Агробіологічні основи вирощування льону-довгунця в Поліссі України

Глибоке рихлення і кротування (дослід 2) призвело до зменшення щільності ґрунту у зоні проходження робочих органів. На глибині 30-40см щільність в контрольному варіанті (оранка на 20-22 см) становила 1,17г/см3 , а оранка з додатковим рихленням викликали зниження щільності до 1,1 г/см3. Шпаруватість ґрунту на глибині 30-40 см до рихлення і кротування становила 53,6 а після проведення цих меліоративних прийомів досягла 56,1-57,2%. При рихленні на глибину 60-70 см шпаруватість у шарі 0–70см після закладки досліду збільшилась з 51,1 до 52,6-54,6%. Інтегральним показником фізико-механічних властивостей ґрунту є водопроникненість. При рихленні на глибину 30-40см коефіцієнт фільтрації збільшився з 0,09 до 0,14 м/добу, після рихлення з кротуванням він досяг 0,23, а після рихлення на глибину 60-70см –0,32м/добу. Незважаючи на активні опади, перезволоження (вміст вологи більше НВ) ґрунту не спостерігалось. Перед сівбою у шарі ґрунту 0-60 см кількість продуктивної вологи в міру зростання глибини рихлення збільшувалось: на варіанті з рихленням на глибину 30-40 см – на 60,2 на глибину 60-70см – на 103 і рихлення з кротуванням на глибину 30-40см на 143 тонни на 1га. Протягом вегетаційного періоду накопичення вологи відбувалось за рахунок опадів у літній період і вона добре зберігалась у шарі 0-100см. У фазу ранньої жовтої стиглості запаси вологи становили на фоні оранки-280 мм, а на варіантах з рихленням на 22-18 мм менше.

Радіаційний баланс за період вегетації становив 0,16-0,45 кал/см2×хв, сумарна радіація – 0,32-0,56. Величина відбитої радіації складає 0,11-0,27 кал/см2×хв. У міру росту і розвитку асиміляційного апарату, збільшення транспірації, використання вологи з ґрунту змінювалась величина відбитої радіації. До фази цвітіння при великих запасах вологи відбита радіація становила 43,2-50,0 % від сумарної. Починаючи з кінця фази бутонізації, кількість відбитої радіації становила 30,6-40,8 % від сумарної радіації, зменшившись у зв’язку з використанням вологи з ґрунту. При переході до вистигання кількість відбитої радіації від сумарного її припливу становила у варіанті з глибоким рихленням (60-70 см) – 50 %, що пояснюється високими ростом рослин і щільністю формування листкової поверхні у верхній частині стебла.

Періодичність росту і продуктивність. Покращення фізико-механічних властивостей, збільшення коефіцієнта інфільтрації, утримання впродовж вегетації оптимальних умов вологозабезпеченості, сприяло активному росту льону.

Ауксонографія добової періодичності і швидкості росту (рис.3) показує, що на глибокому рихленні ґрунту швидкість росту зростає на 0,3-1,28 мм/год в порівнянні з оранкою. Період швидкого росту продовжується з 15 до 24 години, тобто становить 9 годин, за добової швидкості росту на оранці – 1,05-1,08 мм/год, на оранці з рихленням на глибину 30-40 см відповідно – 1,45-1,53 і на глибину 60-70 см – 1,5-1,6 мм/год. Фаза максимальної швидкості росту 2,6-2,8 мм/год припадає на 19 годину.

Індекс листкової поверхні льону-довгунця у порівнянні з іншими культурами досить високий, але не вся зелена поверхня бере участь у поглинанні енергії Сонця в зв’язку з тим, що щільність стеблостою надто висока і коливається у межах 1800-2000 шт/м2. Листки середніх і нижніх ярусів затінені, слабо беруть участь у фотосинтезі. Доказом цього є показники визначення чистої продуктивності фотосинтезу. Між формуванням листкової поверхні і чистою продуктивністю фотосинтезу існує пряма залежність. У фазі „ялинка” 1м2 листкової поверхні забезпечує приріст сухої речовини 3,2-3,4 г, дещо він зростає на варіанті з глибоким рихленням. У фазу бутонізації робота зелених листків поліпшується і забезпечує приріст сухої речовини на оранці з рихленням на різну глибину 0,7-1,1 і 1,8-2,9 г/м2/добу

Таким чином, застосування на фоні оранки глибокого рихлення позитивно впливало на фітометричні показники, ріст продуктивності посівів льону-довгунця. В середньому за 4 роки приріст врожаю соломи льону-довгунця на глибокому рихленні становив 2,9-5,2 ц/га, волокна – 1,1-3,8, в т.ч. довгого – 0,7-1,4 ц/га.

За даними наших досліджень вологість дерново-глейового суглинкового, осушеного гончарним дренажем ґрунту за період сходи цвітіння становила 69,8% і змінювалась в межах 57,4-92,0% НВ. Заданий режим зволоженості ґрунту на рівні 60, 70, 80 і 90% НВ упродовж вегетаційного періоду показав, що чиста продуктивність фотосинтезу знижується як у міру зростання густоти посіву, так і при підвищені вологості ґрунту. Високій показник чистої продуктивності фотосинтезу – 7,4 г/м2 за добу одержано при густоті посіву 25 млн. шт./га. Оптимум зволоження ґрунту при висіві 20 млн.шт./га схожих насінин становить 80-85% НВ, 25 млн.шт./га – 75-85% НВ і 30 млн.шт./га – 75-80% НВ. Для одержання 60–65 ц/га льоносоломи на осушених дерново-глейових ґрунтах необхідно висівати 25 млн.шт./га схожих насінин, підтримувати вологість на рівні 75-85% НВ.

Передпосівний обробіток ґрунту і продукційний процес. Головне завдання передпосівного обробітку ґрунту полягає у забезпеченні такої будови його верхнього шару, щоб при сівбі насіння льону рівномірно загорнути на глибину 1-1,5 см на суглинкових та 1,5-2,0 см на оглеєно-супіщаних ґрунтах. Крім того, насіння мусить бути розміщене на ущільнене ложе і загорнуте розпушеним шаром ґрунту. Лише за такої умови будуть одержані дружні сходи і вирівняний стеблостій льону. Жодний агротехнічний прийом не впливає на рівномірність стеблостою так, як передпосівний обробіток ґрунту. Підготовка ґрунту під посів льону за такою технологією вимагає 3-4 проходів агрегатів по полю, що призводить до його переущільнення.

Ранньовесняний обробіток ґрунту здійснювали широкозахватним дисковим лущильником ЛДГ-10, та дисковою бороною БДТ-10, які добре знищують паростки бур’янів і змішують з поверхневим шаром ґрунту внесені навесні мінеральні добрива та ґрунтові гербіциди. Вирівнювання і ущільнення ґрунту проводили комплексним агрегатом у складі вирівнювача поверхні поля ВПН-5,6 в агрегаті з котками ЗККШ-6М власної конструкції. Такий обробіток дає змогу скоротити кількість проходів агрегатів по полю до 2-х разів, забезпечує ретельне вирівнювання і ущільнення поверхні ґрунту (табл.4).

Оптимальних показників за рівномірністю глибини загортання насіння досягнуто при сівби льону після передпосівного обробітку ґрунту, що полягав у весняному розпушуванні дисковими знаряддями та наступному вирівнюванні з одноразовим ущільненням комплексним агрегатом нашої конструкції. Такий обробіток забезпечує 82% загортання насіння на глибину – 1,82 см за рахунок високої вирівняності поверхні і щільності ґрунту –1,3 г/см3. Дружність і висока польова схожість насіння сприяє середньодобовій швидкості росту 1,6 мм на годину, а добовий приріст льону у висоту – 38,3 мм.

Таким чином передпосівний обробіток ґрунту комплексним агрегатом за два проходи забезпечує одержання достовірного приросту врожаю насіння на 38,5% і волокна на 35,5% з високою його якістю.

Таблиця 4

Показники продукційного процесу залежно від способів передпосівного обробітку ґрунту (1981-1985 рр.)