Міжнародні і національні стандарти (норми) аудиту

прямолінійним і чесним, об'єктивним і не піддаватися тиску інших, тобто бути повністю незалежним. Аудитор повинен додержувати правил конфіденційності, необхідної для надан­ня професійних послуг. Правила етики також вимагають відповідності роботи аудитора технічним і професійним стан­дартам та нормативам бухгалтерського обліку і аудиту. Ауди­тор також має додержувати інструкцій клієнтів, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам, що діють у країні.

Планування — зазначається потреба планування роботи аудитора, проведення контрольних тестів, які дадуть змогу йому якісно виконати замовлення клієнта. Планування необ­хідне для отримання інформації про бізнес клієнта, вивчен­ня системи обліку і внутрішнього контролю; оцінки ступеня ризику, в тому числі ризику матеріальних втрат; розрахун­ку необхідного часу і обсягу аудиторської роботи.

Робота, виконана іншими аудиторами — аудитор зобов'яза­ний перевіряти ту частину роботи, яку доручив виконувати іншим фахівцям або аудиторам, що підпорядковані йому. Якщо аудитор використовує результати роботи, виконаної іншими працівниками, то він повинен бути упевнений, що ця робота відповідає вимогам аудиту.

Документація — робота аудитора має документуватися ним самим, що необхідно для оцінки її якості, своєчасності та відповідності стандартам бухгалтерського обліку й аудиту.

Очевидність аудиту — для отримання показників ефек­тивності бухгалтерського обліку і контролю господарських операцій вдаються до контрольних тестів.

Висновок і звіт — висновок аудитора має бути обгрунтова­ним фінансовою звітністю, до якої висуваються такі вимоги:

відповідність фінансової інформації вимогам достовірної звітності;

адекватність звітності даним бухгалтерського обліку. До звіту аудитора ставиться вимога висвітлення причин і наслідків аудиторської перевірки фінансової звітності.

Отже, в МНА викладають основні напрями аудиту, зок­рема планування, контроль, і фіксацію результатів викона­ної роботи. При цьому зазначається, що аудитор має вивчи­ти систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обгрунтування висновків з питань, поставлених на дослідження аудиту. Аудитор може не виконувати частину роботи у випадку, якщо він впевне­ний, що внутрішній контроль (аудит) на підприємстві доб­роякісний. Так, аудитор може використати дані інвентари­зації матеріально-виробничих запасів, перевірених ревізора-ми фірми, якщо він впевнений в якісному її проведенні та відображенні результатів у системі обліку і звітності.

Аудиторська палата України з метою регламентування правил і порядку проведення аудиту та виконання аудиторських пос­луг розробляє і частково завершила складання національних стандартів аудиту. Грунтуються вони на законодавстві України про аудиторську діяльність і міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці.

Правові й організаційні основи аудиторської діяльності н Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію фахівців з аудиту і ліцензування їхньої діяльності. Основними концепціями з розробки національних стандартів, затверджених Аудиторською палатою України, пе­редбачено скласти двадцять основних нормативів (табл. 4.3).

Т а б л и ц я 3

Орієнтовний перелік національних нормативів аудиту України, їх зміст і використання при проведенні аудиту