VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ПОЛЮВАННЯ
Браконьєрство - незаконне полювання або незаконний видобуток водяних тварин і рослин, є корисливим злочином в області охорони природи.
Злочин, скоєний стосовно живої природи характеризується як суспільно небезпечний винний вплив на природний ресурс, що здійснюється в його захопленні, заволодінні, знищенні, винищуванні, пошкодженні або псуванні.
Кримінальну відповідальність спричиняє за собою полювання в заборонений час або в заборонених місцях або забороненими знаряддями і способами. Відповідальність за ці дії передбачена Статтею 161 КК України «Незаконне полювання». У частині 1 цієї статті говориться, що якщо за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення, - незаконне полювання карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіскацією всього добутого і знарядь полювання.
Всі дії незаконного полювання, перераховані у ч.1 ст.161, розглядуються як злочини лише в тому випадку, якщо до особи за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення ( за ст. 85 КАП). При цьому для притягнення особи до кримінальної відповідальності не вимагається, щоб вона вчинила повторно точно таке ж порушення, за яке притягалася до адміністративної відповідальності ( наприклад, перший раз особа могла полювати в заборонений час, а другий раз – забороненими знаряддями).
У частині 2 ст. 161 сказано, якщо ті самі дії, що завдали значної шкоди або вчинені особою, яка раніше була засуджена за незаконне полювання, а так само полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено, або полювання на території державного заповідника або інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи з застосуванням автомототранспортних засобів - караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати, з конфіскацією всього добутого і знарядь полювання.
Питання про заподіяння незаконним полюванням значної шкоди визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому необхідно враховувати такі критерії:
· Велика вартість предмета незаконного полювання (за таксовими цінами);
· Велика кількість добутого;
· Особлива цінність звірів і птахів ( в силу зникнення);
· Значна екологічна цінність фауни;
· Незначна поширеність породи у даній місцевості;
· Трудність відтворення певної породи.
Ознака попередньої судимості за незаконне полювання особою, раніше судимою за таке полювання, має місце в тому випадку коли особа була раніше засуджена за незаконне полювання за ч.1 або ч.2 ст. 161 і судимість не була знята чи погашена у встановленому законом порядку.
За ч.2 ст.161 КК злочин є, коли полювання проводилось на звірів і птахів, на яких полювання проводиться за ліцензіями у встановленому порядку; полювання на яких повністю заборонено.
При незаконному полюванні об'єктом злочину є встановлений порядок використання тваринного світу, який є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
Предмет злочину – дикі звірі і птахи, що охороняються законом і перебувають у стані природної волі. Це лише ті звірі і птахи, полювання на яких заборонене або регламентоване (встановленний його особливий порядок). До мисливських тварин належать:
· Птахи: гагари, норці, лебеді, гуси, качки, курині, лиска, курочка водяна, Пастушок, погонич, деркач, дрофа, стрепет, кулики, голуби;
· Звірі: хохуля, кріт, кріль дикий, заєць – біляк, заєць-русак, білка, бабак, бобер, нутрія вільна, ондатра, єнотовидний собака, лисиця, вовк, ведмідь, куниця лісова, куниця кам'яна, горностай, норка європейська, тхір лісовий, тхір степовий, перегузня, борсук, видра, кіт лісовий, рись, кабан, лань, олень благородний, олень плямистий, козуля, лось, муфлон, зубр.
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь, є природним ресурсом загальнодержавного значення і становлять державний мисливський фонд.
Не є предметом цього злочину звірі та птахи, які не охороняються законом (наприклад, сірі ворони, сороки, граки, бродячі собаки і коти, ховрахи, хом'яки), а також ті, які перебувають у чиїйсь власності. Так, противоправний відстріл тварин і птахів на звірофермі, в зоопарку тощо буде злочином проти власності.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1. ст. 161 КК, виявляється в незаконному полюванні.
Злочином, передбаченим ч.1 ст.161, є полювання в заборонений час або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, якщо за такі ж дії протягом року було застосовано адміністративне стягнення. Адміністративна відповідальність за порушення правил полювання передбачена ст.85 КАП.
Полювання в недозволених місцях -
Ø там, де воно взагалі заборонене (територія населених пунктів, а також полювання з вогнепальною мисливською зброєю на відстані ближче 200 м від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей);
Ø там, де для заняття полюванням потрібний спеціальний дозвіл (територія мисливських заказників, мисливських господарств – за відсутності дозволу).
Полювання забороненими знаряддями і способами – полювання із застосуванням штучного освітлення, пристроїв для нічного полювання, включаючи прилади нічного бачення, отруйних речовин, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям, із застосуванням руйнування жител звірів, бобрових загат, гнізд птахів, загазування чи заливання нір звірів, з використанням немисливської вогнепальної зброї, пневматичної зброї, нарізних вкладишів напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони, полювання на копитних тварин та ведмедя з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю і шротом, а також полювання з нарізною вогнепальною мисливською зброєю не пернату дичину та хутрових звірів (при спортивно – любительському полюванні) тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з перелічених дій, що становлять незаконне полювання, незалежно від того, чи вдалося винному добути дичину.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, прямим умислом: не виключається також злочинна недбалість – стосовно полювання в недозволених місцях.
Суб'єкт – особа, якій виповнилось 16 років (приватна або посадова). За наявності всіх підстав посадова особа має нести відповідальність за сукупністю злочинів – за ст. 161 та ст. 165 КК.
Кваліфікуючими ознаками злочину є:
¨ заподіяння незаконним полюванням значної шкоди;
Завантажити реферат