Пшениця - холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 1-2°C. Для одержання дружних сходів під час сівби повинні бути температури 14-16°C. При температурі 25°C і вище формуються ослаблі проростки з тонкими корінцями, які сильно уражуються хворобами. Добре загартовані рослини витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 17-18°C, а високо- морозостійких сортів - до мінус 19-20°C. Загартуванню сприяє сонячна погода в передзимовий період протягом 12-14 днів та посилене фосфорно-калійне живлення. Найвища морозостійкість рослин - на початку зими. До весни вона поступово знижується. Значно знижується морозостійкість при періодичному відтаванні та замерзанні грунту. Дуже шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалось відростання рослин і температури вдень підвищуються до 5-10°C тепла, а вночі знижуються до мінус 8-10°C.
Пшениця вимоглива до вологи. Протягом вегетації вологість грунту повинна бути в межах 65-75% НВ і не знижуватись до рівня вологості розриву капілярів і тим більше до вологості в`янення рослин. При вмісті в 10-сантиметровому верхньому шарі грунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з`являються із запізненням і зріджені, Дефіцит вологи у фазі кущіння знижує загальну кущистість, у фазі трубкування - продуктивну кущистість, у колосіні-цвітіні - озерненість колоса, під час формування і наливу зерна - дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці - 320-450. Він зменшується при достатньому застосуванні фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи, роздрібному внесенні азотних добрив.
Вимагає легкодоступних форм елементів живлення. На утворення 1ц зерна з відповідною кількістю соломи забирає з грунту 3-4 кг азоту, 1-1.3 кг Р2О5, 1.8-2.5кг К2О. Коефіцієнти засвоєння азоту із грунтових запасів - 0.20-0.15, калію - 0.1-0.20, із мінеральних добрив, внесених безпосередньо під пшеницю, - відповідно - 0.5-0.80; 0.15-0.45; 0.55-0.95; внесених під попередник - 0.05-0.07; 0.10-0.20; 0.15-0.25, із органічних добрив - відповідно: 0.20-0.35; 0.30-0.50; 0.50-0.70; та 0.15-0.25; 0.10-0.20; 0.10-0.20.
Вибаглива до світла. Похмура погода восени спричиняє неглибоке залягання вузла кущіння та погане загартування, від чого знижується морозо- і зимостійкість; весною - вилягання; під час наливу зерна -зниження вміст білка в зерні.
Вимоглива до грунтів. Добре вдається на окультурених структурних грунтах середнього механічного складу. Кращими є чорноземні, каштанові та сірі лісові грунти. Високі врожаї можна одержувати на окультурених дерново-підзолистих грунтах при застосуванні підвищених норм органічних і мінеральних добрив, сидератів, вапнування, поглиблення орного шару, усунення надмірного зволоження. Погано росте на солонцюватих грунтах, солодях, на легких піщаних, важких за механічним складом глинистих грунтах, які запливають, де під час вегетації застоюється вода.
Вирішуючи питання вирощування пшениці, слід обов`язково ознайомитись із біотехнологічною характеристикою сортів рекомендованих для зони. Щоб знизити ризик, для вирощування обрати 2-3 або 3-4 (залежно від розмірів посівних площ) сорти різні за скоростиглістю та реакцією на умови вирощування. Такий підхід дозволить краще використати попередники, рельєф, погодні умови року.
Зараз зареєстровані для вирощування понад 65 сортів озимої м`якої пшениці. З них сильні сорти: Донецька 46 (СЛ), Дончанка 3(С), Знахідка одеська (С), Київська 8(ЛП), Київська остиста (ЛП), Коломак 3 (СЛП), Коломак 5(Л), Красуня одеська (СЛ), Лада одеська (СЛП), Леля (С), Ніконія (С), Одеська 161(СЛП), Одеська 133(С), Одеська 162(СЛ), Одеська 265 (С), Одеська 267 (СЛ), Тіра (СЛП), Українка полтавська (Л), Фантазія одеська (С), Ятрань 60 (ЛП). Ціні сорти: Вікторія одеська (Л), Миронівська 33, Миронівська 65, Миронівська 66, Мирхад, Поліська 90, Порада, Херсонська 86, Циганка.
Попередники.
Пшениця вибаглива до попередників і знижує урожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд - до 30-35% і більше. При беззмінному вирощуванні урожаї знижуються навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Основною причиною зниження врожайності є прогресуюче поширення хвороб, шкідників і бур`янів. Пшеницю не слід розміщати не лише після пшениці, а й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур`яни. Набір попередників, які забезпечують високі врожаї озимої пшениці в різних зонах України неоднаковий, але всі вони повинні відповідати принаймі одній вимозі - бути надійними щодо накопичення достатньої кількості продуктивної вологи на початок сівби (не менше 10мм в 10-сантиметровому шарі грунту). Ці культури повинні рано звільняти поле та не висушувати грунт на велику глибину. Такими у Степу України є чисті і зайняті пари. Добрими парозаймаючими культурами є вирощувані на зелений корм озимі жито, пшениця, тритикале, вико- і горохо-вівсяні сумішки, еспарцет на один укіс, кукурудза, яка збирається до викидання волотей, а також інші культури, які збираються не пізніше червня місяця. Добрими попередниками є горох, сочевиця, чина. В богарних умовах не слід висівати після сорго, суданської трави, соняшника, кукурудзи на зерно, трав другого-третього року використання.
В Лісостепу пшеницю слід розміщати в полях зайнятих парів посівами на зелений корм і сіно, після конюшини на один укіс, гороху, сочевиці, чини, ранньої картоплі раннього споживання, кукурудзи на ранній силос, зібраної у фазі молочно-воскової стиглості не пізніше 20 днів до настання оптимальних строків сівби, а в посушливій південно-східній частині - також після чистих парів.
В Полісі - після перелічених вище посівів на зелений корм, а також після люпину на зелений корм і силос, багаторічних бобових трав на один укіс (в західних областях можна і після другого укосу), гороху на зерно, кукурудзи на ранній силос, льону, ранньої картоплі раннього споживання.
Слід пом`ятати, що інтенсивні сильні і ціні сорти вибагливіші до попередників. Тому кращі попередники (чисті і зайняті пари, зернобобові культури) слід відводити для їх вирощування. У регіонах з достатньою кількістю опадів у липні, серпні і вересні доцільно після збирання ранніх культур робити лущення поля і висівати сидерати (редька, гірчиця), але з таким розрахунком, щоб заробляти їх не пізніше як за 20 днів до настання оптимальних строків сівби пшениці.
В умовах зрошення, окрім перелічених вище, попередниками пшениці можуть бути люцерна, кукурудза на силос.
Обробіток грунту
Обробіток грунту повинен диференціюватись залежно від грунтової зони, попередників, типу забур`янення, вологозабезпеченості, часу збирання попередника. Підготовку грунту слід починати без розриву в часі після збирання попередника. Потрібно пам`ятати, що утримання поля чистим від бур`янів і сходів падалиці від збирання попередника до сівби пшениці є важливим заходом боротьби з багатьма шкідниками пшениці і хворобами.
Поле, що йде під чистий пар після соняшника, дискують боронами БДТ-7, БД-10 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15А, ЛДГ-20А у двох напрямках, щоб подрібнити післяжнивні рештки і рівномірно розподілити їх по площі та створити умови для проростання бур`янів і основного обробітку грунту. Після стерньових попередників, якщо переважають однорічні бур`яни, поле двічі дискують лущильниками на глибину 6-8 і 8-10см. Якщо переважають багаторічні бур`яни, перше лущення проводять на глибину 8-10, друге, а по можливості і третє - на глибину 10-12 та 12-14см, використовуючи знаряддя КПШ-9, КПЭ-3.8, ОПТ-3-5, КТС-10, або чизельний культиватор ЧКУ-4, обладнаний стрільчастими лапами. Через 2 тижні після останнього лущення, коли проростуть бур`яни, проводять глибоку оранку на 28-30см, або глибокий плоскорізний обробіток. Окультурені, чисті від багаторічних бур`янів поля орють на 20-22см. В посушливих, ерозійно небезпечних умовах після соняшника проводять безвідвальний обробіток плугами ПЛН-6-35 або іншим, обладнаними безвідвальними корпусами КБ-35, КБЯ-30-35.
Завантажити реферат