Рента

Внаслідок розгортання НТР в сільському господарстві (впровадження біотехнологій, електроніки, комп’ютерної техніки тощо), монополізації агробізнесу, інтеграції сільського господарства з переробними галузями промисловості, формування АПК відбувається постерове збільшення органічної будови капіталу сільського господарства з промисловістю, що зумовлює дію тенденції до зменшення абсолютної ренти.

Повному вирівнюванню органічної будови капіталу сільського господарства з промисловістю перешкоджає сезонний характер виробництва, а отже, сезонний характер використання сільськогосподарської техніки, значна віддаленість багатьох ферм від ринків збуту, що спричинює зростання питомої ваги транспортних засобів серед знарядь праці. Крім того, НТР ще не охопила більшості країн або охопила їх далеко не повною мірою. Тому органічна будова капіталу в сільському господарстві таких країн нижча, ніж промисловості, що зумовлює існування у них абсолютної ренти.

Оскільки органічна будова капіталу у сільському господарстві розвинутих країн піднялась до рівня промисловості й навіть перевищила його, то деякі економісти ще майже чотири десятиріччя тому, почали стверджувати про зникнення цієї форми земельної ренти. Другою умовою її зникнення, деякі з науковців вважають значні дотації держави сільськогосподарським товаровиробникам та істотну модифікацію внаслідок цього процесу ціноутворення. Такий підхід до проблем наявності абсолютної земельної ренти є однобічним, некомплексним, оскільки враховує лише окремі умови її виникнення, а не причину, яка є вагомішим чинником, ніж умова. Крім того, цей підхід ігнорує наявність орендної плати за землю. Так, у США вона становить до 10% її ринкової вартості або, в середньому, 350-400дол. За гектар; у Канаді на оплату оренди витрачається 40-45% вирощеного врожаю; у Франції- 1/3 врожаю. Внаслідок цього ціни на сільськогосподарську продукцію є, як правило, вищим за її вартість. Тому аграрна політика в розвинутих країнах передбачає поступове перетворення фермерів- орендарів на власників землі через механізм викупу, що, у свою чергу, призведе до зменшення державних дотацій в сільському господарстві, до зниження цін на продукцію.

У разі приватизації землі в Україні, перетворення її на товар, істотний вплив на процес ціноутворення матиме орендна плата. Це призведе до значного зростання цін на сільськогосподарську продукцію.

Дотації сільськогосподарському виробництву надаються з державного бюджету, податкової системи, тоді як земельна рента є результатом реалізації власності на землю. І лише коли власником землі є держава, одержана нею земельна рента, може використовуватись для надання дотації землекористувачам. В усіх інших випадках вона привласнюється землевласниками. При цьому дотації, як правило, повинні отримувати землекористувачи, а не землевласники, що ще раз свідчить про принципову відмінність цих видів доходів.

Загалом процес перетворення землі на товар має позитивні наслідки. Позитивними є: формування повноцінного господаря землі (фермер не боятиметься споруджувати сільськогосподарські будівлі на землі, намагатиметься поліпшувати якість землі, не маючи спадкоємців, зможе продати її, вийшовши на пенсію, й забезпечити собі належний рівень життя), створення додаткових стимулів для іноземних інвестицій в економіку країни тощо. Ці позитивні ознаки значною мірою зберігаються за наявності довготермінової оренди.

Негативними наслідками перетворення землі на товар в Україні може стати концентрація її значної частини в руках кланово- тіньових структур і навіть іноземного капіталу (через підставних осіб), які спекулюватимуть земельними ділянками. Такий шлях сприятиме капіталізації аграрних відносин, що суперечить прогресивній тенденції у цій сфері- подоланню відчуження працівників від власності (на землю, інші залоги виробництва і створений продукт), утруднення внаслідок поділу землі на дрібні фермерські ділянки, використання переваг сівозміни, меліорації та деяких інших чинників зростання сільськогосподарського виробництва, відсутність гарантій стосовно того, що приватні власники, які діятимуть в умовах ринкового господарювання, вживатимуть заходів щодо постійного поліпшення якості земель: реалізації програм консервування земель, виводу з обороту високоеродованих земель та інших методів збереження грунтів.

Абсолютна рента існує при умові: НТР ще не охопила більшості країн або охопила їх далеко не повною мірою.

V. ВИСНОВКИ.

1. Земля, як фактор виробництва являє собою природні ресурси- родючість грунтів, корисні копалини, ресурси морів, ліси, які можуть бути використані у процесі виробництва, тому обсяг потоку послуг природних ресурсів визначається людським вибором.

ü Попит на землю є вирішальним чинником земельної ренти.

ü Важлива умова існування земельної ренти є обмеженість пропозиції землі, адже її кількість- фіксована величина.

2. Власність на землю з її природними ресурсами і нерухомим майном, у вигляді побудованих споруд, дає підставу для отримання чистої (абсолютної ренти), монопольної, диференціальної ренти у вигляді орендної плати.

VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Рудий М.М., Михайлов С.І. “Мікроекономіка” Київ 2005р.

2. Мочерний С.В., Устенко О.А. “Основи економічної теорії” Київ 20005р.

3. Руженський М.М. “Мікроекономіка” Київ 2005р.