Правова інформатика

Перш ніж контролювати проходження інформаційних потоків у правоохоронних органах, слід інформатизувати їх діяльність.

Під інформатизацією діяльності правоохоронних органів слід розуміти процес створення оптимальних умов для найбільш повного задоволення їх інформаційно-правових потреб [ 15 ].

Для забезпечення інформатизації діяльності цих органів слід створити загальнонаціональну інформаційну систему, яка охоплювала б всі правоохоронні органи, юридичні установи і організації. Але перед цим повинні бути створені інформаційні системи окремих правоохоронних органів – інформаційна система суду, інформаційна система прокуратури і т. д.

Інформаційна система правоохоронного органу являє собою сукупність автоматизованих робочих місць (АРМ), з’єднаних між собою за допомогою мережових адаптерів і модемів по каналах зв’язку в єдину інформаційну систему. АРМ включає в себе персональну ЕОМ (робочу станцію), доповнену пакетом прикладних програм.

Набір прикладних прогам у різних структурах різний. Слід розробити пакети прикладних прогам для суду, для прокуратури, для митниці і т. д. Проте деякі програмні продукти можуть використовуватись всіма правоохоронними органами, наприклад інформаційно-пошукова система “Закон”.

Пакет прикладних програм для суду повинен включати прикладні програми для судді, консультанта суду, секретарів канцелярій у цивільних і кримінальних справах, судового виконавця і т. д.

Наприклад, програма секретаря канцелярії у цивільних чи кримінальних справах повинна автоматизувати його працю при реєстрації справи, видачі різних довідок, складанні звітів. Програма повинна надавати можливість голові суду здійснювати контроль за станом справ.

Пакет для прокуратури повинен включати як мінімум такі програми:

· Інформаційного забезпечення нагляду за виконанням законів при провадженні попереднього слідства і дізнання:

- Інформаційне забезпечення нагляду за розглядом заяв і повідомлень про скоєні злочини;

- Інформаційне забезпечення нагляду за обгрунтованістю відмов у порушенні кримінальних справ;

- Інформаційне забезпечення нагляду за виконанням законів при провадженні попереднього слідства слідства і дізнання;

- Обробки відомостей про роботу прокурора по нагляду за слідством і дізнанням.

· Інформаційного забезпечення нагляду за законністю судових вироків і постанов у кримінальних справах;

· Інформаційного забезпечення нагляду за виконанням законів відносно неповнолітніх;

· Обробки інформації про скарги;

· Обробки інформації, яка проходить через канцелярію прокуратури;

· Обробки інформації про кадровий склад органів прокуратури;

· Обробки статистичної інформації;

· І т. д.

Автоматизація праці дозволить звільнити працівниів від рутинних і трудомістких операцій, забезпечити підготовку аналітичних документів і контроль за виконавською дисципліною.

В міністерстві внутрішніх справ повинен бути створений інформаційний центр, який би вів інформаційне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ. Він повинен мати три рівні:

- районний – районний інформаційний центр МВС;

- обласний – обласний інформаційний центр МВС;

- загальнодержавний – головний інформаційний центр МВС.

В органах МВС інформація накопичується у фондах трьох рівнів – районному, обласному і загальнодержавному. На основі цих фондів і слід створити трьохрівневу інформаційну систему МВС.

На районному рівні на основі документів первинного обліку формується банк даних оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення. В цей банк включається інформація:

- Про зареєстровані події і факти кримінального характеру та інші правопорушення;

- Про правопорушників і злочинців;

- Про предмети злочинного посягання;

- Про знаряддя скоєння злочину;

- Інша інформація, яка необхідна органам МВС.

На обласному рівні на основі районних інформаційних фондів формуються свої інформаційні фонди, де накопичуються відомості:

- Про осіб, які проходять по матеріалах і справах оперативного обліку, а також по кримінальних справах;

- Про осіб, засуджених за скоєння злочинів;

- Про осіб, які знаходяться у розшуку і безвісти відсутніх, про неопізнані трупи громадян;

- Про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення;

- Про осіб, які знаходяться під адміністративним наглядом;

- Про осіб, які відбули покарання в місцях позбавлення волі, спецкомендатурах, колоніях, поселеннях;

- Про осіб, яких засуджено до покарання не пов’язаного з позбавленням волі і т. д.

Крім того, формуються криміналістичні колекції підробних грошових знаків і цінних паперів, підробних документів, відбитків печаток і штампів, зразків почерків і підписів іт. д. Створюються криміналістичні картотеки дактилоскопічних слідів з місць скоєння нерозкритих злочинів, трассологічних об’єктів, слідів взуття і транспорту, слідів зброї на кулях і гільзах та ін.

На загальнодержавному рівні створюється інформаційний фонд, до складу якого входять:

- Поіменна і дактилоскопічна картотеки засуджених осіб і осіб, які перебувають на обліку;

- Досьє про тяжкі і особливо небезпечні злочини міжрегіонального характеру;

- Досьє на особливо небезпечних рецидивістів, професійних злочинців і авторитетів кримінального середовища;

- Оперативна інформація про організовані і корумпоавні злочинні групи;

- Відомості про злочини і правопорушення, які вчинено іноземними громадянами і відносно них і т. д.

Інформаційні потоки спеціального призначення формуються і циркулюють всередині галузевих служб, а також надходять до банків загального користування з метою інформаційного забезпечення конкретних оперативних заходів.

Найбільш повна інформація про обслуговувану територію міститься в обласних банках даних, де накопичуються конкретні криміногенні факти, користування якими можливе широкому колу співробітників МВС у відповідності з їх компетенцією.

Як зазначалося вище, інформаційні системи окремих правоохоронних органів об’єднуються в єдину інформаційну систему (нижче наводиться структурна схема). Роботу цієї системи повинен вести Головний інформаційний центр правоохоронних органів (ГІЦПО), який слід створити.

Головний інформаційний центр правоохоронних органів повинен:

- мати доступ до інформаційних систем інших міністерств та відомств через систему передачі даних;

- контролювати (вести облік) всю інформацію, яка є в інформаційній системі правоохоронних органів;

- вести облік нормативно-правових актів, необхідних для роботи правоохоронних органів;

- забезречувати правоохоронні органи потрібною їм інформацією неправового характеру;

- і т. д.

Обмін інформацією між правоохоронними органами пропонується вести через ГІЦПО з метою запобігання виконання ланками правоохоронних органів невластивих їм функцій “довідкового бюро”, а також з метою уніфікації використовуваної інформації. Це не означає що,

Структурна схема інформаційної системи правоохоронних органів.