Функція податку - це прояв його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей. Функція показує, яким образом реалізується суспільне призначення даної фінансової категорії як інструмента вартісного розподілу і перерозподілу національного доходу. Податки виконують три найважливіші функції:
1. Забезпечення фінансування державних витрат (фіскальна функція).
2. Підтримка соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними (соціальна функція).
3. Державне регулювання економіки (регулююча функція).
В усіх державах, при всіх суспільних формаціях податки, насамперед, виконували фіскальну функцію, тобто забезпечували фінансування суспільних витрат, у першу чергу витрат держави. Протягом останніх півтора-двох десятиліть помітний розвиток одержали соціальна і регулююча функції. Податок на прибуток є невід'ємною частиною податкової системи, тому його функції тотожні з загальними функціями податків. Однак слід зауважити, що пріоритетність виконання функцій кожною з категорій податків, в аспекті сприяння розвитку реалізації функції з боку держави, має диференціюватися. Природно держава буде прагнути до розвинення і удосконалення реалізації кожною категорією податків фіскальної функції (тобто формування дохідної частини бюджету). Але дослідження практики функціонування податкових систем у розвинених країнах доводить протилежне. Так фіскальну функцію здебільшого виконують непрямі податки, податки з доходів громадян покликані здійснювати насамперед соціальну функцію, регулятивну направленість несе, як вже зазначалося, корпораційний податок. Такий підхід дозволяє зосередити ресурси на одній основній функції категорії податку, що в свою чергу дозволяє більш ефективно використовувати державі відповідно фіскальні, соціальні, регулятивні важелі кожного виду податків. Так, наприклад, при оподаткуванні доходів громадян для досягнення соціальної справедливості чи рівномірності може використовуватись прогресивна шкала оподаткування, а для підвищення економічного розвитку і інвестиційної активності - при оподаткуванні прибутку юридичних осіб - регресивна шкала, що в свою чергу буде зменшувати фіскальну ефективність податку. Отже диференціація потрібна, проте як свідчить практика, багато податків виконують змішані функції, тому виникають складнощі у виборі напрямку дії податку, який потрібно розвивати чи у формуванні відповідних підходів до механізму реалізації та розвинення обраної функції. Усі ці фактори залежать від специфіки та етапу розвитку країн. Саме тому неможливо знайти дві абсолютно однакові системи оподаткування і виробити єдину методику щодо створення податкової системи країни. Але деякі загальні методичні рекомендації існують. Наприклад, принципи оподаткування.
2. АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
Усякий податок - це податок, призначений для рішення як фіскальних, так і економічних задач. Усякий податок обмежує витрати фінансових ресурсів приватним сектором економіки і переміщає фінансовий потенціал у розпорядження держави. У теорії економічної рівноваги прибуткові податки поряд з іншими розцінюються по їхньому впливі на віддалену перспективу збалансованого економічного росту. Однак податкові коректування господарської діяльності безпосередньо впливають на фінансову практику і поточні потреби бюджету. Серед різного роду прямих податків (прибуткового, майнового, земельного, на спадщину і дарування, на грошовий капітал, промислового) по своєму фіскальному значенню переважають прибуткові податки, тобто податки, що охоплюють оподаткування прибутку (доходу) підприємств і організацій і оподатковування особистих доходів громадян. У залежності від податку прибуткове оподатковування класифікується на два види:
- оподатковування фізичних осіб;
- оподатковування юридичних осіб.
Вирішальним фактором виділення об'єкта оподатковування є відношення власності. Також виділяють інші відмітні особливості: відмінності по характері використання доходу (прибутку), відмінності в податковому навантаженні, відмінності в умовах стягування. Однак ці питання є доволі складними і досить недослідженими, особливо в умовах недосконалості системи регламентування форм власності. Можливо у деяких аспектах дослідження доцільно розглядати ці два податки у взаємозв'язку. Надходження від корпоративного прибуткового податку складають незначну частку в дохідній частині бюджетів більшості розвитих країн, однак, цей вид податків грає важливу регулюючу роль. Діючий у даний час в Україні податок на прибуток підприємств має значна зовнішня подібність з податком на прибуток корпорацій зарубіжних країн. Однак принциповою відмінністю є той факт, що частка податку на прибуток підприємств у дохідній частині бюджету перевищує частку прибуткового податку з громадян. З огляду на функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподатковування як інструмента регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальної функції податку на прибуток юридичних осіб варто надавати другорядного значення. Аналогічний підхід повинний обумовлювати і відповідну структуру доходів бюджету, при якій питома вага особистого прибуткового податку повинний бути більше, ніж податку на прибуток. Саме така структура в доходах бюджету й утворилася в країнах з розвиненою ринковою економікою. Використання податку на прибуток як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово-господарських рішень як на мікро-, так і на макрорівні. За допомогою податку на прибуток можна регулювати:
- вибір тієї чи іншої правової форми організації бізнесу (АТ, ТОВ і т.п.);
- напрямку розподілу прибутку ( нагромадження чи споживання);
- вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування, притягнуті і позикові засоби);
- розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;
- розподіл і перерозподіл ВВП;
- темпи економічного росту на макрорівні.
Значний інтерес викликає оцінка нейтральності корпоративного податку щодо використання прибутку підприємств, тобто впливу на прийняття рішень про напрямок розподілу прибутку на нагромадження чи на виплату дивідендів. Інший аспект прояву регулюючої функції корпораційного податку розглядається у взаємозв'язку з існуючою між промислово розвиненими країнами податковою конкуренцією, що містить у собі "боротьбу" між окремими країнами за мобільні фактори виробництва і частку прибутку від їхнього використання. Сьогодні серед прибуткових податків в Україні домінує прибуткове оподатковування підприємств. Прибуткові податки тісно зв'язані з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідних частин бюджетів різних рівнів. Разом з тим вони не повинні зводити нанівець зацікавленість підприємств і населення в економічній активності. Цим і визначається зміст і основні напрямки удосконалювання системи прибуткового оподатковування в Україні.
Завантажити реферат