Примітка: чисельник – НІР по обробітку ґрунту
знаменник – НІР по обробітку ґрунту і удобренню
Технологія обробітку ґрунту із застосуванням дискових борін та внесенням повної і половинної дози мінеральних добрив показала найкращі результати і забезпечила одержання високого врожаю льонопродукції. Тривале застосування безполицевого обробітку ґрунту, особливо активного розпушення на глибину 10-12 см з внесенням повної та половинної дози мінеральних добрив, сприяє нагромадженню елементів живлення у шарі ґрунту 0-10 та 10-20 см і збільшує запаси легкогідролізованого азоту, рухомих форм фосфору і обмінного калію.
Внесення N30P90K120 і половинної дози мінеральних добрив восени при безполицевому розпушенні ґрунту на глибину 10-12 см сприяло активному розвитку листкової поверхні, індекс якої у фазу бутонізації сягав 4,4–4,8, фотосинтетичний потенціал становив 1,27–1,98 млн. м2 дн, що збільшувало синтез загальних цукрів і чисту продуктивність фотосинтезу на 1,8–2,8 г·м2 за добу.
Добова періодичність росту зберігається у вигляді синусоїдальної кривої з навколоциркадними ритмами при середній швидкості – 1,64 мм/год з мінімальною амплітудою в ранні години і максимальними показниками впродовж 5-6 год ввечері.
Таким чином на фоні органо-мінеральної системи живлення рослин у сівозміні з внесенням безпосередньо під льон-довгунець повної дози мінеральних добрив N30P90K120 кг д. р на 1 кг при обробітку ґрунту без обертання скиби на глибину 10-12 см забезпечує одержання достовірної прибавки врожаю соломи і насіння.
5. ЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ
У літературних джерелах наведено структуру і розрахунки коефіцієнта енергетичної ефективності (Кее) для озимої пшениці – 1,7-2,9; ярого ячменю – 3,03; кукурудзи на зерно – 1,48-4,8; проса – 5,04; гречки – 3,65; цукрових буряків – 1,68-2,31; картоплі – 1,33 (О. К. Медведовський, П. І. Іваненко, 1988). Проте стосовно культури льону-довгунця подібних публікацій недостатньо. За даними багаторічних досліджень нами розраховано коефіцієнт енергетичної ефективності для високоефективної технології вирощування льону. В структурі технологічних операцій на вирощування льону-довгунця припадає 48,2% витрат, а решта на збирання та виготовлення трести. В технології, що пропонується, питома вага витрат на вирощування становить лише 32,6%.
За існуючої технології вирощування льону високі енерговитрати (40,6%) пов’язані з напівпаровим обробітком ґрунту, внесенням мінеральних добрив тощо. Впровадження основного обробітку ґрунту без обертання скиби із застосуванням широкозахватних дискових знарядь і внесення половинної дози мінеральних добрив дає змогу скоротити енерговитрати на 13,3%.
Економія енерговитрат на передпосівному обробітку ґрунту за рахунок скорочення кількості проходів сільськогосподарських машин і застосування удосконаленого комплексного агрегату становить 1139,5 МДж. На догляд за посівами за існуючою технологією витрачається 587,7, а удосконаленою – 390,2 МДж.
Таким чином, існуюча технологія на вирощування льону вимагає 11680 МДж енергетичних затрат, а розроблена нами – на 3905,0 МДж менше.
Енергоємність вирощеної продукції льону-довгунця за існуючою технологією становить 72175,7, за розробленою – 95464,0 МДж, а коефіцієнт енергетичної ефективності відповідно 2,9 і 4,0.
Запропонований нами безполицевий обробіток ґрунту із застосуванням дискових знарядь дешевший на 38,6-76,5% порівняно з контролем, де використовувався полицевий обробіток з такими операціями, як дворазове лущення стерні, рання зяблева оранка і три різноглибинні культивації з боронуванням. Чистий прибуток за безполицевого поверхневого основного обробітку дерново-середньопідзолистого оглеєно-супіщаного ґрунту становить 82,15 грн., а сірого лісового – 336,85 грн.
Найефективнішим способом основного обробітку дерново-глейових осушених гончарним дренажем ґрунтів є оранка з наступним рихленням підорного шару на глибину 30-40 см. Розрахунки показали, що застосування рихлення на глибину 30-40 см дає змогу отримати умовно чистий прибуток 276,4 грн., при окупності 1,9. Чистий прибуток на безполицевому обробітку ґрунту з внесенням Р45К60 восени і N15 навесні становить 700,7 грн.
Таким чином, розроблена нами технологія вирощування льону-довгунця дає змогу збільшити виробництво продукції за рахунок підвищення врожайності та поліпшити якість трести, що сприяє одержанню високого економічного ефекту.
За роки перевірки і впровадження розробленої нами технології середній рівень рентабельності становить 179%.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено наукове обґрунтування і вирішення важливої народногосподарської проблеми, що полягає в розробці високоефективної технології вирощування льону-довгунця на автоморфних і гідроморфних ґрунтах за рахунок оптимізації технологічних процесів основного і передпосівного обробітку ґрунту, системи удобрення, щільності фітоценозу за використання виявлених закономірностей росту і розвитку рослин у посівах протягом доби і вегетаційного періоду.
1. Ріст льону-довгунця є періодичним коливальним процесом з фазними, білядобовими (циркадними) і пульсуючими ритмами. В онтогенезі льону змінюється лише амплітуда коливань, а положення основних фаз і довжина напівперіодів добової періодичності росту залишаються без змін.
2. Тип добового росту має чітко виражений синусоїдальний вигляд з фазами максимуму у вечірні та мінімуму в ранкові години доби. Положення фази мінімуму припадає на 9-у з коливаннями у 2 години і максимуму на 21-у, із плином процесу упродовж 4-6 годин.
3. Характер добової періодичності і швидкість росту залежить від таких екологічних факторів, як температура і вологість повітря, сума ефективних температур, інтенсивність сонячного випромінювання. Вони визначають інтенсивність фізіологічних процесів, розвиток листкової поверхні, продуктивний фотосинтез, утворення вуглеводів. За період вегетації на стеблах льону формується 80-90 шт. листків з площею кожного із них від 0,3 до 0,7 см2, що забезпечує індекс асиміляційної поверхні 3-8. Період максимальної швидкості росту становить 4-6 годин і припадає на 17-22 годину доби. Швидкість росту та загальний приріст рослин становить у фазі сходів – 0,2-0,4 мм/год і 5,9 мм за добу; “ялинка”-0,53-0,61 і 14,6, швидкого росту – 1,1-2,5 і 60,8; бутонізації – 1,06-1,32 і 26,8, цвітіння – 0,52-0,6 і 12,6, зеленої стиглості — 0,05-0,07 і 4,3 мм за добу.
4. Певної корелятивної залежності між добовою швидкістю росту і припливом фотосинтетичної активної радіації, істинним фотосинтезом, температурою і вологістю повітря не існує. Однак має місце тісний зв’язок між швидкістю росту і вологістю повітря о 17 годині, а також температурою повітря о 21й годині. Коефіцієнт кореляції становить 0,83, 0,96 і 0,85.
5. Впродовж вегетаційного періоду існує постійний і високий кореляційний зв’язок між швидкістю росту і накопиченням цукрів. Коефіцієнт кореляції у фазі “ялинка” становить – 0,91, у період швидкого росту – 0,82, бутонізації – 0,86 та цвітіння – 0,54.
Завантажити реферат