САМОСТІЙНА РОБОТА № 1
Тема 1. Поняття та сутність менеджменту.
1. Організація, мета її діяльності і критерії успіху.
Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи системи цілей. Щоб бути справді організацією, ця група повинна відповідати таким вимогам:
• наявність принаймні двох людей, які вважають себе частиною цієї групи;
• наявність принаймні однієї мети, що сприймають як загальну всі члени групи;
• наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти вирішальної для всіх мети.
Структуру організації складають логічні взаємини рівнів управління і функціональних областей, побудовані в такій формі, що дозволяє найбільш ефективно досягти цілей підприємства.
Відповідно до концепції життєвого циклу організації її діяльність проходить п'ять основних етапів: - народження організації: головна мета полягає у виживанні; керівництво здійснюється однією особою; основне завдання – вихід на ринок; - дитинство і юність: головна мета – одержання прибутку у найближчій перспективі і прискорений ріст; стиль керівництва твердий; основне завдання – зміцнення позицій і захоплення ринку; завдання в галузі організації праці – планування прибутку, збільшення заробітної плати, надання різних пільг персоналу; зрілість: головна мета – систематичний збалансований ріст, формування індивідуального іміджу; ефект керівництва досягається за рахунок делегування повноважень; основне завдання – ріст за різними напрямками діяльності, завоювання ринку; завдання в галузі організації праці - поділ і кооперація праці, преміювання за індивідуальні результати; - старіння організації: головна мета – збереження досягнутих результатів; ефект керівництва досягається за рахунок координації дій; основне завдання - забезпечити стабільність, вільний режим організації праці, участь у прибутках; - відродження або зникнення: головна мета складається в забезпеченні пожвавлення усіх функцій; ріст організації досягається за рахунок згуртованості персоналу, колективізму; головне завдання – омолодження, впровадження інноваційного механізму, наукової організації праці і колективне преміювання.
Організація - це відкрита система взаємодіючих і керованих частин (підрозділів, людей і т.д.), що працюють із визначеною метою, змістом, місією і мають у своєму розпорядженні ресурси: фінансові; матеріальні (устаткування і т.п.); людські; інформаційні; часові.
Організація вважається успішною, коли вона досягла своєї мети. Існує багато критеріїв, за якими оцінюється успішність діяльності організації.
1. Виживання як критерій успішної діяльності організації.
Для того, щоб вижити i бути сильними, органiзацiї змушені перiодично змiнювати свою мету, вибираючи її у вiдповiдностi до змiн у зовнiшньому свiтi.
2. Результативність і ефективність організації. Щоб бути успішної протягом довгого часу, організація повинна бути як ефективною, так і результативною.
3. Практична реалiзацiя. Важливий момент, про який треба постійно пам'ятати, коли мова йде про успiшнiсть дiяльностi органiзацiї, є такий: управлiнськi рiшення, які є обгрунтованими з точки зору теорiї та пiдкріпленi дослiдженнями – лише iдеї.
2. Внутрішнє і зовнішнє середовище організації.
Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Внутрішнє середовище, де працюють менеджери, містить в собі корпоративну культуру, організаційну структуру, технологію виробництва, всі будинки та споруди, які належать організації, машини та обладнання. Найбільш вагомим фактором внутрішнього середовища є корпоративна культура. Внутрішня культура повинна відповідати вимогам як зовнішнього середовища, так і стратегії фірми.
Зовнішнє організаційне середовище містить елементи, які знаходяться за межами організації, але мають на неї суттєвий вплив. Це конкуренти, ресурси, технології та економічні умови. Зовнішнє середовище організації ділять на два рівні: загальне середовище та середовище завдань.
Загальне середовище — це елементи, які мають опосередкований вплив на діяльність організації. Вони вмішують в собі соціальні, демографічні та економічні фактори, які однаково впливають на всі організації (збільшення темпів інфляції, зростання числа сімей, в яких працюють чоловік і жінка). Зовнішні фактори - це в основному неконтрольовані сили, які мають вплив на рішення менеджерів та їх дії і, в кінцевому підсумку, на внутрішню структуру і процеси в організації.
3. Поділ праці в організації та необхідність управління.
Поділ праці безпосередньо пов'язаний з організаційно-управлінською структурою суспільного виробництва. Спеціалізація виробництва створює умови для виділення окремих функцій управління і управлінських підрозділів, які об'єднуються в певну організаційну структуру. Управління відокремлюється від виробництва і стає самостійною сферою, що відіграє вирішальну роль у формуванні якісних ознак економічної системи, передусім у плані її соціально-економічної ефективності.
Сфера управління має власну організаційну структуру, засновану на внутрішньому поділі управлінської праці. Горизонтальну схему поділу широко застосовують при розподілі великого масиву робіт на численні локальні виробничі функції чи завдання як на рівні великих підприємств, так і на галузевому рівні організації та управління економікою.
Вертикальна схема організації управління забезпечує координацію окремих управлінських функцій горизонтального рівня з метою досягнення загальних цілей виробничої системи (підприємства, галузі чи всього народного господарства). Характер виробничого процесу і принципи поділу праці всередині виробничих систем всіх рівнів визначають певну комбінацію горизонтальної та вертикальної організації управління, власне її систему.
4. Менеджмент як система наукових знань і як мистецтво.
В останні роки спостерігається певна конвергенція поглядів на те, що ж таке менеджмент. У широкому розумінні менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.
5. Класична теорія менеджменту.
Класична теорія (підхід) менеджменту включає дві школи:
а) школу наукового управління;
б) адміністративну школу (класичну теорію організації).
Наукове управління було спрямовано на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці.
Засновниками школи наукового управління були Ф. Тейлор («Принципи наукового управління»,1911р.), Френк та Ліліан Гілбрейт, Генрі Форд, Генрі Гант.
Концепцію наукового управління сформулював Ф. Тейлор як необхідність послідовної реалізації наступних чотирьох кроків управління:
Завантажити реферат