Відповідно до світової практики оподатковування корпораційний податок стягується з чистого прибутку компаній. Розподіл надходжень прибуткових податків між фізичними і юридичними особами в країнах з різними економічними системами неоднаково. На Заході податок на прибуток корпорацій (акціонерних товариств) має високий рівень розвитку. З розвитком акціонерної форми власності прибуток став важливим об'єктом оподатковування, а тому зажадала особливих форм обкладання. При цьому в даний час враховується її подальший розподіл на дивіденди і прибуток, що направляється на розвиток корпорації чи в резервні фонди. При приватній формі власності як до власника, так і до найманих робітників і службовців застосовується індивідуальний прибутковий податок (відповідно об'єктом оподатковування виступає прибуток чи власника заробітна плата працівників і службовців).
Системи оподаткування прибутку визначаються підходом до рішення питання про скорочення так називаного економічного подвійного оподатковування, тобто одночасного обкладання прибутку на рівні компанії і на рівні акціонерів, що одержують дивіденди. Прибуток компаній може складатися з двох частин: що не розподіляється і що розподіляється. У залежності від підходу до обкладання цих компонентів прибутку, згідно зі світовою практикою, системи оподатковування підрозділяються на наступні види: 1. Класична система, що не передбачає ослаблення економічного подвійного оподатковування. Роздільне оподатковування прибутку, що розподіляється, на рівні компанії корпораційним податком і доходів акціонерів (пайовиків) у вигляді дивідендів особистим прибутковим податком (фактично - подвійне оподатковування прибутку, що розподіляється). 2. Метод зниження, що полягає в тому, що із суми обчисленого прибуткового податку чи цілком частково віднімається корпораційний податок, сплачений на прибуток, що розподіляється. При цьому можна виділити: 2.1 Система зменшення обкладання прибутку на рівні компанії, при якій прибуток, що розподіляється, обкладається по більш низькій ставці корпораційного податку чи частково звільняється від обкладання, тобто може функціонувати в двох варіантах:
- на основі різних ставок, при цьому прибуток, що розподіляється, обкладається податком по більш низькій ставці.
- на основі часткового звільнення від оподатковування прибутку, що розподіляється.
2.2 Система зменшення обкладання прибутку на рівні акціонерів. Виділяються два способи зниження оподатковування доходів у вигляді дивідендів:
- податковий кредит, чи система заліку (імпутаційна система), що передбачає частковий залік податку, сплаченого компанією у відношенні прибутку, що розподіляється, при оподатковуванні акціонерів.
- часткове звільнення від податку дивідендів незалежно від того, чи був утриманий корпораційний податок із прибутку, що розподіляється, чи ні.
2.3 Система повного звільнення від податку прибутку, що розподіляється. Вона може бути організована на рівні:
- компанії;
- акціонерів.
Реформи, проведені в країнах з розвинутою ринковою економікою в сфері прямого оподатковування, значною мірою зводяться до пошуку компромісу між цими методами. Що ж стосується "границь" аналізованих систем оподатковування, податок на прибуток корпорацій стягується у випадку, якщо корпорація (фірма) визнається юридичною особою. Однак для деяких корпорацій у дрібному бізнесі робиться виключення: вони визнаються юридичними особами, але податки платять не вони, а їхні власники через індивідуальний прибутковий податок.
Щодо суб'єктів оподатковування "більш справедливими" є прямі податки, оскільки їхній розмір безпосередньо залежить від фінансово-майнового стану і кінцевих результатів діяльності платника. Саме тому в об'єднанні значної кількості регулюючих задач, що вирішують прямі податки, із забезпеченням фіскальних інтересів держави роль прямих податків постійно підвищується в більшості розвитих країн. Але в той же час прямі податки, як і непрямі податки, ведуть до росту цін, скорочують споживання і тим самим впливають на баланс попиту та пропозиції. Крім того, недоліки прибуткових податків складаються, по-перше, у складності числення оподатковуваного прибутку (доходу), оскільки платник завжди прагне сховати частина зароблених засобів. Цей факт постійно штовхає державу до нових заходів для забезпечення ефективного обліку і контролю доходів суб'єктів, що хазяюють, і громадян, а також до установлення твердого механізму відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства. По-друге, прибуткові податки можуть виступати ефективним фіскальним інститутом лише за умови досягнення в державі визначеної стадії економічного розвитку.
Переваги прибуткового оподатковування (податок на прибуток):
- регулятор економічних процесів
- стимулятор економічної активності
- можливість податкового охоплення всього створеного валового доходу
- можливість впливу на прийняття рішень на мікрорівні
- важливий аспект міжнародної податкової конкуренції
- соціально-економічні переваги
- політичні переваги.
Недоліки прибуткового оподатковування:
- складність нарахування
- можливість відхилення при недосконалій системі бухгалтерського обліку
- можливість реалізації фіскального значення за умови досягнення в державі визначеної стадії економічного розвитку
- ріст цін, скорочення споживання.
Головною перевагою прибуткового оподатковування є пряма залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку (доходу). Ніякі інші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб'єктів, що хазяюють, і громадян, як прибуткові податки. Це необхідно мати у виді при визначенні ставок прибуткових податків. Так, розмір ставки податку на прибуток необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове оподатковування не заподіювало би перешкод виробництву і не гальмувало його розвиток. У противному випадку податок на прибуток буде втрачати роль регулюючого інструмента. Система оподаткування прибутку юридичних осіб характеризується у сучасний період чималою кількістю проблем найбільш суттєвими є проблеми визначення бази оподаткування, оптимальної кількості наданих пільг, впровадження механізму регулятивної функції податку, розрізненість систем бухгалтерського та податкового обліку, великий розмір тіньової економіки та інші проблеми, що обумовлені специфікою господарчих відносин, що склалися в Україні у сучасний період. У цілому діюча система оподатковування в Україні характеризується численними виправленнями і змінами в законодавчі акти. Це явище є, хоч і небажаним, але цілком закономірним, якщо врахувати той факт, що податкова система України знаходиться в стадії активного становлення, що супроводжується серйозними структурними зрушеннями. На жаль, після десяти років її становлення, важко вважати однозначним відповідність порядку побудови податку на прибуток економічним законам, у той час як держава з його допомогою повинне не просто регулювати, а і стимулювати розвиток економіки країни. Тому удосконалювання системи прибуткового оподатковування юридичних осіб було і залишається одним з найбільш важливих питань податкової реформи.
Завантажити реферат