При аналізі економічних показників можуть бути виявлені ознаки порушення планової, кошторисно-фінансової і бюджетної дисциплін, факти нераціонального використання матеріальних та грошових ресурсів і т.д. Ця інформація проявляється у економічних невідповідностях. Такими, наприклад, є: невиправдані перевищення норм витрат за окремими статтями кошторисів; перевитрати бюджетних асигнувань; значне, нічим не виправдане зростання собівартості продукції (робіт, послуг); перевитрати по фондах заробітної плати (в тому числі тимчасових працівників) і т.д.
Економічні показники, які можуть зацікавити слідчого, містяться не тільки у звітних матеріалах, що направляються до статистичних чи вищестоячих органів, але і в даних бухгалтерського обліку.
Із результатів проведеного аналізу використання фондів заробітної плати можна отримати дані про наявність перевитрат чи економії цих фондів.
Розрізняють абсолютне і відносне перевищення фонду заробітної плати[ 10 ]. У першому випадку виконання плану по об’єму виробництва приймають за 100%. У другому - плановий фонд заробітної плати корегується відповідно до фактичного об’єму виробництва. Процент, на який перераховується плановий фонд, завжди дещо менший, ніж процент перевиконання плану по об’єму виробництва. Це пояснюється відносно меншою залежністю розміру заробітної плати працівників, які знаходяться на почасовій оплаті, від зміни об’єму виробленої продукції.
Уявимо, що річний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу складає по плану 80 тис. грн., а за звітом 88 тис. грн. Об’єм виробництва виконаний на 110%. Коєфіцієнт перерахунку планового фонду заробітної плати на фактичний об'єм продукції дорівнює 0,6 (при зростанні виробництва на 1% фонд заробітної плати збільшується на 0,6%). В цьому прикладі абсолютне перевищення фонду заробітної плати становить 8 тис. грн. Плановий фонд заробітної плати, перерахований на фактичний об’єм виробництва, складає 84,8 тис.грн. Відносне перевищення складає 3,2 тис.грн. Саме відносні перевищення чи економія фонду заробітної плати мають вирішальне значення для оцінки роботи підприємства і для висновків про вплив цього фактору на показники собівартості продукції.
Причини виникнення випадків перевищення чи економії по фондах заробітної плати різні. Робити висновки про зловживання тільки на основі самих цих фактів було б передчасно. Дані про них використовуються в сукупності з іншими показниками. Так, наявність перевищення фонду заробітної плати в будівельній організації може служити ознакою криміногенності лише в сукупності з даними про значні приписки об'єму виконаних робіт, про збільшення числа тимчасових працівників, про невиправдане зростання собівартості робіт і тому подібними показниками.
Наприклад, за даними звітності державної будівельної організації, яка виконувала роботи по асфальтуванню доріг у сільській місцевості, було помічено зростання собівартості одиниці продукції – 1 кв. м. асфальтового покриття доріг. Зміна собівартості пройшла по статті “Основні матеріали” за рахунок фактору цін. Разом з тим ціни, які виплачувались за асфальт, як було встановлено, не змінювались. Збільшення собівартості списаного на виробництво асфальту відбулось у зв’язку із зростанням транспортних витрат.
Причина цього спочатку була незрозумілою, бо умови перевезення також залишались незмінними. Потім шляхом вивчення первинних документів встановили, що будівельна організація із своєї каси (крім безготівкових розрахунків) по відомостям виплачувала значні суми водіям за доставку асфальту, що і привело до збільшення його собівартості. Більша частина цих відомостей виявились підробними, а гроші, нібито виплачені по них, в дійсності були викрадені.
Співставляючи взаємозалежні показники, можна зробити припущення про наявність події злочину чи зловживаня, якщо буде помічено порушення взаємозв’язків між взаємозалежними показниками.
В даному випадку вибираються ті пари показників, динаміка яких при нормальній роботі повинна бути взаємозалежною. Наприклад, що стосується фондів заробітної плати, при збільшенні випуску продукції в деякій мірі повинні зростати і витрати по фондах заробітної плати основних виробничих працівників. Зростання витрат по цих фондах при зменшенні об’ємів виробленої продукції є не логічним і це повинно зацікавити працівників правоохоронних органів.
Література:
1. Атанесян Г.А. и др. Судебная бухгалтерия. М., 1989;
2. Баканов М.М., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа;
3. Банківська енциклопедія /під ред. Мороза А.М./. К., 1993;
4. Бэрлинер Э.М., Глазырин Б.Э., Глазырина И.Б. Офис от Microsoft. Начинающему пользователю о работе с Windows 95. М.,1997;
5. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений.М.,1981;
6. Дулов А.В. Основы расследования преступлений, совершённых должностными лицами.-Минск, 1985;
7. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91р. № 887-ХІІ;
8. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06 91р. №1201-ХІІ;
9. Кудрявцев В.Н. Вопросы кибернетики и право [ Сборник статей. Отв ред. В.Н. Кудрявцев]. М.,1970;
10. Орлов Г.С. Использование отдельных видов специальных познаний при расследовании хищений и хозяйственных преступлений.-Иркутск, 1992;
11. “Положення про переказний і простий вексель”, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/1341 від 07.08.37р.;
12. “Порядок проведення банками операцій з векселями”, затверджений правлінням НБУ 25.02.93р.;
13. Постанова ВР України “Про застосування векселів у господарському обороті України” від 17.06.92р. № 2470-ХІІ;
14. Правовая информатика социалистических стран. Учебн. пособие. М., 1987;
15. Рассолов М.М. и др. Правовая информатика и управление в сфере предпринимательства. М., 1996;