1. Речовини, які підвищують "тонус" мозку і рівень емоційного реагування:
· адреноміметики непрямої дії - фенамін, центедрін, реактиван
· інгібітори фосфодіестерази й антагоністи аденозіна - кофеїн, теофілін та інші ксантіни;
· стимулятори ЦНС із загальнотонізуючою дією - стрихнін, китайський лимонник, женьшень, елеутерокок, жовтий цукор;
2. Речовини, які підвищують процеси медіації в структурах мозку, які мають відношення до процесів навчання:
· антіхолінестеразні речовини (галантамін та ін.);
· олігопептиди пам'яті - фрагменти АКТГ, кортикотропін, меланоцитстимулюючий гормон, лізілвазопресін.
3. Речовини, які активують енергетичний обмін в мозку:
· ноотропні речовини (пірацетам, мефексамід);
· актопротектори
4. Речовини, котрі оптимізують емоційний статус і рівень збудливості мозку в стресових ситуаціях:
транквілізатори, антидепресанти з перевагою седативної (заспокійливої) дії, бета-адреноблокатори типу обзидану, анаприліну.
Висновок
Отже, фізичні навантаження викликають збільшення припливу крові до серця внаслідок витиснення її з вен кінцівок при скороченні м'язів та з вен черевної порожнини. Цей фактор діє в основному при динамічних навантаженнях; статичні навантаження несуттєво змінюють венозний кровоток. Збільшення припливу венозної крові до серця приводить до посилення роботи кровоносної системи.
При максимальному фізичному навантаженні величина енергетичних витрат серця може зрости в 120 разів у порівнянні зі станом спокою. Тривалий вплив фізичних навантажень викликає збільшення резервних можливостей серця.
Негативні емоції викликають мобілізацію енергетичних ресурсів і збільшують викид у кров адреналіну (гормон кори надниркових залоз) - це призводить до частішання і посилення серцевих скорочень (нормальна частота серцевих скорочень - 68-72 раз у хвилину), що і є пристосувальною реакцією серця.
На кровоносну систему також впливають фактори навколишнього середовища. Так, в умовах високогір'я, при низькому змісті кисню в повітрі розвивається кисневе голодування м'яза серця з одночасним рефлекторним посиленням кровообігу як відповідною реакцією на це кисневе голодування.
Негативний вплив на діяльність кровоносної системи здійснюють різкі коливання температури, шум, іонізовуюче випромінювання, магнітні поля чи електромагнітні хвилі, інфразвук, багато хімічних речовин (нікотин, алкоголь, сірковуглець, металоорганічні сполуки, бензол, свинець) та інші.
Список використаних джерел
2 1Лукашевич Н.П., Сингаєвська І.В., Бондарчук Е.І. Психологія праці, М.:1997
3 Фізіологія людини: В 3-х томах, під ред. Р.Шмідта и Г.Тевса, М.:1996
4 Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.В. Физиология человека, М.:1998
5 Ж. Шеррер Физиология труда, К.:1973
6 Л. А. Лещинский. Берегите здоровье. М., «Физкультура и спорт», 1995.
7 Б. В. Петровский. М., Популярная медицинская энциклопедия, 1981.
8 Анатомия человека: Учебник для техникумов физической культуры / Под ред. А.А. Гладышевой. — М.: Физкультура и спорт, 1977. – 343 с.
9 С.Л. Аксельрод «Спорт и здоровье». К.:1985
10 Захаров Е.Н., Карасев А.В., Сафонов А.А. "Энциклопедия физической подготовки" К.:1983г
11 Альтман Й.В “Анатомія людини” К.:1996р
Завантажити реферат