Цукровий діабет у вагітних та новонароджених

4. Розвиток і значення при знаків діабетичної фетопатії знаходиться в першій залежності від наявності матері на протязі вагітності.

Подібну класифікацію діабету, у матерів вагітних можна провести використовуючи шкалу White.однак для клініки в пренатальному періоді можна отримати потрібну інформацію розділивши цукровий діабет на маніфестний та латентний.

Маніфест ний характеризується гіпоглікемією зранку натще, глюкозурією і ненормальною глікемічною кривою. Лікування звичайно заключається у введенні інсуліна. Захворювання має стійкий характер, інше у рідких випадках може переходити в розвитку даної вагітності.

Латентний – в період вагітності відмічається нормальною глікемічною кривою, в деяких випадках також – короткотривалою глюкозурією, однак рівень цукру в крові натще не перевищує норми і клінічно існують ознаки як поліфагії, полідипсії і поліурії не піддають виявленню. Компенсація досягається звичайною дієтою і загальний стан через деякий час після родів нормалізується.

Підозри на летальний діабет вказують признаки так званого потенційного діабету:

Народження одного або декількох особливо крупних плодів або мертвонародженість по невстановленій причині.

2. Особливо крупний плід або гідро амніон в даній вагітності.

3. Ожиріння час від часу глюкозурія вагітності.

При виявленні одного або декількох із цих при знаків необхідно підтвердити наявність латентного діабету або виявити його шляхом лабораторних аналізів.

Термін “пре діабет” використовується з метою ретроспективного вивчення. Так виділяють період, який передує появі ознак латентного або маніфестного діабету.

5. Діабетична фетопатія обумовлена гіпоглікемією матері зв’язаною з гіперінсулінізмом плода. Гіперглікемія матері супроводжується підвищенням рівня глюкози у плода і гіперплазію -клітин.

До цих пір не було достовірно доведено, що зміни у плодів від матерів з діабетом обумовленим підвищенням секреції гормона росту, гормона кори наднирників. В результатів підвищеного виділення інсуліну виникає літогенез анабалізм білків і наростання числа клітин в багатьох органах.

Клініка: Ступінь тяжкості у новонароджених обумовлені двома факторами ризику:

1. Ступеню тяжкості цукрового діабету матері і рівним контролю за ним на протязі вагітності.

2. Терміном вагітності.

Під час того, коли компенсація діабета вагітної була недостатньою і часто виникала необхідність викликати передчасні роди ще на 35-38 т. Вагітності, клінічні признаки, фетопатії біли серйозними і часто завершувались загибеллю новонароджених.

Завдяки покращенню методів виявлення і компенсації діабета на протязі вагітності на сьогоднішній день випадки тяжкої діабетичної фетопатії зустрічаються дуже рідко.

У антенатальний період плоду хворої діабетом матері загрожує підвищена ймовірність внутршіньоутробної загибелі, механізм якої не зовсім вияснений. У типових випадках новонародженим від матері з діабетом різко відрізняється від новонародженого здорової матері. Основним признаком являється велика маса і довжина тіла при народженні по відношенні до честаційного періоду. При зрівнюванні дітей здорових матеріал маса тіла у них в середньому 350-550 г більше і ріст на 1-1,5 см. Взаємовідношення маси і довжини тіла складає норму або незначно знижено. Найбільше відмітною ознакою при розпізнаванні в тілобудові являється збільшена кількість жиру. Товщина підшкірної жирової тканини сягає 11 млн. По зрівнюванні з нормальною, яка дорівнює 7,5 мм. Підвищення жирової тканини викликає утворення складок. Особливо у потиличній області і нижче підборідку. Шкіра з почервонінням, покрита змазкою, В деяких випадках відмічається ціаноз навколо рота. Діти мають кушингоїдне обличчя, опухлі повіки, вузькі очні щілини. Границя росту волосся, пускається низько на лоб. Шия дуже коротка, голова ніби сидить на тулубі. Товщина пуповини може бути по зрівнянню з нормальною удвічі збільшена внаслідок накопичення великої кількості желеподібної тканини, плацента велика.

Клінічна картина діабетичної фетопатії не завжди повністю виражена, іноді можна діагностувати тільки деякі із відхилень.

На протязі першої доби дитина лежить на спині із (зігнутими) стисненими кулаками і стогне. Часто виникають судороги. Підвищена збудливість, яка не знаходиться в прямому зв’язку з зниженим рівнем глюкози або кальцію, зникає на протязі 2-3 днів життя.

У перші дні після народження такі діти втрачають велику кількість води і електролітів. В результатів цього втрата маси тіла у них більша і складає на 4-й день в середньому 9% а у дітей з контрольної групи - 7%. Потреба у кисню у них по відношенню до маси тіла в перші дні незначно знижена за рахунок (активної) великої маси тіла. Незважаючи на те, що новонароджені, які народилися у матері з діабетом мають великий запас жиру, в перші дні життя, як очевидно цей жир не використовується. Пор це свідчить більш високий коефіцієнт як признак преімунної утилізації цукру, а також низький рівень вільних жирних кислот в крові.

У новонароджених від матері з діабетом виявляється підвищена схильність до ацидозу, хоч у нормально розвиваючих дітей з відсутністю распіраторних затруднень рівень рН не дуже відрізняється від новонароджених контрольної групи.

6. Вроджені вади розвитку.

У плодів матері з цукровим діабетом збільшений ризик виникнення вроджених мальформацій, але однак проведенні цифрові дані в різних груп відрізняються і коливаються в межах від 1,65% аж до 10%.

Специфічним для ураження плодів від матерів з діабетом являється синдром каудальної регресії, супроводжуючий агнезією крижової кістки і гіпоплазією нижніх кінцівок. Крім них виявляються вроджені вади серця і дефект міжшлуночкової перегородки). ЦЕС, кісток і нирок.

Родовий травматизм

Аномальні розміри тіла, підвищена ламкість кісток, суглобів і схильність до ускладнень зі сторони асфіксії являється в типових випадках фетопатії причиною більш частих уражень ЦНС або інших органів. У зв’язку з поліпшенням пренатальної охорони і допомогам, яка надається матерям з діабетом і плода в процесі родів, випадки родових травм стали такими ж рідкими як і у новонароджених контрольної групи.

Дихальні ускладнення являються найбільш частими і найбільш тяжким ускладненням у новонароджених від матерів з цукровим діабетом. Зони можуть бути признаком післяродової асфіксії, які являються продовженням гіпоксії плода, але набагато більше значення відносно захворюваності і смертності новонароджених, які народилися у матерів з діабетом, мають синдром, респіраторного дипресу. Він звичайно починається уже на протязі 6 годин після народження, в рідких випадках пізніше, і протікає під класичною картиною, подібною до недоношеної дитини, з прогресуючим збільшенням частоти дихання, яке в умовах неблагополучного перебігу переходить в стан зі зниженням частоти з паузами апное. Частими признаками являється втягнення при вдоху міжреберних проміжків в ремній ямці, роздування крил носа. Змінене кровонаповнення, сірий колір шкірних покровів або ціанах відмічаються приблизно у половини потерпілих дітей. При картині СДУ (синдром дихального ураження) відносяться також фізичні зміни в легенях, вислуховуються ослаблені, навіть нечутні, дихальні шуми або крепітацій ні хрипи при видосі.