1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВПЛИВ ЛАЗНІ ТА САУНИ
НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Лазня і сауна з її пряним духом, цілющою парою, березовим чи дубовим віником віддавна користувалися заслуженою доброю славою, служили своєрідним засобом загартовування організму, природними ліками від різного роду захворювань.
Ах, як любили лазню і сауну наші прадіди і діди! У парильні на високій полиці до знемоги били вони себе віниками. Розпаривши, кидалися в сніг чи студену воду. Потім знову - у жар і пару. Відомий дослідник народних традицій, історик і письменник Н. І. Костомаров відзначав: “Для простого народу лазня і сауна були чудовою школою загартовування, нечутливості до спеки і морозу, яка завжди відрізняла слов’ян, дивуючи цим іноземців”.
2. З ЛЕГКОЮ ПАРОЮ ?
Оздоровчі властивості лазневої пари були відомі і багатьом іншим народам. Греки, за свідченням Аристотеля, перейняли цей звичай у народів Древнього Сходу. Історик Геродот згадує про те, що знаменитому полководцю Олександрові Македонському під час його походів по душі припали східні лазні і сауни.
Гіппократ і інші давньогрецькі лікарі призначали лазневі процедури при захворюваннях як терапевтичний засіб. Сократ стверджував: “Лазня і сауна очищає не тільки тіло, але і вся моя істота. Користалися лазня і саунами в ті часи й атлети Еллади. Кожна гімнасія - навчально-виховний заклад, у який приймалися 16-літні юнаки зі знатних рабовласницьких родин, - мала у своєму розпорядженні суху парильню, теплими і холодними ваннами, приміщеннями для масажу”.
Захоплення лазнями і саунами захопило і Древній Рим. Там споруджувалися терми - загальні лазні і сауни. Вони являли собою розкішні, значних розмірів будинки. При їх будівництві враховувалися передові досягнення в інженерній техніці, водопостачанні, опаленні, вентиляції. Терми, парильні, лазні і сауни мали зали для занять фізичними вправами, зборів, бібліотеки. Про це нагадують руїни знаменитих лазень - терми імператора Каракали в Римі.
Після розпаду Римської імперії католицьке духівництво наклало заборону на лазні і сауни, віднісши їх до закладів, що порушують нібито канони моральності. Та й сам культ тіла в ту пору розглядався як гріховний. Неуцтво, зрозуміло, привело до жалюгідних наслідків. Саме в ті часи мракобісся раз у раз спалахували епідемії чуми, холери, інших важких захворювань.
Відродженню хорошого звичаю паритися в країнах Європи у відомій мірі сприяли російські солдати. Супроводжуючи Петра I під час його перебування в Амстердамі і Парижі, вони привели в здивування голландців і французів тим, що після російської лазні і сауни, незважаючи на мороз, купалися в ріці. Про це розповідав журнал Син Батьківщини за 1819 р.: “У 1717 році, під час перебування Петра Великого в Парижі, наказав він зробити в одному будинку для гренадерів баню на березі Сени, у якій вони після жару купалися. Таке незвичайна для парижан і, на їх думку смертельна дія, що відбувалася, зробила багатолюдне збіговисько глядачів”.
Вони з подивом дивилися, як солдати, вибігаючи, розігріті лазневим паром, кидалися в ріку, плавали і пірнали. Королівський гофмейстер Вертон, який знаходився в прислугах імператора, бачачи сам це купання, Петрові Великому доповідав (не знаючи, що те робиться за наказом государя), щоб він солдатам заборонив купатися, бо всі перемруть. Петро, розсміявшись, відповідав: Не бійся, Вертон. Солдати від паризького повітря трохи ослабнули, так гартують себе російською лазнею. У нас буває це і зимою: звичка - друга натура.
Поважав парну лазню і сауну і сам цар. У романі А. Н. Толстого Петро Перший Меньшиков говорить: . у Парижі, наприклад, паритися, так ще квасом - нічого цього не розуміють, і народ тому дрібний. І далі: .Петро Олексійович, спустивши довгі ноги, сів на полку, нагнув голову, з кучерявого темного волосся його лив піт.
- Добре, - сказав він, - дуже добре. Так-то, комрат люб'язний . Без Петербурга як без лазні і сауни нам як тілу без душі.
На Русі лазня і сауна здавна використовувалася для боротьби з усякого роду недугами. У лазню і сауну йшли здорові, щоб не занедужати; туди вели хворих, щоб прогнати ломоту з кіст і вибити хворість. І зустрічаючи того, хто йшов з лазні і сауни знайомого, неодмінно вітали: З легким паром!
Добрий стародавній звичай переходив з покоління в покоління. Парилися й у спеціальних прибудовах - лазня і саунах, і прямо в грубці - у так званих лазня і саунах по-чорному. Примітний такий факт: однією з обов'язкових речей лазні і сауни в слов'янських племен були . березові віники.
За свідченням літописця, ченця Києво-Печерського монастиря Нестора, вже в Х столітті в Києві і Новгороді існувала безліч лазень, у яких користувалися віниками для хльостання по тілу й обливалися холодною водою чи купалися в ополонці. У “Повісті врємєнних лєт” приводяться захоплені слова іноземця, який побував на Русі: Дивне бачив я в слов'янській землі. Бачив лазні і сауни дерев'яні, і розпалять їх до червоного, і роздягнуться, і будучи голі . і піднімуть на себе лозини гнучкі і б'ють себе самі, ледь злізуть, обіллються водою студеною. І цим роблять обмивання собі, а не муку.
Примітний факт навів у своїх історичних дослідженнях письменник Н. М. Карамзін: Дмитро Самозванець ніколи не ходив у лазню і сауну: жителі московські зробили висновок з цього, що він не росіянин.
Іспанський лікар Санчес Антоніо Нуньєс Рібера, що прослужив чимало років у Росії при імператорському дворі, написав трактат про російську лазню і сауну. Називався він так: Про парні російські лазні і сауни, поскільки вони сприяють зміцненню, збереженню і відновленню здоров'я . Книга, видана в Москві в 1779 р. і ще раніше у Західній Європі, викликала великий інтерес. Лазні і сауни, подібні росіянином, стали будуватися у Франції, Німеччині, Англії, Швеції, Данії, Голландії й інших країнах.
За що ж російська лазня одержала таке визнання і широке поширення? На це досить точно відповів Санчес. Щире бажання моє, - писав він у трактаті, - простирається тільки до показання переваги бань російських перед колишніми в минолому в греків і римлян, і перед існуючими нині у вживанні в турків, як для збереження здоров'я, так і для лікування багатьох хвороб . Нарешті, відзначив автор стародавнього трактату, лазня і сауна російська, звичайно, заступає місце двох третин ліків, описаних у лікарській науці й у більшій частині аптекарських творів .
3. ПОМИВСЯ, ЯК ЗНОВУ НАРОДИВСЯ
Звернемося до часів не настільки далеких. Російський письменник В. А. Гіляровський у своїй книзі про вдачі і звичаї старої Москви “Москва і москвичі” прямо заявляє: Москва без лазень не Москва. Єдине місце, якого жоден москвич не минав, - це лазня і сауна. Причому, .усі вони мали постійне населення, своє власне, що усвідомлювало себе дійсними москвичами. Цікавий і такий уривок із книги знаменитого побутописця старої Москви, у якому мова йде про Сандуновські сауни: У цих лазня і саунах побувала і грибоєдівська і пушкінська Москва, та, котра збиралася в салоні Зінаїди Волконської й в Англійському клубі.
Завантажити реферат