ПЛАН
Вступ
1. Держбюджет України
1) основні поняття про бюджетну систему нашої країни та деякі аспекти щодо прийняття державного бюджету
2) складові державного бюджету України
2. Бюджетний дефіцит, причини його виникнення
1) основні поняття про дефіцит бюджета.
2) проблеми його обчислення
3) основні макроекономічні фактори, що найбільше впливають на бюджетний дефіцит.
3. Бюджетна політика стосовно дефіциту бюджету
4. Шляхи вирішення проблеми бюджетного дефіциту.
Висновки
Список використаної літератури.
ВСТУП
Після розвалу Радянського Союзу в Східній Європі почалися глобальні економічні та політичні зміни. Перед колишніми соціалістичними країнами постало чимало проблем економічного, політичного та соціального характеру. Соціалістична система господарювання не виправдала сподівань, і колишні соціалістичні держави почали переходити до ринкової економіки. Але виявилося, що цей перехід не так легко здійснити. Адже змінити за короткий період усю систему в країні досить важко. Найбільш сміливими та послідовними в реформуванні суспільства виявились країни Прибалтики, а також Чехія, Словаччина, Польща та Угорщина. Інші ж країни (серед яких і Україна) зіткнулися з безліччю проблем, які вони не поспішали вирішувати.
Однією з таких проблем став бюджет. В соціалістичних економіках держава мала досить великий рівень бюджетного навантаження, оскільки саме вона розподіляла повністю всі ресурси, в тому числі і фінансові. Але при переході до ринкової економіки доходи в бюджет різко скоротилися в той час, як видатки залишилися майже на тому самому рівні, або й збільшились. Це спричинило різке збільшення бюджетного дефіциту і заборгованості держав по різним виплатам. Негативним наслідком цього явища стала інфляція. Починаючи з 1992 р. наша держава почала активно використовувати інфляційний механізм випуску грошей, за допомогою якого покривався бюджетний дефіцит. Будучи банкрутом, держава вдавалася до друкування грошей, які не були забезпечені відповідною товарною масою. А це завжди призводить до інфляції.
Послаблення державного контролю над економікою та хронічна державна заборгованість перед громадянами спричинили, крім політичної та соціальної кризи, ще й економічний хаос і ситуацію повної безвідповідальності перед державою.
Отже, постало питання: як проводити бюджетну реформу, чи потрібно скорочувати дефіцит бюджету, адже він сприяє економічному зростанню країни (в процесі спаду). І якщо скорочувати, то як вирішити соціальні та політичні проблеми, які виникнуть при скороченні державної соціальної допомоги населенню. З іншого боку, соціальні програми (витрати на виплату пенсій, допомог, охорону здоров’я, освіту, підготовку кадрів, сприяння розвитку енергетики, житлового будівництва і комунального господарства, зв’язку, транспорту, охорону навколишнього середовища, а також регулювання аграрного сектору) вже повністю не виконуються через брак коштів в бюджеті. Тоді державі потрібно було розібратися, як саме вплине бюджетний дефіцит на економічні процеси і як його потрібно змінити для покращення ситуації. Різні країни пішли різним шляхами, проводячи досліди на своїх економіках, але найоптимальнішим вирішенням цієї проблеми, на мою думку, було спровоковане державним дефіцитом економічне зростання, яке автоматично поступово ліквідовувало його, що мало місце в більшій чи меншій мірі у вищезгадуваних країнах. Для цього Україна теж як держава має всі шанси – це і вагомий трудовий потенціал нашого народу, його достатньо високий рівень освіти та кваліфікації, це і вигідне геополітичне розташування нащої держави, це і надзвичайно сприятливі кліматичні та природні умови та значні масштаби вільних виробничих площ. У наш час вкрай необхідно підтримати позитивні тенденції ефективним макроекономічним регулюванням економічного зростання, яке вже існує.
На даний час вчені нашої країни роблять дуже оптимістичні прогонози розвитку української економіки. Ці прогнози відзеркалюють не лише позитивні зрушення, а й наявні проблеми та не використані повною мірою сприятливі можливості минулого періоду. Процеси макроекономічного зростання не супроводжувалися відчутними якісними перетвореннями, позитивними структурними змінами, подоланням нагромаджених за останні роки відтворювальних деформацій. Водночас реалізація політики макроекономічного регулювання економічного зростання вимагає від керівництва країни нових заходів і нових економічних підходів, інструментів. На мою думку указ Президента України ”Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні” від 29 травня 2001 року спрямований на вдосконалення системимакроекономічного регулювання економічного зростання через введення апарату державних секретарів.
В моїй курсовій роботі я намагаюся якнайдетальніше проаналізувати становище українського державного бюджету на протязі 2001 і 2002 років та пов’язаний з держбюджетом дефіцит, його вплив на економіку країни та можливі проблеми, що з ним пов’язані.
РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ
1.1 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО БЮДЖЕТНУ СИСТЕМУ УКРАЇНИ ТА ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРИЙНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Бюджетна система України – це об’єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної системі становлять Конституція України, виданий на її основі Закон “Про бюджетну систему України”, інші законодавчі акти. Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс. Складовими елементами є її структура, принципи побудови і організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він грунтується на адміністративно-державному устрої України.
Бюджетна система України складається з державного бюджету України, республиканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системі України, є Зведеним бюджетом України. Він використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Так, на прикладі 2001 року ми бачимо,що видаткиЗведеного бюджета України станивили 50,6 млрд. грн. від прогнозованих 52,85, а доходи 52,7 млрд. грн. від 52,9 – це вже являє собою певну позитивну тенденцію збільшення доходів, яка мала місце і в 2000 році. У структурі видатків Зведеного бюджету України значну питому вагу займали витрати на соціально-культурні заходи – 46% (15,4 млрд. грн.), на підтримку галузей економіки витрачено 5,1 млрд. грн. або 15,3% загального обсягу видатків.[“Статистика України”, 2001, №2 - стор.42-43]
Завантажити реферат