Повідомляючи родичам про невиліковне захворювання (лейкоз, новотвори, необоротна форма ниркової чи серцевої недостатності й Ін.), необхідно уникати таких слів і виражень, як «смерть», «неминучий смертельний результат» і т.п.; доцільніше говорити про «безуспішність лікування», «серйозності прогнозу» і т.д.
Особливо ретельно варто підготуватися до оповіщення родичів про смерть члена їхньої родини. У зв'язку з тим що в такій ситуації можлива бурхлива психоемоційна реакція близьких (лемент, плач, голосіння), що може зробити психотравмуючі вплив на хворих, що знаходяться в стаціонарі, для повідомлення про смерть хворого родичів варто запросити в кабінет, вилучений від відділення, посадити їх у чи крісла на стільці (через можливість непритомності). Неприпустимо сповіщати про це «на ходу» у коридорі, вестибулі, у дворі лікарні.
При виписці хворого родичі, випробують почуття глибокої вдячності і вдячності, намагаються якось віддячити медичних працівників. Робиться це по-різному: одні вимовляють гарячі слова любові і поваги, дарують квіти, інші пишуть про чуйність лікарів і медсестер у газети. Зрідка родичі хворого прагнуть зробити медичному працівнику коштовний чи подарунок під яким-небудь приводом дати гроші. Необхідно тактовно й у той же час рішуче відмовитися від такої «подяки». Крім того, медичні працівники не повинні звертатися до родичів хворого з яким-небудь проханням особистого характеру.
Скажемо кілька слів про специфіку взаємин акушерки з породіллею і її чоловіком. Після народження дитини акушерка повинна поздоровити з немовлям не тільки мати, але і батька, а також родичів. Зробити це можна чи усно за допомогою вітальної листівки. Іноді жінка відмовляється від дитини лише тому, що не є одруженим з його батьком. Як надійти в такому випадку акушерці й іншим медичним працівникам? За згодою жінки, яка прийняла рішення відмовитися від дитини, акушерка повинна сповістити про це намірі батьку немовляти. Якщо батько відгукнеться на виклик з лікарні, варто поговорити з ним і матір'ю дитини, спробувати переконати їх укласти шлюб і не відмовлятися від дитини.
Немовляти показують матері вже в родильному залі. Однак від такого правила варто відступити, якщо дитина народилася нежиттєздатним чи з важкими пороками розвитку (особливо множинними), тому що це може привести до психічної травми породіллі.
Повідомити матері про уроджену патологію дитини випливає пізніше, коли вона зміцніє після пологів, і лише в загальних словах; для цього її варто запросити в кабінет. Неприпустимо обговорювати дефекти немовляти в присутності інших матерів.
На закінчення необхідно відзначити, що взаємини середніх медичних працівників з родичами відбиваються на стані хворих, їхньому настрої, а також на взаєминах із хворим. Тому в інтересах хворого необхідно насамперед установити нормальні взаємини з його близькими.
Завантажити реферат