- фіброзний
- гіпертрофічний
- конкрементозний
III. Пульпіт, ускладнений періодонтитом
Лікування пульпітів:
Біологічний метод лікування пульпітів дає змогу зберегти пульпу, його використовую, лише коли є показання:
1. Гіперемія пульпи
2. Гострий початковий пульпіт (обмежений серозний)
3. Травматичний пульпіт (враховую вік пацієнта до 25-30 років, давність процесу не більше двох діб, реактивність організму, шляхи поширення інфекції, відсутність перкусії).
Лікування пульпіту біологічним методом проводжу в два сеанси. При цьому методі треба обов’язково дотримуватися правил асептики та антисептики.
Після препаровки каріозну порожнину промиваю фурациліном, мікроцидом, фіз. розчином, накладаю біологічну пасту. Якщо через 1-2 дні скарг немає – пломбую зуб.
Для підвищення опірності організму назначаю:
1. Хлористий Са 10% - по 1 ст.л. 3 р. в день
2. Вітаміни
3. Антигістамінні
4. 2-3 процедури УВЧ.
Лікування пульпітів в більшості випадків проводжу під знеболенням використовуючи при цьому провідникову, піднадкістичну або інтраканальну анестезію. Користуючись такими анестетиками:
ультракаїн
убістезін
убістезін форте
Інші форми пульпітів лікую методом вітальної екстирпації. Велике значення надаю повноцінному пломбуванню кореневих каналів. Лікування пульпітів в 95% випадків закінчую в перше відвідування, інші – в два. В перше відвідування проводжу екстирпацію пульпи, пломбування кореневих каналів, відновлення зуба пломбою. Зовсім малу частину 5% зубів з запаленням пульпи лікую методом девітальної екстирпації. Методом ампутації пульпи практично не користуюсь, тому що за даними літератури останніх років, і з свого власного досвіду можу сказати, що цей метод – малоефективний і через кілька років розвиваються запальні процеси в періодонті. Цей метод більше підходить для лікування пульпітів дітей, що при пломбуванні кореневих каналів не пошкодити зону росту. Позитивні віддалені результати при лікуванні пульпітів методом екстирпації пульпи залежить від правильної механічної обробки кореневих каналів, медикаментозної обробки та повноцінного пломбування кореневих каналів. Для пломбування кореневих каналів використовую такі пасти:
ендометазон
керр
ендоформ
цинк-евгенольну пасту т.ін.
Без сумніву можу сказати, що жувальні зуби і зуби, які підлягають протезуванню, найкраще пломбувати формалінвмісними пастами. Вони мають іімпрегнуючі властивості, добре закривають мікроканали, захищаючи періодонт від вторинної інфекції. Кореневі канали різців, ікол, премолярів пломбую пастами, які з часом не змінюють колір коронки зуба (ендометазон, керр).
При використанні будь-якого пломбувального матеріалу для верхніх кореневих каналів дуже важливо довести пломбувальний матеріал до рівня верхівки кореня. Краще незначно пере пломбувати канал, тому що недопломбовані канали рано чи пізно в майбутньому дають будь-яку форму хронічного запалення періодонту. Основним методом контролю якості пломбування кореневих каналів є рентгендіагностика. Використовую його дуже широко, у більшості випадків свою роботу контролюю.
Періодонтити
Захворювання періодонту запального характеру. По причині виникнення розрізняють:
1. травматичний
2. хімічний
3. інфекційний
При діагностиці і лікуванні періодонтитів застосовую класифікацію періодонтитів по Лукомському:
I. Гострий періодонтит
а) по характеру ексудату
1. серозний
2. гнійний
б) локалізації
1. апікальний
2. маргінальний
3. дуфузний
II.Хронічний періодонтит
1. фіброзний
2. гранулюючий
3. грануломатозний
III.Загострений хронічний періодонтит
Періодонтити викликають важкі ускладнення не тільки щелепно-лицевої області, але й внутрішніх органів і систем, і як хронічне вогнище інфекції - сенсибілізує організм і веде до виникнення алергічних станів. При лікуванні гострих і загострених форм періодонтиту:
1. роблю анестезію
2. проводжу препаровку зуба (доступ до порожнини рота має бути широким, щоб вільно витікав ексудат)
3. механічну обробку кореневого каналу проводжу під ванночкою з антисептика (розчин полісорбу, дімексиду, хлоргекседин з тріхополом).
Поступово видаляю путридні маси, змінюючи інструменти на стерильні, для того, щоб не інфікувати верхівку. Якщо відтік через кореневий канал недостатній, то роблю послаблюючий розріз (при наявності підясневого, піднадкістичного абсцесу). Обов'язково треба вплинути на мікрофлору макро- і мікроканальців, зменшити запалення, сприяти регенерації. Тому для хімічної обробки використовую різні ферментні препарати (террілітін, хімопсин, антисептики: 0,06% р-н хлоргексидину, розчин дімексиду, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекисю водню, антибіотики). Залишаю зуб відкритим, назначаю полоскання з розчином соди і солі. Лікування хронічних періодонтитів проводжу в одне відвідування.
Лікування гострих і загострених хронічних періодонтитів - в 2–3-4 сеанса.
Крім місцевої терапії, підключаю загальну, при явищах загальної токсикації назначаю десенсибілізатори (дімедрол, піпольфен, тавегіл), при необхідності - антибіотики і сульфаніламіди.
При лікуванні гострих і загострених хронічних періодонтитів в 2-й сеанс:
- спостерігаю значне стихання гострих явищ (немає болю, відсутня перкусія, пальпація)
- знову ретельно промиваю кореневі канали розчинами антисептиків
- у каналах залишаю відтиснуті стерильні турунди, змочені розчином антисептика
- зуб закриваю тимчасовою пов'язкою
В третє відвідування (через 1-2 дні)
- проводжу медикаментозну обробку кореневих каналів,
- пломбую канали на рівні верхівкового отвору
Досить непогані віддалені результати спостерігаю при лікуванні періодонтитів ендометазоном. Гранулююча або грануломатозна форма уже через 6-8 місяців переходить у хронічну фіброзну (незначне розширення або звуження періодонтальної щілини).
Коли зуб не витримує герметизму, особливо успішно застосовую сорбенти, р-н чайного масла, камфокрезол.
Показання до випалення зубів при періодонтиті
Абсолютні:
1. Наростання гострих запальних явищ, не зважаючи на лікування
2. Навколокореневі кисти
3. Коли зуб є причинним у виникненні остеомієлітів чи одонтогенних флегмон
4. Періодонтитні зуби (III ст. рухомості)
Відносні:
1. Багаторазові загострення періодонтитів в зубах з погано прохідними каналами
2. Погана проходимість каналу
3. Поломка інструменту
4. Наявність перфорації
5. Захворювання пародонту
Найбільш складними для діагностики і лікування в терапевтичній стоматології вважаю захворювання СОПР і тканин пародонту. Вони вимагають ґрунтовних теоретичних знань, відповідних умінь, навиків логічного мислення.
В роботі використовую таку класифікацію захворювань тканин пародонту:
І. Класифікація гінгвітівітів
Форми:
- катаральна
- гіпертрофічна
- виразкова
Протікання:
Завантажити реферат