Кокаїн. Кокаїн – здавна відомий наркотик. Здебільшого він має вигляд порошку яскраво-білого або темнувато-сірого кольору. Внаслідок формування залежності від цього наркотику людина не може контролювати потребу збільшення дози. На перших етапах вживання кокаїн нібито активізує діяльність людини, але дієздатність швидко знижується, й людина, хвора на кокаїнову наркоманію, не усвідомлює своєї хвороби або не вірить у неї, оскільки кокаїн одурманює розум: хворому здається, що все чудово. Насправді ж ситуація дедалі погіршується після кожного чергового вживання наркотику.
Під дією психостимуляторів (кокаїн, фанамін, ефедрин, фенциклідин) людина часто вчиняє безглузді акти насильства, проявляє нічим не вмотивовану озлобленість, бажання завдати болю іншому, познущатись.
Транквілізатори. Належать до групи ліків, які застосовуються для розслаблення або заспокоєння центральної нервової системи. Вживання препаратів цієї групи може викликати ціаноз – нестачу кисню в крові.
Одночасне вживання транквілізаторів і алкоголю є однією з найпоширеніших причин передозування. Ці наркотики підсилюють дію один одного, тому значно зростає динаміка гальмування роботи мозку, серця, дихальної системи. Одним з найпоширеніших наслідків передозування при одночасному вживанні алкоголю та депресантів є незворотне ушкодження мозку. Хворі перебувають у каматозноиу стані протягом днів, місяців, років і навіть можуть взагалі ніколи не опритомніти.
Уживання транквілізаторів і холінолітичних речовин з немедичною метою в дозах, яка в кілька разів перевищує терапевтичну, дає ефект ейфорії, що призводить до виникнення галюцинацій. Зловживаючи як транквілізаторами, так і снодійними препаратами, людина, в першу чергу, сприяє порушенню власної інтелектуальної діяльності. Це виявляється у виснаженні, розладах уваги, неможливості зосередитись, порушеннях пам’яті (послаблюються оперативна та короткочасна пам’ять, а потім пам’ять на давні події). Окрім того, спостерігаються розлади мови, в ряді випадків виникають затяжні депресивні стани, а постійним фоном настрою людини стає смуток.
Барбітурати. Лікарські препарати, які використовуються медициною як снодійні засоби, є не менш шкідливими наркотиками, ніж опій. У багатьох країнах їхнє призначення перебуває під таким самим суровим контролем, як призначення препаратів опійної групи. При вживанні цих речовин короткочасний стан розслаблення тривалістю 1-2 хв. змінюється станом збудження, який характеризується суттєвим зниженням самоконтролю, гальмуванням рухів, різкими змінами настрою; з’являється страх переслідування. Внаслідок такої дії барбітуратів наркомани іноді називають їх “скаженими таблетками”. Зловживання барбітуратами супроводжується найтяжчими порівняно з дією інших лікувальних препаратів емоційними порушеннями – нападами злоби, агресії, тривалими депресіями з суїцидальними тенденціями. Швидкодіючи барбітурати можуть паралізувати частину мозку, яка контролює процес дихання, і тим самим спричинити смерть. Ознаками передозування є ціаноз, серцева недостатність, утруднення і затримка дихання.
Інгаляційні наркотичні речовини та засоби побутової хімії. Йдеться про ряд органічних речовин, таких як розчинники, клеї , бензин, ефір, леткі речовини, що потрапляють в організм унаслідок їхнього вдихання. Це призводить до винекнення відчуттів, близьких до алкогольної інтоксикації. Вживання таких речовин може призвести до серйозного незворотного ураження нервової системи, мозку, шлунка, легенів, кісткового мозку, печінки, а часто викликає і смерть. Інгалянти проникають в організм через ніс, що може спричинити нежить і кровотечу з носа. Можуть постраждати також очі та дихальна система. Інгалянти потрапляють з легень до системи кровообігу та починають циркулювати в організмі, змінюючи перебіг хімічних реакцій у мозку та характер передачі інформації нейронами. Вони можуть викликати блювоту і головний біль. Вживання інгалянтів іноді настільки уповільнює діяльність дихальної системи, що людина перестає дихати. Смерть може настати від зупинки серця.
В Україні більш поширені наркотичні речовини опіатної групи. Їй отримують з олійного та опійного маку. За допомогою різноманітних технологій (від кустарних до наукомістких) виготовляють як примітивні суміші (кухнар), так і морфій, героїн тощо. Речовини опіатної групи вживають внутрішньо: вколюють під шкіру, у м’язи чи вени або курять чи нюхають. Морфін, кофеїн та інші подібні речовини використовуються у медицині, і тому їх виробляють і розфасовують на фармацевтичних фібриках і продають в аптеках.
Останнім часом у різних країнах в молодіжному середовищі набули значного поширення синтетичні наркотики. Підлітків приваблює їх порівняно невисока ціна та значний ейфорійний ефект. Ці речовини синтезуються на основі лікарских препаратів.
5. Чим приваблює вживання наркотиків?
Розповсюджувачі наркотиків діють як справжні рекламні агенти і переконують своїх потенційних клієнтів у привабливості наркотиків:
· “будеш довго танцювати, не відчуваючи втоми”;
· “відчуєш “кайф””, “подивишся “мультики””;
· “це вирішить твої проблеми, зменшить тривожність”;
· “уживання наркотиків – твоя власна справа”;
· “у житті все треба спробувати .”
Але вони безсоромно обманюють клієнта, а можливо, і себе:
· втому ти відчуєш з ранку, коли не зможеш підвестися зліжка, а почуватимешся, як побитий собака;
· “кайф” відчувабть не з першого і часто не з другого вживання, тому що цьому стану новачка ще треба навчити “досвідченим” друзям. Але не встигне він “покайфувати”, як виникає залежність, і наркотик вже потрібен тільки заради того, щоб нормально прокинутися і нічого не боліло;
· уживання наркотику ніколи не може сприяти вирішенню проблем, це тільки дезертирство від справжнього життя, коли треба на свіжу голову мобілізувати себе та вирішити проблему без дурману;
· це тільки здається, що вживання наркотиків – твоя особиста справа: важко собі уявити, скільки клопоту ти спричиниш родичам і друзям .
У житті є багато можливостей відчути і побачити щось цікаве і нове, але для тих, хто почав пробувати наркотики, прикутістю до них усе й обмежується.
6. Дія наркотичних речовин на людський організм і психіку.
Як засвідчили дослідження вчених, в організмі людини є рецептори, призначені для наркотичних речовин типу морфію – так звані опіатні рецептори. Вони знаходяться на поверхні нервових клітин. Молекула морфію входить у них, як ключ у замок, і змінює роботу мозку. Пізніше в організмі людини були виділені речовини, що відповідають цим рецепторам – морфоподібні пептиди, які називабться енкефалінами, та подібні до них речовини – ендорфіни.
Головний мозок сам виробляє речовини, які зв’язуються з призначеними для них рецепторами і діють на “центри задоволення” мозку, що викликає у людини почуття радості, душевного спокою, задоволення життям, щастя. Для чого природа створила такий механізм впливу на психіку? Річ у тім, що всі поведінкові акти, які мають біологічну та соціальну обумовленість, супроводжуються позитивними емоціями на момент досягнення цілі. Організм нібисам себе стимулює на правильну поведінку. Фізіологічний механізм цього якраз і полягає в тому,що при задоволенні потреб підвищується синтез ендорфінів (енкефалінів), які, зв’язуючись із відповідними рецепторами головного мозку, викликають позитивні емоції. При вживанні наркотиків відбувається таке: наркотичні речовини сприймаються рецепторами як ендорфіни й енкефаліни, і наркотик імітує дію створюваних самим організмом речовин, на які розраховані опіатні рецептори. Тобто ендорфіни й енкефаліни входять у рецептори, як людина у свій дім, відкриваючи двері своїм ключем: наркотики ж відчиняють двері відмичкою і, як злодії, входять до чужої оселі.
Завантажити реферат