Законом України встановлено ставки збору: для даного підприємства вона становить 32% фактичних витрат на оплату праці працівників.
Обчислення збору до Пенсійного фонду здійснюється щомісячно за ставками. При цьому не мають значення джерела фінансування, виплат, статті витрат і види платіжних документів.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності в платників збору коштів на оплату праці і сплату збору у повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюється у пропорційних розмірах.
Для зарахування коштів платників Пенсійного фонду в установах банку відкривається поточний рахунок на балансовому рахунку № 2560 “Державні позабюджетні фонди”, де відображаються їх надходження та використання. Рахунок відкривається в порядку, встановленому НБУ. Нарахований збір, інші платежі підприємство сплачує безготівковим перерахуванням відповідних сум із своїх банківських рахунків на рахунок органу Пенсійного фонду в установі банку.
Суми своєчасно не сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування вважаються простроченою заборгованістю: сплачуються з нарахуванням пені. Вона нараховується на суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати, з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки НБУ, що діяла в період наявності недоїмки.
КОМУНАЛЬНИЙ ПОДАТОК
Підприємство сплачує такий місцевий податок, як комунальний. Відповідно до ст 15 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”
від 20.05.93 року № 56/93 об’єктом оподаткування є фонд оплати праці, що не перевищує 10% річного фонду оплати праці, обчислений виходячи з офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.).
Порядок обчислення комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Цей податок визначається розрахунковим шляхом виходячи з середньо облікової численності працюючих і ставки податку. Згідно листа Міністерства статистики України від 13.02.1996 року № 04-2-7/60, підприємство для обчислення комунального податку використовує середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу.
У списковий склад визначаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу строком на один день і більше з дня зарахування їх на роботу. У списковому складі враховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, не залежно від форми договору.
Середньоспискова чисельність працівників за звітний період обчислюється шляхом підсумування чисельності працівників спискового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи святкові, неробочі і вихідні дні, і діленням одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Середньоспискова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється підсумуванням середньоспискової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Сума нарахованого податку включається до складу валових витрат підприємства – по податковому обліку, а в бухгалтерському обліку відображається збільшенням витрат виробництва або обігу.
Якщо при розрахунку комунального податку платником виявлена помилка, то відповідно до п. 8 “Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби” від 20.04.95 року №28, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.05.95 року за № 127/663, фінансові санкції не будуть застосовані, якщо платник самостійно до початку перевірки врахує суму недонесеного податку у розрахунку за наступний звітний період і подасть цей розрахунок до податкової інспекції, а також проведе доплату податку.
Термін сплати комунального податку встановлює орган місцевого самоврядування.
Підприємство сплачує цей податок і подає розрахунок до 15 числа місяця наступного за звітним періодом.
ВІДРАХУВАННЯ ДО ІННОВАЦІЙНОГО ФОНДУ
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98 року № 378 – XII підприємство є платником відрахувань до Інноваційного фонду. Ці відрахування здійснюються у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції, зменшених на суму податку на додану вартість.
Після закінчення встановленого строку сплати обов’язкових внесків невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені із розрахунку 120 % річних від облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочки платежу.
Сума сплачується і подається розрахунок до 15 числа місяця, слідуючого за звітним.
Відповідно до ст 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 року № 1251 – XII підприємство несе відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податків.
Податок на прибуток підприємств визначається згідно декларації про прибуток підприємства. Декларація заповнюється в тис. грн.
Доходи від продажу товарів (робіт, послуг): 5,5 тис. грн Доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно надання товарів: 2,9 тис. грн сукупний валовий доход: 8,4 тис. грн (5,5 + 2,9). Скоригований валовий доход (розраховується як різниця між сукупним валовим доходом та доходами. які за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою оподаткування) становить 8.4 тис. грн
Витрати, пов’язані з придбанням матеріальних активів, виконанням робіт, надання послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності: 4,6 тис. грн , приріст балансової вартості інвентарних запасів покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції: +0,4 тис. грн , витрати на оплату праці, включаючи внески на соціальні заходи (соціальне, пенсійне страхування та додаткове пенсійне забезпечення) складають 1,2 тис грн , інші витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) – 0,1 тис. грн Загальна сума валових витрат: 6,3 тис. грн (4,6 + 0,4 + 1,2 + 0,1). Амортизаційні відрахування – 0,2 тис. грн Оподаткований прибуток, що підлягає оподаткуванню за ставкою 30 відсотків до перенесення збитків на наступні податкові квартали: 1,9 тис. грн (8,4 – 6,3 – 0,2). Податкове зобов’язання: 0,57 тис. грн. (1,9 х 30%). Нарахований податок зменшується на 0,3 тис. грн., отже, сума податку, що підлягає нарахуванню за особовим рахунком платника: 0,27 тис. грн.(0,57 – 0,3).
Податок на додану вартість розраховується у податковій декларації по податку на додану вартість. Операції, що оподатковуються за ставкою 20%: обсяги продажу без урахування: 2000 грн., сума ПДВ: 400 грн. (2000 х 20%). Загальний обсяг продажу: 2000 грн. Всього по зобов’язаннях по ПДВ: 400 грн. Придбані з податком на додану вартість на митній території України товари (роботи, послуги), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) для цілей здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню: обсяги придбання без урахування ПДВ – 1600 грн., дозволений податковий кредит – 320 грн. (1600 х 20%).
Завантажити реферат