Дослідженнями встановлено, що в умовах нестійкого зволоження у фазі стиглості центральних головок найбільшу асиміляційну поверхню формують рослини з площею живлення 0,240-0,245 м2 (40,8-41,7 тис. шт. на гектар). Так, в перерахунку на одиницю площі величина листкової поверхні становила 8,5-9,2 тис. м2/га. При густоті садіння 55,5 тис. шт./га кращі результати одержано у варіантах із схемою садіння 60х30 см і 55+55+70 х 30 см - 9,2-9,5 тис.м2 /га відповідно.
За результатами досліджень найвищу врожайність головок (75,1-77,6 ц/га) одержали при розміщенні рослин за схемами 55+55+70 х 30 см і 60х30 та 50х35 см в кількості 55,5- 57,1 тис. шт./га. За період досліджень найбільш сприятливим виявився 2000 рік в якому за виділеними схемами садіння врожайність становила відповідно 99,1; 104,4; 98 ц/га (табл. 3).
Таблиця 3 – Вплив схеми розміщення та густоти стояння рослин на врожайність капусти броколі
|
Схема розміщення, см |
Кількість рослин на 1га, тис. шт. |
Врожайність, ц/га |
± до контролю, ц/га |
|||
|
1998 р. |
1999р. |
2000 р. |
Середня |
|||
|
70х25-(контроль) |
57,1 |
66,5 |
42,5 |
78,3 |
62,4 |
0 |
|
50х35 |
57,1 |
78,8 |
56,0 |
98,0 |
77,6 |
15,2 |
|
90+50х25 |
57,1 |
58,7 |
45,7 |
77,5 |
60,6 |
-1,8 |
|
60х30 |
55,5 |
72,8 |
48,8 |
104,4 |
75,3 |
12,9 |
|
45+45+90х30 |
55,5 |
57,9 |
43,2 |
88,7 |
62,3 |
-0,1 |
|
55+55+70х30 |
55,5 |
73,7 |
52,4 |
99,1 |
75,1 |
12,7 |
|
45+45+90х40 |
41,7 |
50,2 |
42,2 |
85,2 |
59,2 |
-3,2 |
|
55+55+70х40 |
41,7 |
70,2 |
45,9 |
89,6 |
68,6 |
6,2 |
|
70х35 |
40,8 |
70,7 |
43,8 |
81,3 |
65,3 |
2,9 |
|
90+50х35 |
40,8 |
65,0 |
41,0 |
78,6 |
61,5 |
-0,9 |
|
70х45 |
31,7 |
65,7 |
40,0 |
77,5 |
61,1 |
-0,8 |
|
90+50х 45 |
31,7 |
66,6 |
39,7 |
81,7 |
62,7 |
0,3 |
|
НІР05 |
5,0 |
5,8 |
8,2 |
|||
В структурі товарного врожаю частка центральних головок складала 31-42% від загального, кращі результати одержано при розміщенні рослин за схемою 55+55+70х30 і 55+55+70х40 см – 41 і 42%. В даному варіанті протягом вегетації для рослин склалися більш оптимальні умови мікроклімату. Вихід товарного врожаю становив 86-88%, що на 5-7% вище порівняно з контролем.
Отже, для рослин капусти броколі найбільш продуктивними виявились схеми садіння 50х35 см, 60х30 см та 55+55+70х30 см.
ВПЛИВ РІЗНИХ НОРМ ДОБРИВ ТА СПОСОБІВ ЇХ ВНЕСЕННЯ
НА ВЕЛИЧИНУ ТА СТРОКИ НАДХОДЖЕННЯ ВРОЖАЮ
Для одержання високих і сталих врожаїв необхідною умовою є застосування раціональної системи удобрення, яка ґрунтується на основі вимогливості рослин до природної родючості грунту, післядії попередньо внесених добрив. Оскільки досліджень з питань мінерального живлення капусти броколі в умовах України майже не проводилось, актуальним є вивчення впливу норм і способів внесення мінеральних та органічних добрив на продуктивність рослин, строки надходження та якість врожаю.
Спостереження за ростом і розвитком рослин показали, що швидкість проходження основних біологічних фаз істотно не залежала від доз і способів внесення мінеральних добрив. Поодиноке формування центральних головок у варіантах відмічено на 20-24 день після висаджування розсади. Дещо швидше розвиток рослин проходив в 1999 і 2000 роках, що пов’язано із більш високими температурами повітря протягом вегетаційного періоду. Перший збір центральних головок проведено на початку другої декади червня, тобто через 80-84 дні після появи масових сходів.
Завантажити реферат