б) перетворенням виду-попередника на новий вид у процесі його історичного розвитку завдяки адаптаціям до змін довкілля.
Видоутворення за допомогою дивергенції є наслідком ізоляції.
Тому відповідно до типів ізоляції розрізняють типи видоутворення:
а) географічне - коли внаслідок географічної ізоляції популяції дивергують в різні види;
Наприклад: бобер євразійський і американський (Берінгова протока роз'єднала материки);
б) екологічне - при появі екологічної ізоляції;
Коли групи популяцій потрапляють у різні екологічні умови в межах ареалу;
в) поліплоїдне - у рослин внаслідок кратного збільшення кількості хромосом;
г) схрещуванням особин споріднених видів: коли гібридні нащадки схрещуються між собою і утворюють нові плідні покоління.
Макроеволюція
1. Макроеволюція і її фактори.
Макреоволюція - це еволюційні процеси, що приводять до виникнення надвидових таксонів (одиниць): родів, родин і аж до царств.
В природі реально існують лише види. Надвидові категорії ввела людина на підставі ступеня споріднених видів.
Тому: окремих механізмів макроеволюції не існує.
Різноманітність видів виникає внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля.
Це явище називається адаптивною радіацією, що вібувається у формі дивергенції - явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.
2. Напрямки макроеволюції:
а) біологічний прогрес - збільшення чисельності популяцій, розширення ареалу, утворенння нових підвидів і видів в межах певної групи;
Наприклад: комахи, молюски, птахи, ссавці, покритонасінні.
б) біологічний регрес - зниження пристосованості, чисельності, скорочення ареалу, вимирання певної групи.
Наприклад: із хоботних лишились лише два види: африканський та індійський слон.
Ці поняття не мають реального відображення в природі, а є узагальнюючими термінами, які показують ступінь видової різноманітності певної групи в певний геологічний час.
3. Докази макроеволюції:
а) порівняльно-аналітичні:
1) аналогічні органи - подібни за будовою органи видів різного походження, що виконують однакові функції;
2) гомологічні органи - однакові за будовою органи різних видів, що мають спільне походження (корінь та його видозміни; передні кінцівки - нога, крило, рука у хребетних тощо);
3) рудименти - недорозвинені чи спрощені органи у видів порівняно з предками (очі у крота, апендикс та хвостові хребці у людини);
4) атавізми - поява в окремих представників виду рис, властивих предкам (поява хвоста, волосся по всьому тілу, додаткові молочні залози).
б) палеонтологічні - викопні рештки живих істот; відбитки, окам'янілості;
в) ембріологічні - біогенетичний закон:
"Онтогенез є коротке повторення філогенезу" (Ф.Мюллер і Е.Геккель).
4. Шляхи реалізації еволюції.
а) ароморфози - зміни, що підвищують організацію організмів; стрибки в розвитку;
Через них виникають класи, типи (поява щелеп у хребетних; квітки у покритонасінних).
б) ідіоадаптації - зміни, які не підвищують рівень організації, а пристосовують вид до даних умов життя;
Наприклад: різні ротові органи комах, різна будова квіток покритонасінних.
в) загальна дегенерація - зміни, які пов'язані із спрощенням організації, але вони сприяють кращій пристосованості. Ці спрощення приводять до біологічного прогресу виду;
Наприклад: а) у вірусів (як паразитів) втрата клітинної структури;
б) у стіжкових червів втрата травної системи.
Завантажити реферат