Примітка: чисельник – глибина загортання насіння, см; знаменник – загорнено насіння, %
4. ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБРОБІТКУ ГРУНТУ
Вплив добрив на родючість ґрунту за різних способів його обробітку.
Безполицевий обробіток істотно змінює режим поживних елементів у ґрунті, оскільки мінеральні добрива загортаються у верхній його шар (0-12см). При поверхневому внесенні мінеральних добрив зменшується ймовірність втрат поживних речовин у результаті переміщення їх вглиб профілю за промивного водного режиму.
Наші дані свідчать про переваги безполицевого і особливо поверхневого обробітку стосовно нагромадження фракції азоту легкогідролізованих сполук під культурою льону-довгунця на восьмий рік ведення сівозміни. Тривале застосування обробітку без обертання скиби сприяло збільшенню вмісту легкогідролізованного азоту в орному шарі. В підорному шарі вміст цієї форми азоту на безполицевих варіантах майже однаковий. Нагромадження сполук азоту згаданої форми в шарі ґрунту 0-10 см без внесення добрив і з внесенням повної і половинної їх дози за дискування і плоскорізного обробітку перед оранкою становить відповідно 16,4 і 8,2%; 24,6-21,9% і 21,9-19,1%. Такі ж закономірності залишаються і в шарі ґрунту 10-20 см. Поверхневе розпушування ґрунту на глибину 10-12 см забезпечило перевагу за вмістом фосфору в шарі 0-10 см на 28,7% та плоскорізне на глибину 20-22 см – 6,3%. В шарі 10-20 см різниця на користь безполицевого обробітку склала відповідно 19,4 і 11,8%. Внесення повної і половинної дози мінеральних добрив позитивно впливає на фосфатний режим при всіх способах обробітку ґрунту. Мінімальний поверхневий обробіток з внесенням N30P90К120 підвищує вміст фосфатів у шарі 0-10 см на 83,2% та на глибині 10-20 см на 100%, а внесення половинної дози добрив відповідно 53,4 і 52,4%. Плоскорізний обробіток порівняно з оранкою не зменшує вміст рухомих форм фосфору в поверхневому шарі ґрунту. Крім того, спостерігається збільшення його і в підорному шарі ґрунту.
Систематичне застосування безполицевого обробітку ґрунту під льон-довгунець – як поверхневого розпушування на глибину 10-12 см, так і плоскорізного на глибину 20-22 см позитивно впливає на вміст калію. Нагромадження обмінного калію на повному і половинному мінеральному фоні добрив при застосуванні дискового переміщення ґрунту в шарі 0-10 см досить високе і становить відповідно 42,6 і 32,9%, плоскорізному – 10.5 і 6,2 % та оранці – 11,5 і 9,9 %. Таким чином, безполицеві обробітки ґрунту сприяють нагромадженню елементів живлення в поверхневому шарі і збільшенню запасів легкогідролізованного азоту, рухомих форм фосфору і обмінного калію на глибині 0-10 та 10-20 см.
Внесення добрив забезпечує зростання всіх параметрів розвитку асиміляційної поверхні. При застосуванні їх восени після оранки і особливо на безполицевому обробітку ґрунту зростає інтенсивність формування листкової поверхні. За рахунок поверхневого внесення добрив і ретельного їх перемішування активними механічними знаряддями в шарі ґрунту 0-10 см створюються оптимальні умови для кореневого живлення льону і, як наслідок, формування максимального асиміляційного апарату. Передпосівне внесення повної та половинних доз добрив за розвитком листкової поверхні поступається їх застосуванню восени. Навіть внесення мінімальних доз азоту на всіх способах обробітку ґрунту призводить до істотного зростання асиміляційної поверхні за розміром листка, всієї рослини і площі посіву в цілому, а внесення на фоні азоту фосфоро-калійних добрив у співвідношенні NPK як 1:3:4 забезпечує подальший розвиток листкової поверхні. Оптимальною дозою добрив на всіх способах обробітку ґрунту є N30P90K120 і близька до неї за основними фітопоказниками - N15P45K60 з внесенням туків у шар ґрунту 0-12 см. Внесенні добрива під зяблеву оранку навесні забезпечують ріст фотосинтетичного потенціалу до фази бутонізації з різким спадом його у фазу цвітіння за рахунок відмирання листків в нижній частині стебла. Інтенсивність істинного фотосинтезу і його чистої продуктивності не завжди співпадають. Максимальній асиміляції СО2 – 38,2 мг/дм2×год на варіанті з оранкою і внесенням добрив навесні відповідає приріст сухої маси льону – 6,7 г/добу, асиміляція СО2 при внесенні добрив восени зменшується на 3,4 мг СО2/дм2×год, а чиста продуктивність фотосинтезу зростає на 0,5-1,3 г. Така ж закономірність зберігається і на безполицевому обробітку ґрунту з внесенням добрив у поверхневий шар, на глибину 0-12 см. Інтенсивність засвоєння СО2 і чиста продуктивність фотосинтезу у фазі цвітіння уповільнюються на всіх варіантах досліду, однак на варіантах безполицевого обробітку абсолютні їх показники залишаються вищими порівняно з оранкою.
Активна фотосинтетична діяльність супроводжується синтезом органічних сполук. Так, на безполицевому обробітку ґрунту загальна кількість цукрів у фазі “ялинка” збільшується на 0,18%, бутонізації – 0,56% порівняно з оранкою, а у період вистигання процес утворення цукрів, незалежно від способу обробітку, скорочується. Внесення повної дози мінерального живлення незалежно від способів обробітку ґрунту викликає інтенсивне утворення загальної кількості цукрів. На безполицевому варіанті внесення добрив восени сприяє зростанню вмісту цукрів у фазі “ялинка” на 0,86%, за внесення на весні лише на 0,15% і половинної дози добрив восени і навесні збільшує їх синтез на 0,62% порівняно з варіантом без добрив. У фазі бутонізації відбувається повільний синтез загальних цукрів і лише внесення мінеральних добрив у шар ґрунту 0-12см забезпечує їх зростання у фазі цвітіння до 5,9%.
Найсприятливіші умови формування вуглеводів у рослинах льону-довгунця спостерігаються при неглибокому перемішуванні поверхневого шару ґрунту дисковими знаряддями з повною та половинною дозами внесення добрив.
Показники добової швидкості росту і продуктивності льону залежно від доз мінеральних добрив і способів обробітку ґрунту. Уповільнення швидкості росту без внесення добрив відбувається з 4 до 11 години (7 год.), за внесення восени в шар ґрунту 0-12см – з 8 до 10 (2 год.), навесні та половинне внесення восени і навесні з 7 до 11 (4 год.). Застосування добрив забезпечує скорочення періоду повільного росту в середньому у 2 рази.
Внесення добрив восени під дискове розпушування в шар ґрунту 0-12 см, забезпечує середньодобову швидкість росту 1,59 мм/год з прискоренням швидкості процесу впродовж 9 годин з 14 до 22 години, показник якого досягає 2,75 мм/год. На варіантах з внесенням добрив навесні і половинних доз восени та навесні швидкість росту уповільнюється на 0,44 мм/год, а період інтенсивного росту становить 5 годин на добу і відмічається з 17 до 22 годин.
Середньодобовий приріст льону у висоту без внесення добрив на варіанті з оранкою становить 22,2 мм , що на 7.26 мм менше в порівнянні з внесенням азотних добрив. Внесення фосфоро-калійних добрив у дозі Р45К60 на фоні азотного живлення сприяє більш активному росту стебел, середньодобовий приріст на 12,46 мм більший в порівнянні з контролем, а підвищення доз N30P90K120 не дає позитивних результатів. Середньодобова швидкість росту без добрив становить – 0,93 мм, при внесенні N15 – 1,22, N15P45K60 – 1,44 і N30P90K120 – 1,33 мм/год. Мінімальна швидкість росту при внесенні половинної дози добрив відмічається о 9 годині і становить біля 0,8 мм/год, а потім спостерігається поступове прискорення його з максимальними показниками з 15 до 22 години. За внесення повної дози NPK мінімальна швидкість росту коливається в межах 0,48-0,66 мм з 8 до 12 години з подальшим зростанням і досягненням більш високого максимуму з 20 до 22 години. На фоні дискування ґрунту на глибину 10-12 см середньодобова швидкість росту становить без внесення добрив 1,04 мм/год, на варіанті з внесенням азоту – 1,1мм/год, половинна і, особливо, повна доза NPK дають найкращі результати. При середній швидкості росту 1,64 мм/год середньодобовий приріст у варіанті з внесенням повної дози NPK найбільший і становить 39,38 мм. Максимальна швидкість росту досягає 2,57 мм/год о 21-й і мінімальна – 0,88 мм о 8-й годині.
Завантажити реферат