Визнання Конституцією України єдиного громадянства в Україні є одним із нових суттєвих принципів громадянського суспільства, умовою існування міцної суверенної Української держави, яка будується на демократичних і правових засадах. Конституційне положення покликане забезпечити єдиний правовий статус для всіх громадян, які мешкають на території України та обрали українське громадянство. Усувається можливість юридичних утисків громадян, які прийняли громадянство інших держав, але мають помешкання на території України. З моменту прийняття Конституції України, яка набула чинності, встановлення принципу єдиного громадянства в Україні зумовлює однакове розуміння кожною людиною своєї причетності до долі незалежної держави - України. Важливо, що зникло підгрунтя політичних і юридичних колізій, які існують у тих державах, де конституціями і законами визначається інститут подвійного громадянства. Такий інститут породжує дуже велику кількість суперечностей, законодавчих неузгоджень внаслідок неоднакового обсягу прав і свобод, якими біпатрид (тобто особа з подвійним громадянством) можуть реально користуватися за місцем мешкання, і тими, за яким вони мають право отримувати захист відповідно до правопорядку, що діє на їхній етнічній батьківщині, громадянами якої вони також визнаються. Виходячи з таких принципів, у практиці міждержавних відносин склалась тенденція уникати застосування інституту подвійного громадянства, а користуватися ними тільки на основі двосторонніх угод.
Єдине громадянство проголошено в Конституції України як існуюче, що дає можливість застосовувати юридичні внутрішньодержавні механізми захисту прав і свобод громадянина за їх тісної взаємодії з міжнародно - правовими процедурами захисту прав і законних інтересів усіх громадян, виробленими та застосовуваними в міжнародному співтоваристві.
Єдине громадянство в Україні є умовою стабільності політичної і соціальної ситуації в країні, усуває моральну напругу, національну конфронтацію людей, які на засадах спільної патріотичної мети і солідарності будують незалежну державу Україну. Встановивши принцип єдиного громадянства, Конституція України вносити цим упорядкованість і врегульованість у суспільні процеси. Своєю чергою це дає, можливість координувати й узгоджувати інтереси різних соціальних груп і політичних сил, підводити правову основу під складну систему зв'язків і відносин людей у суспільстві. Отже, єдине громадянство в Україні - це міцний правовий зв'язок людини з державою, що зумовлено сукупністю їх взаємних прав, обов'язків і відповідальності. Такий зв'язок грунтується на визначеній державою наявності в людини, яка проживає в Україні, основних прав і свобод, гарантує повагу до гідності громадянина, що регулюється законом відповідно до міжнародно-правових актів. Громадянство спричиняє суттєві наслідки для людини: суб'єктивні права, їх обсяг, свободи, обов'язки, відповідальність.
Україна дотримується міжнародних принципів поваги до пав людини та її особистих свобод, закріплених у прийнятій 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН Загальній Декларації прав людини, де в статті 15 встановлено, що кожна людина має право на громадянство і ніхто не може довільно позбавити громадянства або його змінити. Конституція України визначає порядок , за яким тільки закон дає підстави набуття чи припинення громадянства в Україні. Цим законом за сучасного періоду є Закон про громадянство України.
У ньому зафіксовано, що громадянство в Україні, незалежно від його набуття, є рівним і єдиним. Незалежно від того, чи мають громадяни свій статус громадянства від народження, чи вони набули його на інших підставах, усі громадяни України користуються рівними правами і є рівними перед законом.
У законі про громадянство в Україні не дозволяється розподіл на будь-які групи або прошарки, що породжувало б різні права і обов'язки. В Україні названий закон встановлює підстави набуття громадянства: за народженням, за походженням шляхом обрання громадянства протягом п'яти років при зміні державної належності території; як результат прийняття до громадянства шляхом поновлення в громадянстві та за іншим обставинами зазначеними в законі.
Конституційний статус громадянства дозволяє людині користуватися стосовно держави всіма правами і свободами. Це має суттєве значення, оскільки держава повинна піклуватися і захищати свого громадянина, в тому числі у соціальній сфері за будь-якої ситуації і де б він не перебував, гарантуючи йому в будь-який час повернення в Україну.
Водночас Конституція України в багатьох статтях, регулюючи статус громадянства, покладає на всіх громадян обов'язки щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності України, а також інші обов'язки, які регулюються законами України.
Серед можливостей реалізації громадянства в Україні Конституція України передбачає такі важливі права, як участь у політичному житті суспільства, в управлінні державними справами, право обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни України користуються рівним правом доступу до державної служби, а також служби в органах місцевого самоврядування.
Однією з важливих гарантій використання громадянами України своїх прав і свобод є закріплення у статті Конституції України гаранті повної державної юрисдикції щодо статусу громадянина, який не може бути вигнаний за межи України, або виданий іншій державі. Таким чином усувається можливість створення політичних біженців або дисидентів, які, використовуючи конституційні права, можуть складати політичну опозицію державі, своєю громадянською діяльністю і викликати її негативну реакцію. Україна гарантує своїм громадянам піклування і захист практично у всіх сферах їхнього життя, а також коли така необхідність виникла, - ї за кордоном.
Закон про громадянство дає можливість добровільно припинити стан громадянства особливо внаслідок добровільного виходу з громадянства, або обрання громадянства іншої країни. Припинення українського громадянства дозволяється законом в одному випадку без волевиявлення громадянина: це рішення держави про відміну прийому до громадянства, що має право визначати тільки Президент України, коли стають достовірно-відомі факти подання особою неправильних відомостей і документів. У системі правової держави особливе значення має гарантованість прав кожного громадянина України, обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування - захищати їх та забезпечити умови їх реалізації. З цією метою вперше в історії України основний закон закріпив принцип "обмовки в законі". Це є застереження стосовно прав і свобод громадянина, коли обмеження допускаються тільки за умови воєнного або надзвичайного стану і мають бути виключно окремими із зазначенням строку дій таких обмежень.
Обмовки, встановлені у статті 64 Конституції України, передбачають ці випадки при загальному принципі заборони будь-яким органам державної влади і місцевого самоврядування, їх посадовим особам обмежувати конституційні права і свободи громадянина України.
Завантажити реферат