Норматив оборотних коштів, авансуємих у сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, визначається по формулі:
Н = В * Д , де
Н - норматив оборотних коштів у запасах сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів;
В - середньодобова витрата сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів;
Д - норма запасу в днях.
Середньодобова витрата по номенклатурі споживаної сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів обчислюється шляхом розподілу суми їхніх витрат за відповідний квартал на кількість днів у кварталі.
Визначення норми запасу - найбільш трудомістка і важлива частина нормування. Норма запасу встановлюється по кожнім виді чи групі матеріалів. Якщо вживається багато видів сировини і матеріалів, то норма встановлюється по основних видах, що займає не менше 70-80% загальної вартості.
Норма запасу в днях по окремих видах сировини, матеріалів і напівфабрикатів установлюється виходячи з часу, необхідного для створення транспортного, підготовчого, технологічного, поточного складського і страхового запасів.
Транспортний запас необхідний у тих випадках, коли час руху вантажу в шляху перевищує час руху документів на його оплату. Зокрема, транспортний запас передбачається у випадку розрахунків за матеріали на умовах попередньої оплати. Транспортний запас у днях визначається як різниця між кількістю днів пробігу вантажу і кількістю днів руху й оплати документів на цей вантаж.
Підготовчий запас. Передбачається в зв'язку з витратами на приймання, розвантаження і складування сировини. Він визначається на основі встановлених норм чи фактично витраченого часу.
Технологічний запас. Цей запас враховується лише по тим видам сировини і матеріалів, по яких відповідно до технології виробництва необхідна попередня підготовка виробництва (сушіння, витримка сировини, розігрівши, відстій і інші підготовчі операції). Його величина розраховується по встановлених технологічних нормах.
Поточний складський запас. Він повинен забезпечити безперебійність процесу виробництва між постачаннями матеріалів, тому в промисловості він є основним. Величина складського запасу залежить від частоти і рівномірності постачань, а також періодичності запуску сировини і матеріалів у виробництво. Основою для числення поточного складського запасу служить середня тривалість інтервалу між двома суміжними постачаннями даного виду сировини і матеріалів. Тривалість інтервалу між постачаннями визначається на основі договорів чи графіків виходячи з фактичних даних за минулий період. У тих випадках, коли даний вид сировини і матеріалів надходить від декількох постачальників, норма поточного складського запасу приймається в розмірі 50% від інтервалу постачання. На підприємствах, у яких сировина надходить від одного постачальника й обмежене число застосовуваних видів матеріальних цінностей, норма складського запасу може прийматися в розмірі 100% інтервалу постачання.
Страховий запас. Створюється як резерв, що гарантує безперебійний процес виробництва у випадку порушення договірних умов постачань матеріалів (некомплектності одержання партії, порушення термінів постачання, неналежного якості отриманих матеріалів). Величина страхового запасу приймається, як правило, у межах до 50% поточного складського запасу. Вона може бути і більше, якщо підприємство знаходиться далеко від постачальників і транспортних шляхів, якщо періодично споживаються унікальні, підвищеної якості матеріали.
Таким чином, загальна норма запасу в днях на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати в цілому складається з п'яти перерахованих запасів.
Норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали встановлюється по двох основних групах:
- до першої групи відносяться матеріали, що витрачаються регулярно й у великих кількостях. Норматив розраховується так само, як на сировину й основні матеріали;
- у другу групу включаються допоміжні матеріали, використовувані у виробництві рідко й у незначних обсягах. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі даних за попередні роки.
Загальний норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали являє собою суму нормативів обох груп.
Норматив оборотних коштів на паливо обчислюється так само, як на сировину і матеріали. Не розраховується норматив на газоподібне паливо й електроенергію. При обчисленні витрати палива враховується потреба в паливі для виробничих і невиробничих нестатків. Для виробничих нестатків потреба визначається виходячи з виробничої програми і норм витрати на одиницю продукції по цехах; для невиробничих - на основі обсягу виконуваних робіт.
Норма оборотних коштів по тарі визначається в залежності від способу її заготівлі і збереження. Тому методи розрахунку по тарі в різних галузях неоднакові.
На підприємствах, що використовують для упакування продукції велику тару, норма оборотних коштів визначається так само, як по сировині і матеріалам.
По тарі власного виробництва, що використовується для упакування готової продукції, що включається в її оптову ціну, норма запасу в днях визначається часом перебування цієї тари на складі від моменту її виготовлення до упакування в неї продукції. Якщо вартість тари власного виробництва не включається в оптову ціну готової продукції, а входить у вартість валової і товарної продукції, норматив по ній не встановлюється, тому що він враховується в нормативі по готовій продукції.
По поворотній тарі, одержуваної від постачальника із сировиною і матеріалами, норма оборотних коштів залежить від середньої тривалості одного обороту тари з моменту оплати рахунка за тару разом із сировиною до оплати рахунка за повернуту тару постачальником. Вартість тари, призначеної для збереження сировини, матеріалів, деталей і напівфабрикатів на складах і в цехах, не враховується при визначенні нормативу оборотних коштів по тарі, тому що вона входить до складу основних фондів або МШП.
Норматив оборотних коштів на запасні частини встановлюється по кожнім виді запасних частин окремо виходячи з термінів їхнього постачання і часу використання для ремонту. Норматив може обчислюватися виходячи з типових норм на одиницю балансової вартості основних коштів, аналітичним методом на основі даних минулих років.
Норматив по МШП розраховується роздільно по інструментах і пристосуванням, малоцінному інвентарю, спеціальному одягу і взуттю, спеціальному інструменту і пристосуванням.
По першій групі норматив визначається методом прямого розрахунку виходячи з набору, що покладається, малоцінного і швидкозношуючого інструмента і його вартості. По другій групі норматив встановлюється окремо по конторському, побутовому і виробничому інвентарі. Норматив по конторському і побутовому інвентарі визначається, виходячи з кількості місць і вартості набору інвентарю на одне місце. По виробничому інвентарі - виходячи з необхідності комплекту цього інвентарю і його вартості.
Завантажити реферат