У витратах на господарські потреби звичайно виділяються бюджетні субсидії сільському господарству. Жодна держава не може бути зацікавлена в розоренні селянства, фермерства. І хоч в своїй зовнішньоекономічній політиці уряду іноді тимчасово жертвують інтересами вітчизняних виробників аграрних товарів, допускаючи іноземну сільськогосподарську продукцію на внутрішній ринок у відповідь на поступки торгових партнерів, як правило уряду підтримують своє середнє і велике фермерство.
Кон'юнктурним цілям бюджетного регулювання служать витрати по внутрішньому державному боргу (наприклад, дострокове погашення частини боргу), розміри витрат на кредити і субсидії приватним і державним підприємствам, сільському господарству, на створення і вдосконалення об'єктів інфраструктури, на закупівлю озброєнь і військове будівництво.
Розміри цих витрат істотно впливають на масштаби попиту і величину інвестицій. У періоди криз і депресій витрати державного бюджету на господарські цілі, як правило, ростуть, а під час перегріву кон'юнктури - скорочуються.
Витрати на кредитування експорту, страхування експортних кредитів і капіталу, що вивозиться, які фінансуються з бюджету, стимулюють експорт
і в довгостроковому плані поліпшують платіжний баланс, відкривають для економіки країни нові зарубіжні ринки, сприяють зміцненню національної валюти, забезпеченню постачання на внутрішній ринок необхідних товарів через рубіж. Це зовнішньоекономічний аспект політики бюджетних витрат.
Бюджет стає важливим інструментом економічної політики, впливаючи на соціально-економічні процеси: ділову активність, зайнятість, ринок споживчих товарів. Все це робить бюджет об’єктом напруженої боротьби – через нього задовольняються інтереси різних груп бізнесу, військовопромислових монополій, профсоюзів.
Також він є найдійовішим механізмом здійснення фінансової політики держави. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках – приорітетні напрямки вкладень коштів. Основні напрямки бюджетної політики визначаються Верховною Радою України в спеціальній постанові, яка має назву бюджетної резолюції. До проекту Закону “Про Державний бюджет України” Кабінет Міністрів України додає техніко-економічне обгрунтування відрахувань, дотацій і субвенцій бюджетам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України.
На сьогоднішній день залишається проблема ефективного використання бюджетних коштів в умовах адміністративної реформи. Досить велика сума бюджетних коштів витрачається на утримання апарату управління. Аналізуючи ці витрати у динаміці, спостерігається тенденція до їх підвищення: якщо у 1991 році витрачалося 1.2 % ВВП, то в 1998 році – 3.3 % і в 2001 - 3.87 %ВВП. Центральний апарат Президента складає 1000 осіб, Кабінета Міністрів – 900. В Україні нараховується близько 80 міністерств і комітетів (в тому числі держкомітети), відомств, агенств, головних управлінь. Така структура управління державою неефективна, вона породжує бюрократизм і не дає можливості оперативно вирішувати питання. Відповідно до Закону України "Про держбюджет на 2001 рік” витрати на державне управління скорочені на 80 млн. грн.
До речі, аппарат Президента США налічує 430 осіб (міністри, клерки, чиновники) на 250 млн. чоловік населення. В Угорщині, де населення 10 млн. чол., аппарат Президента складає всього 33 чиновника. В областях України, де чисельність населення складає від 800 тис. до 3 млн. чол., аппарат управління нараховує кількість в межах 400-500 чиновників, кожний з яких має від 3 до 9 заступників, персональні машини, кабінети, секретарів, помічників, найсучасніші комунікаційні засоби. В Україні відповідно до Указу Президента проведені адміністративні реформи, спрямовані на скорочення кількості міністерств, комітетів та управлінь, але помітного результату поки що не відчувається.
Різке погіршення в останні місяці року ситуації із надходженнями до державного бюджету готівкових коштів та неможливість здійснювати заплановані обсяги запозичень на зовнішньому та внутрішньому ринках призвели до стрімкого скорочення рівня фінансування видатків, що, в свою чергу, погіршило і показник фінансування, який скоротився у листопаді до 72,3% визначеного лімітами обсягу. Проведення в грудні взаємозаліків на суму 406,8 млд. грн. дало змогу вийти на рівень фінансування у розмірі 121,5%, а за результатами року – на 95,7%. До речі, у Законі “Про Державний Бюджет України на 2002 рік” закцентована увага на недопущенні проведення будь-яких безготівкових розрахунків.
Більш детальніше зупинюся на порівняльному аналізі Держбюджетів 2001 та 2002 років. Суттєвих змін по відношенню до Держбюджету-2000 не відбулось. Якщо виключити доходи від приватизації, які становили 5970 млн. грн. у 2001 та 5825 млн. грн. у 2002 р. і за прогнозами аналітиків надалі будуть лише зменшуватися (так у 2003 – вже 4590 млн. грн.) та державних цільових фондів, а також врахувати інфляцію, то реальні доходи Державного бюджету в 2002 році збільшаться лише на 4% у порівнянні з 2001 роком. Таким чином, уряд при рості ВВП на 6% і збереженні діючих податкових ставок передбачив подальше погіршення стану української економіки та неспроможність підприємств виконати податкові зобов’язання в повному обсязі (навіть за даними офіційної статистики 56 % промислових підприємств збиткові).
У 2002 році Державний бюджет по доходах заплановано у сумі, що становить біля 45,39 млрд. грн.(приблизно 18,9% до ВВП). При чому урядом планується, що на 57,5% він був сформований за рахунок податкових надходжень. Детальніше структура найбільш вирогідноочікуваних основних доходів до бюджету 2002р. показана на рис. 1.1.
Рис.1.1 [“Фінанси України”,2002,№3 – стор.16-19]
 |
Уряд намагається підвищити доходну частину бюджету шляхом підвищення плану по неподатковим платежам у бюджеті з 9,7 до 17,5 млрд. грн. Таке велике збільшення бюджетних доходів планувалося досягти перш за все за рахунок надходжень від приватизації та паливно-енергетичного комплексу. Якщо така тенденція збережеться, то наступного року бюджет недоотримує тільки за цими двома статтями біля 7 млрд. грн. Реальні видатки Бюджету-2002 (із врахуванням інфляції) у порівнянні з Бюджетом-2001 збільшені на 13,9 %. В цілому видатки становлять 49,57 млрд. грн. і значну частку займають видатки на фінансування соціально-культурних заходів (23,1% ), витрати на підтримку галузей економіки (11,4%) та на обслуговування державного боргу (10%). При цьому уряд намагався підтримати декларації про самий соціальний Бюджет і збільшив видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення на 1,5 млрд. грн. (24%). Ці гроші направлено в основному на покриття видатків за оплату житлово-комунальних послуг, які за вимогою МВФ ще в 1999 році були суттєво збільшені. Крім того, не передбачені видатки на покриття заборгованостей, які виникли у попередні роки по зарплаті робітників бюджетних установ, грошовому забезпеченню та іншим соціальним виплатам (поточний борг складає більш 2 млрд. грн.). На цьому фоні видатки силовим установам планувалося збільшити у 1,5 рази. На 600 млн. грн. планується збільшити видатки на утримання держапарату.
Завантажити реферат