Питома вага у відсотках розрахований по показниках 1.1, 2.1. стосовно загальної суми джерел. За іншими показниками – стосовно підсумку по групах
Дані таблиці 1.10 показують, що загальне зменшення джерел склало 37715,4 тис. грн., чи 23,2 %. Це зменшення відбулося за рахунок скорочення притягнутих джерел, що у порівнянні з початком аналізованого періоду зменшилися на 41,9%, власні ж джерела залишилися практично без зміни. Істотні зміни до кінця аналізованого періоду відбулися в структурі джерел. Так, якщо на початок року власні джерела складали 47,4%, те до кінця — 60,1 %, позикові ж джерела складали на початок року 52,6 %, а до кінця — 39,1 %. При цьому відбулося погашення довгострокових кредитів банків на 5 728,8 тис.грн. Скорочення позикових засобів свідчить про роботу підприємства в умовах формування ринкової економіки, тому що по короткострокових кредитах високі процентні ставки, що спричиняє помітне подорожчання продукції.
Для підприємств, що функціонують в умовах розвитих ринкових відносин, нормальним положенням, що забезпечує досить стабільне фінансове положення в очах інвесторів і кредиторів, вважається відношення власних джерел до загальної їхньої суми на рівні 60 %.
Аналіз фінансової стійкості
Показники (коефіцієнти) |
На поч.1996 |
На поч.1997 |
На поч.1998 |
1.Коефіцієнт співвідношення позикового і загального капіталу (Кз1) |
0,62 |
0,53 |
0,40 |
2. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (Кз2) |
1,60 |
1,11 |
0,66 |
3. Коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу ( Кз3) |
0,45 |
0,23 |
0,18 |
4. Коефіцієнт маневреності власних засобів ( Кмс) |
1,09 |
0,24 |
0,13 |
5. Коефіцієнт нагромадження зносу (Кни) |
0,33 |
0,53 |
0,54 |
6. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у загальній сумі засобів підприємства (Кр.ос) |
0,28 |
0,49 |
0,62 |
Ця ситуація може бути по-різному оцінена з погляду підприємства і зовнішніх суб'єктів аналізу. Наприклад, для банку переважніше більш висока питома вага власних засобів, тому що при цьому зменшується фінансовий ризик. Підприємства можуть бути зацікавлені в більшому залученні позикових засобів у тому випадку, коли доход від використання власних засобів вище рівня процентних ставок.
В аналізованого підприємства на початок 1998 року коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів досить низький — 0,18. Це значить, що кожну гривню довгострокових активів фінансувався з позикових джерел (якщо вони використовувалися по цільовому призначенню) на 18 коп. Коефіцієнт маневреності власних засобів на початок 1996 року складав 1,09 , то на початок1998 року — 0,13.
У світовій практиці вважається доцільним здобувати оборотні матеріальні засоби за рахунок короткострокових кредитів, тому що оборотні кошти повинні приносити більший доход, чим плата підприємців за кредит. Власний же капітал можна направити на формування оборотних коштів, але це вважається неефективним (недоходним). Вільні засоби краще направити в іншу область підприємництва для одержання додаткового доходу.
У цілому коефіцієнти нагромадження амортизації (зносу) і реальної вартості майна свідчать про наявність достатнього виробничого потенціалу для нормального функціонування підприємства.
Коефіцієнт нагромадження амортизації показує, що 33% первісної вартості основних засобів на початок 1996р. погашено зносом. Збільшення даного показника на початок 1997 і 1998рр до 53% і 54% відповідно вказує на тенденцію морального старіння устаткування, тому що значного введення нового обладнання не відбувалося.
Найважливіший елемент виробничого потенціалу підприємства – його матерально-техническую базу – можна охарактеризувати наступними показниками (Таблиця 1.4)
Характеристика основних засобів підприємства.
Показник |
За 1996 рік |
За 1997 рік |
Темп зміни |
Коефіцієнт придатності |
0,47 |
0,46 |
-0,01 |
Коефіцієнт відновлення |
0,82 |
0,02 |
-0,8 |
Коефіцієнт вибуття |
0,01 |
0,01 |
0,0 |
Приведені дані показують, що в 1996 році коефіцієнт придатності складав 47%. Це означає , що знос основних засобів дорівнює 53%.
За 1996 рік коефіцієнт відновлення показує, що 82 % основних засобів на кінець 1996 року складають нові основні засоби. Цей показник говорить про великий виробничий показник підприємства. Але необхідно відзначити , що на цей показник у більшій мері вплинула індексація основних засобів, що відбулася .
4. ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
В стратегічному плануванні виділяються чотири основні напрямки дальшого розвитку підприємства :
продукції
2) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;
3) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;
4) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.
тенденцій
Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекомендувала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то таке підприємство може вибрати для себе стратегію - дальше просування на ринок і тактику - зниження ціни.