З поданого орієнтовного переліку національних норм аудиту, їх змісту і використання при проведенні аудиторських робіт видно, що вони мають певну відмінність від МНА, обумовлену законодавством України та чинними нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку і звітності, фінансово-господарського контролю і аудиту. Значна частина національних норм аудиту затверджена до застосування Аудиторською палатою України, інші — на стадії завершення розробки і апробації. За структурою побудови вони відповідають МНА, що сприяє використанню зарубіжного досвіду в аудиторській діяльності.
Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Норми аудиту не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у практиці аудиторської діяльності, хоч у міжнародному і вітчизняному аудиті цих норм здебільшого дотримуються. Разом з тим до норм аудиту розробляються конкретні методики, методичні рекомендації, які сприяють поглибленому дослідженню питань, поставлених на вирішення аудиту. Так, Аудиторська палата України, дотримуючись основних положень нормативу № 13 "Аудиторський висновок", затвердила методичні рекомендації до нього, які стосуються вимог до перевірки балансу та річної фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності та складання аудиторського звіту і висновку аудитора. Методичними рекомендаціями розкривається зміст повноти перевірки первинних документів аудитом, відображення їх у облікових регістрах; адекватність показників аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, головної книги, балансу і фінансової звітності на певні звітні періоди, які правдиво відображають фінансово-господарську діяльність суб'єкта підприємництва, повноту і своєчасність сплати державних і муніципальних податків, ліквідність і платоспроможність його, гарантії від банкрутства.
Отже, застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.