва, а теорія граничної корисності бачила у ринковій ціні лише прояв субєктвних оцінок товарів покупцями. Намагаючись подолати це протиріччя він дійшов висновку, що в процесі утворення ринкової ціни неправильно надавати переваги виключно пропозиції продавця або попиту покупця., тому в ценр досліджень він поставив формування на різних ринках благ ціни як результуючої взаємодії попиту та пропозиції, тим самим збагативши економічну науку більш глибокм аналізом взаємозвязку виробництва і обміну на основі функційного методу дослідженя. Поставивши в центр своїх пошуків ціну як найважливіший елемент ринкової економіки він дійшов висновку, що з одного боку ціна визначається крисністю продукту для споживача- ціна попиту, а з другого боку ціна залежить від видатків вробництва- ціна проозиції. Ринкова ж ціна- вартість це результат ціноутвоення; графічно це перетин кривих попиту та пропозиції.
Іншим науковим здобуттям Альфреда Маршала було виведення закону попиту: кількість блага, яку покупці згодні придбати обернено пропорційна до ціни блага. В контексті співвідношення ціни та корисності блага він вводть поняття соживчого надлишку, як додаткової суми до сплачуваної ціни, яку споживач згоден заплатити замість того щоб відмовитись від споживання блага.
Ці положення, які стали основою для формування сучасної економічної теорії Маршалл виклав у роботі “Principles of Economics”.
Висновки.
Роль, яку зіграла маржинлістська революція у розвитку економічної теорії полягала по суті в тому, що поняття граничних величин (витрат, корисності, продуктивності, схильностей ) дозволило створити новий інструмент аналізу економічної реальності, який використовує вищу матматику.
Замість динамічних задач класичної теорії, які метою своіх досліджень ставили вивчення росту суспільного добробуту залежно від темпів накопичення капіталу та темпів приросту населення і лише вербально описували поведінку економіки на довгостроковому періоді, неокласичний напрям ставить у центр нової теорії поведінку окремих економічних агентів - споживача та фірму, які намагаються максимізуати власну корисність (для фірми це максимізація прибутку). Крім того, ці задачі, які допомагають вирішувати теорії граничності, мають суто математичне формулювання і точне математичне вирішення.
Таким чином можна сказати, що теорії граничності розширили сам предмет економічної науки, на базі неокласичного нарямку виникли нові елементи економічної теорії- теорія ринкової ціни, вчення про підприємництво, теорія поведінки споживача, виробництво в умовах досконалої конкуренції, які зформували цілй окремий розділ економічної науки- мікроекноміку.
Список використаної літератури
1. Берлин П. “Очерк развития економических учений в ХІХ и ХХ веках”, Москва-Ленинград 1929 г.
2. Злупко С.М. “Є.Є. Слуцький - український економіст-математик світової слави” // ”Економіка України”, 1995; №7; с.67-74.
3. Костюк В.Н. “История економических учений”, Москва: Центр 1997 г.
4. Корнійчук Л.Я. “Історія економічної думки”, Київ:Фенікс 1996 р.
5. Ястремський О.І. “Основи мікроекономіки”, Київ:Знання 1998 р.
Завантажити реферат