b) розвиток мультимедійних технологій, що зумовлений розширенням споживчого ринку (зростання кількості користувачів персональними комп’ютерами). Це створює загрозу прибутковості галузі, адже при такій значній кількості споживачів і постачальників апаратного і програмного забезпечення компанія може бути прибутковою, продаючи, як свідчить статистика, щороку не менше 1 млн. мультимедіа-комп’ютерів. Таким чином, найбільш слабкі виробники, збанкрутівши, покидають ринок. Однак в цьому є і позитивний момент: загроза банкрутства стимулює інноваційну діяльність виробників;
c) акцент на мультизадачність сучасних мікрокомп’ютерів: конвергенція комп’ютерних і телевізійних технологій;
d) швидкий розвиток Internet як мережі поширення мультимедійних продуктів, а також як засобу створення додаткової вартості;
e) загострення конкурентної боротьби між основними (Microsoft, IBM, Compaq), а також між новими перспективними (Netscape, Sun Microsystem) виробниками в галузі комп’ютерних технологій за право контролю над глобальною мережею, а також утворення монопольних об’єднань.
6. У галузі телекомунікації відбувається формування загальної інфраструктури, що має стати ключовою ланкою в процесі міжнародного обміну товарів і послуг. Останнє десятиліття характеризувалося потужним розвитком інформаційних мереж. Збільшується попит на телефонні лінії і мобільні телефони, зростає кількість цифрових мереж. Головною ж перешкодою на шляху розвитку телекомунікаційного сектора є дуже велика вартість інфраструктури, а також проблеми визначення цінової політики. Лідирує в галузі регіон Південно-Східної Азії.
Розглянемо статтю “Наслідки для рівня зайнятості”. Тут стверджується, що розвиток інформаційного сектора справляє значний вплив на фахову орієнтацію трудового потенціалу країн світу, оскільки він (інформаційний сектор) потребує значної кількості трудових ресурсів, що мають бути спрямовані у виробництво нематеріальних товарів та надання послуг. Таким чином, інформаційна економіка створює нові робочі місця.
Іншим важливим аспектом є удосконалення структури робочих місць у середовищі вже існуючих професій. Тут мається на увазі дистанційне керування робочим місцем та т. зв. телешопінг. Зрозуміло, що подібні послуги віддаляють людину від середовища виробництва, а це вже має негативний ефект на рівень зайнятості. Отже, має суперечливий вплив інформатизації на рівень зайнятості: з одного боку, виробництво стає наукомістким, що вимагає значних трудових ресурсів, з іншого, – відбувається видалення людини з процесу виробництва.
У статті “Дистанційне керування робочими місцями” розглядаються такі положення:
1. Людина віддаляється від робочого місця, безпосередньо пов’язаного з процесом виробництва чи наданням послуг. Доступ до цього робочого місця вона (людина) може мати де завгодно і в будь-який момент завдяки системі дистанційного керування робочим місцем. Отже, і використати послуги свого робітника фірма зможе будь-коли. Усе це підлягає практичному здійсненню завдяки розвиткові глобальної мережі та зниженню цін за доступ до неї. Технологія більше не висуває перешкод: вона доступна, проста у використанні й відносно дешева.
2. Перевагами дистанційного керування робочим місцем є: скорочення витрат часу на переміщення до свого робочого місця, можливість підстроювання під особисті робочі ритми, постійність робочого і дозвільного оточення.
3. Недоліками дистанційного керування робочим місцем є: відсутність гарантій соціального захисту, відсутність чіткого розподілу часу на робочий і дозвільний, можливість використання керівниками підлеглих у небажаний для останніх час.
“Глобалізація економічної діяльності” – остання стаття розділу “Економічні зміни”. Основними тезами тут є:
1. Глобалізація проявляється у т. зв. концентрації комунікаційного сектора, що передбачає утворення різноманітних потужних економічних альянсів шляхом об’єднання суб’єктів ринку.
2. Глобалізація передбачає міжнародний рух інвестицій і в такий спосіб сприяє збільшенню віддачі від них.
3. У сфері аудіовізуального виробництва глобалізація має на меті уможливити контроль корпораціями не тільки засобів передачі інформації, а й самої інформації, що за допомогою цих засобів передається.
4. Із розвитком глобалізації зростає проблема монополізації інформаційного сектора.
5. Глобалізація є однією з передумов ефективної міжнародної торгівлі, яка продовжує свій розвиток на основі глобальних інформаційних мереж.
6. Глобальна інформаційна економіка повинна засновуватися на двох речах: делокалізації ринків і вільній торгівлі.
7. Internet стає головним каналом обміну нематеріальними товарами і послугами завдяки своїй високій пропускній здатності, що дозволяє швидко переміщувати в просторі значні масиви інформації.
В такому конспективному вигляді можна викласти розглянутий у Всесвітній доповіді ЮНЕСКО з комунікацій (1997 – 1998) вплив інформаційного і комунікаційного розвитку сучасного світу на стан і структуру економіки всіх рівнів.
Завантажити реферат