Ці параметри стану навколишнього середовища можуть бути кількісно визначені експериментальним шляхом для кожного району, великого регіону, природної зони або ландшафтно-географічного пояса, нарешті, для земної кулі вцілому; вони кількісно характеризують стан та просторову неоднорідність середовища. Геохімічний параметр стану навколишнього середовища також суттєво змінився, особливо у відношенні біологічного і геологічного кругообігів. Під впливом людської діяльності відбуваються великі зміни в розподілі хімічних елементів в біосфері, природна та антропогенна трансформація речовин, а також перехід хімічних елементів з одніх сполук до інших. Природний біологічний кругообіг речовин порушений людиною на площі, яка досягає майже половини всієї поверхні суши: антропогенні пустелі, індустріальні та міські землі, сади, вторинні низькопродуктивні ліси, виснажені пасовища і т. д. Поршенню геологічного кругообігу речовин сприяли такі фактори:
1. Ерозия почвенного покрову і зростання твердого стоку в океан;
2. Переміщення величезних мас земної кори;
3. Видобування з надр чималих кількостей руд, пальних та
інших копалин;
4. Перерозподіл солі в грунтах, грунтових та річкових водах під впливом зрошувального землеробства;
5. Застосування мінеральних добрив та ядохімікатів;
6. Забруднення середовища сільськогосподарськими, промисловими і комунальними відходами;
7. Потрапляння до природного середовища енергетичних забруднень.
Таким чином, дослідження змін параметрів стану навколишнього природного середовища (хоча і на якісному рівні) дозволяє зробити висновок про відсутність в нинішній час глобальної екологічної кризи. В той же час є всі підстави вважати теперішній стан біосфери порушеним і неномальным. Такий стан може перейти в кризовий, якщо людство не проведе спеціальні заходи по оздоровленню навколишнього середовища. В нинішній час вся територія нашої планети підвержена різним антропогенним впливам. Серйозний характер набули наслідки руйнування біоценозів і забруднення середовища. Вся біосфера знаходиться під все більш зростаючим тиском діяльності людини.
Актуальним завданням в наш час стають природоохоронні заходи, які людство повинно застосовувати як умога частіше.
 |
1. Болин Б. Круговорот углерода. /Биосфера. – М.:Мир, 1972.-С. 91-104.
2. Бондарев Л.Г. Роль растительности в миграции минеральных веществ в атмосфере. // Природа.,1981, № 3, С.86-90.
3. Войткевич Г.В. Бактерии и состав атмосферы. – М.: Издательство МГУ, 1984, 272с.
4. Гаррелс Р.М. Круговорот углерода, кислорода и серы в течении геологического времени. – М.: Наука, 1975 - 48с.
5. Делвич К. Круговорот азота. /Биосфера. – М.:Мир, 1972.-С. 105-119.
6. Добровольский В.В. Основы биогеохимии. Учебн. пособие для геогр., биол., геолог., с-х спец. вузов. – М.: Высшая школа, 1998. –413с.
7. Добродеев О.П., Суетова И.А. Живое вещество Земли. М.: Издательство МГУ, 1986.
8. Заварзин Г.А. Бактерии и состав атмосферы. - М.: Наука, 1984.- 199с.
9. Ковальский В.В. Геохимическая экология. – М.: Наука, 1974.- 289с.
10. Ковда В.А. Биогеохимические циклы в природе и их нарушение человеком. /Биогеохимические циклы в биосфере. - М.: Наука, 1976. – С.19-35.
11. Лейн А.Ю., Иванов М.В. Глобальные биогеохимические циклы элементов и влияние на них деятельности человека. //Геохимия. 1976, № 8, С.1252-1277.
12. Френд Дж.П. Циклы серы в природе. //Химия нижней атмосферы. //Под ред. С.Расула.- М.: Мир, 1976. –С. 223-251.
Завантажити реферат