Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”

2) Забезпечення ув'язування цінової політики підприємства з кон'юнктурою споживчого ринку й особливостями обраної ринкової ніші. Таке ув'язування дозволяє врахувати не тільки умови формування цін на товар у відповідних сегментах споживчого ринку, але і характер вимог до цієї ціни окремих категорій роздрібних покупців.

3) Забезпечення комплексності підходу до встановленого рівня торговельної надбавки на товар у сполученні з рівнем торговельного обслуговування покупців.

4) Здійснення активної цінової політики на ринку. Активні форми цієї політики визначаються такими факторами, як самостійність підходів до встановлення цін і торговельних надбавок, диференціацією до підходу формуванню цін.

5) Забезпечення високого динамізму цінової політики. Цей динамізм забезпечується швидкістю реагування розробленої цінової політики на зміну внутрішніх умов розвитку торговельного підприємства і факторів зовнішнього середовища, тобто своєчасності перегляду окремих її параметрів в ув'язуванні з динамікою споживчого ринку.

Фактори цінової політики тісно зв'язані з факторами, що безпосередньо впливають на сам рівень цін. Звичайно вони вибудовуються приблизно в наступній послідовності:

1) витрати виробництва – чим вони нижче, тим більший діапазон зміни ціни може бути допущений на ринку. Можна навіть сказати, що це центральний, хоча і не єдиний фактор, що впливає на рівень ціни;

2) ціни конкурентів-експортерів у дану країну – чим вони нижче, тим сутужніше проникати на ці ринки.

3) Ціни місцевих фірм-конкурентів;

4) Величина попиту;

5) Транспортні витрати;

6) Надбавки і знижки на користь посередника;

7) Різні мита і збори;

8) Реклама й інші елементи стимулювання збуту.

У такий спосіб до ціни варто відноситися як до дуже тонкого механізму регулювання ринку, у якому принцип золотої середини надзвичайно важливий для будь-якого продавця і будь-якого товару.10

Модель розрахунку цін ґрунтується на визначеній послідовності дій. Альтернативні підходи містять у собі наступні методи визначення цін:

1) на основі витрат виробництва;

2) з орієнтацією на попит;

3) з орієнтацією на конкуренцію;

4) з орієнтацією на рівновагу витрат і стан ринку.

У будь-якому випадку первісне підприємство прагне дістати прибуток. При формуванні ціни визначається нижня межа ціни на товар. Це відправна крапка. Далі формується рівень мінімальної націнки, що покриває, при передбачуваному обсязі продажів, витрати звертання підприємства (робота «у нуль»). На цьому етапі ми одержуємо середню мінімальну націнку на товар, тобто собівартість. Варто враховувати, що націнка на різні виды продуктів залежить від самого товару. Габаритний товар, але дешевий займає на складі більше місця, отже витрати на збереження вище. Товар, що вимагає спеціальних умов збереження, наприклад заморожені продукти, вимагають інших витрат на збереження. Деякі товари вимагають спеціальних умов перевезення, і т.д.

На другому етапі досліджуємо ринок на предмет конкурентних цін і націнки. Тим самим визначаючи конкурентний рівень цін. Якщо собівартість конкурентного товару нижче, варто проаналізувати роботу підприємства і виявити причини. Цей аналіз невід'ємна частина успіху в конкурентній боротьбі.

Після реалізації товару варто розрахувати середні витрати на реалізацію партії товару, оцінити рівень націнки з погляду прибутковості.

Приймаючи в увагу правило 20/80, визначають групу найбільш важливих товарів у відношенні низької ціни і товари, до ціни яких покупці відносяться більш лояльно. Варто також виділити товари, що купуються постійними покупця, що приносять велику частину виторгу. Можливо, для цих товарів конкурентна ціна відіграє головну роль. Варто зберігати її рівень, щоб не втратити постійних покупців. Цим товарам визначається ціна нижче або рівна конкурентної. Тим самим залучаючи покупців. Ціни на інші товари формуються виходячи як з конкурентних цін, так і установлення ведучих цін. Не рідко на практиці найчастіше застосовується метод експертних оцінок.

Важливе значення для ухвалення рішення за ціною має аналіз попереднього періоду на предмет рівня ціни і попиту покупців. Виявлення залежності рівень ціни до обсягу продажів вимагає витрат на організацію якісного обліку, але результат того коштує.

Для товарів дефіцитного характеру торговельна націнка може мати характер «зняття вершків».

При формуванні цін необхідно передбачити можливі знижки від обсягів закупівель, способу оплати, терміну доставки. В даний час настання відносної економічної стабільності і зниження обсягів продажів, у силу зовнішніх факторів, оптові торговці починають повертатися до таких форм оплати як консигнація і реалізація.

У залежності від видів оплати можуть бути ціни:

- по передоплаті;

- за наявні по факті одержання товару;

- на виплат.

Найнижчі ціни встановлюються по першим двох пунктах. На виплат, з огляду на ризик, ціна вище. При роботі з конкретним покупцем можна варіювати ціну в залежності від сталості закупівель, надавати особливі знижки (бонуси), давати товарний кредит.

У практиці формування цін існує безліч прийомів. Наприклад, у світовій практиці прийнято встановлювати ціни не округляючи них до нулів, закреслювати стару ціну і писати нову. У нашій країні багато маркетингових вивертів уже використовуються.

Ціна досить сильний інструмент для досягнення успіху, але не єдиний.

2. Характеристика і аналіз загального менеджменту на підприємстві

2.1. Управління підприємством

Організаційна структура

Розглянуте мною підприємство орендує складські площі й офісні приміщення в межах міста. Оскільки в'їзд вантажного транспорту в район залізничного кільця обмежений, при пошуку приміщення було це враховано. Офіс знаходиться в одному будинку зі складом. Тому менеджери можуть контролювати наявність матеріалу на складі, відвантаження, навантаження і проводити інвентаризацію в безпосередній близькості від офісу. Завдяки цьому спрощена схема документообігу.

Розглянуте нами підприємство виконує наступні основні функції:

· закупівля товарів;

· збереження;

· збут;

· доставка.

Керуванням підприємства в цілому займається генеральний директор. У його веденні знаходяться питання стратегічного характеру.

Фінансовий директор підкоряється безпосередньо генеральному і фактично керує діяльністю компанії на оперативному рівні. Він контролює діяльність усіх відділів. Також у його компетенції питання руху фінансових потоків.

Центральна проблема організації в сфері закупівель складається в координації закупівель і продажу. У виді невеликого розміру розглянутого підприємства закупівля і продаж знаходиться в одних руках. Т.е. ці відділи мають одного керівника, у компетенцію якого входять питання закупівлі по всьому асортименті. Перевага цієї форми полягає в тому, що керівник володіє сферою збуту й інформацією про попит, що дає йому швидко реагувати на зміни на ринку. На підприємстві не використовується поділу відповідно до груп товарів, ступеня обслуговування, величині покупців і т.д.