План
Вступ
1.Конституційні права та свободи громадян
1.1.Свобода слова. Право на інформацію. Гласність. Захист державної та комерційної таємниці, прав, законних інтересів і гідності особи.
1.2.Свобода мітингів, зборів, вуличних походів і демонстрацій та її юридичні гарантії.
1.3.Право громадян об‘єднуватися у політичні партії, професійні спілки та інші громадські організації, брати участь у рухах. Багатопартійність в Україні. Законодавче закріплення департизації правоохоронних та деяких інших державних органів
2.Держава – гарант захисту конституційних прав і свобод громадян
Вступ
Конституція України наділяє своїх громадян політичними правами і свободами, які виступають як форма участі громадян в управлінні справами держави та суспільства.
Політичними правами називаються такі права громадян, які забезпечують їм можливість участі в житті суспільства й держави, юридично проголошені в основному законі та гарантовані державою.
Відповідно до Конституції України всім громадянам України надається:
а) право на участь в управлінні громадськими та державними справами і право подавати індивідуальні та колективні звернення до державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування та посадових осіб, вносити пропозиції про поліпшення їхньої діяльності, критикувати недоліки в роботі;
б) право громадян України на об‘єднання;
в) право збиратися мирно без зброї і проводити збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації тощо;
г) політичні свободи і свобода пересування, свобода думки, свобода слова тощо.
Конституційні права та свободи громадян
Політичні права і свободи громадян – це такі права і свободи, які пов‘язані з участю громадян в політичному житті суспільства. До них відносяться право на громадянство, свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право на свободу думки і слова, право на свободу об‘єднання у політичні партії та громадські організації, право брати участь в управлінні державними справами, право на мітинги, походи і демонстрації, право на письмові звернення до органів державної влади.
Відповідно до ст 25 Конституції України громадянин не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Він не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. Окремі спеціалісти це право відносять до громадянських або особистісних прав. Такий підхід не зовсім точний, оскільки право на громадянство – це перш за все політичне право, яке породжує всі інші права, свободи і обов‘язки громадян.
Кожній людині, яка на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, встановлених законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну (ст 33).
В ст 34 Конституції гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію на свій вибір. Це право не повинно наносити шкоди законним інтересам держави, суспільства і особи.
Громадяни України мають право на свободу об‘єднання у політичні партії і громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення різних інтересів. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об‘єднання громадян й обмежений в правах за належність чи неналежність до політичних партій і громадських організацій. Усі об‘єднання громадян рівні перед законом (ст.36).Політичні партії та громадські організації, програмні цілі або діяльність яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров‘я населення – забороняються. Вони не можуть мати воєнізованих формувань (ст.37). Заборона діяльності об‘єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
В ст 38 Конституції України закріплено, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби в органах місцевого самоврядування.
Громадяни мають право проводити збори, походи, демонстрації, мітинги мирним шляхом, про проведення яких сповіщаються державні органи влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження цього може бути встановлене лише судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Всі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та посадових осіб, які зобов’язані розглянути такі звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст 40).
Іноді до політичних прав відносять свободу світогляду і віросповідання (ст 35 Конституції). Свободу совісті (віросповідання) завжди відносили до особистісних прав і свобод. Це питання в певній мірі спірне, хоча воно і має політичний і особистісний характер. В попередній Конституції (1978 р.) було закріплено тільки право на свободу совісті – право сповідувати або не сповідувати ту чи іншу релігію. Свобода світогляду і свобода віросповідання дуже тісно взаємопов‘язані. Ці права означають, що громадяни можуть дотримуватись різного світогляду: релігійного, ідеалістичного, матеріалістичного, комуністичного, ліберального, консервативного, націоналістичного тощо. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров‘я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Україна є світською державою. Церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана як обов‘язкова. Разом із тим в школах і вузах можуть вивчатися основи релігії за згодою дітей, батьків, керівництва вузів, якщо це не породжує міжконфесійних проблем. За мотивами релігійних переконань ніхто не може бути звільнений від виконання конституційних обов‘язків. Якщо виконання військового обов‘язку суперечить релігійним переконанням, то виконання цього обов‘язку може бути замінено альтернативою (невійськовою) службою.
1.1.Свобода слова. Право на інформацію. Гласність. Захист державної та комерційної таємниці, прав, законних інтересів і гідності особи.
Конституція України гарантує громадянам України політичні свободи: свободу слова, друку, зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Погляди, думки, міркування людини залежать від її світогляду, розуміння свободи, обов‘язку, правосвідомості. Тому справжня свобода думки є не всяке безперешкодне поширення ідей, міркувань тощо, а лише вільне поширення гуманних поглядів, думок, які відповідають інтересам кожного громадянина й загальним інтересам суспільства та держави. Тому Конституція України, гарантуючи громадянам свободу слова, друку, зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій вимагає, щоб вони здійснювались в інтересах народу України і з метою розвитку конституційного ладу.
Завантажити реферат