Набування власності після державного контролювання за часів Союзу – процес складний і драматичний. Приватизаційні процеси роздержавлення в Україні тривають понад шість років, і наслідки цього є неоднозначними. Відповідно до Державної програми приватизації, яка була схвалена Верховною Радою України, передбачалося, що усі громадяни України стануть власниками, отримавши приватизаційні майнові сертифікати і обмінявши їх на акції підприємств, що приватизуються. З 1993 року почався масовий процес вкладення сертифікатів в створені довірчі товариства та різні фінансові компанії, які обіцяли власникам отримання високих дивідендів, але їх діяльність, в більшості випадків, була злочинною.
За результатами усіх правопорушень, пов'язаних з діяльністю трастів, останні зобов'язані повернути громадянам України 25,5 млн.грн. і 1,4 млн.дол. США (за даними Державної податкової адміністрації України, квітень 1997 року)1. Розповсюдженню злочинів у трастових компаніях сприяли відсутність достатньої правової та нормативної бази, неефективна діяльність контролюючих органів, псевдореклама, яка захопила усі засоби масової інформації тощо.
На даний час, сертифікатна приватизація практично завершується. В процесі цієї приватизації викриті чисельні факти штучного заниження вартості майна підприємств, що приватизуються, участі в конкурсах і аукціонах через підставних осіб, заборгованість по розрахунках за придбане майно, розбазарювання коштів, що надійшли від приватизації.
До державного бюджету від приватизації 1998 р. надійшла лише четверта частина коштів від запланованих 1,2 млрд.грн. Поширені також порушення законодавства щодо цільового використання державного позабюджетного фонду приватизації. Зокрема, за даними прокуратури, 400 тис.грн. витрачено на позику незаконно заснованого самим же фондом акціонерному товариству "Центр продажу об'єктів незавершеного будівництва"2.
На сьогоднішній день неможливо належним чином оцінити прямі збитки держави від поспішної приватизації, шкоду від проникнення на фінансові ринки і аукціони кримінально-мафіозного капіталу, який активно бере участь в процесах перерозподілу власності.
З 1999 року починається другий етап приватизації - грошовий. З урахуванням матеріального становища більшості громадян України, грошова приватизація буде віддана юридичним особам, фінансовим групам, банкам. Початок грошової приватизації великих підприємств, перш за все об'єктів енергетичного, нафтопереробного комплексів, металургійної промисловості, привертає особливу увагу кримінальних структур, в т.ч. міжнародних.
Під час проведення грошової приватизації перше, з чим можуть зіткнутися її учасники, це дефіцит інформації про самі аукціони і підприємства, що виставили акції на продаж. Інформація в цій сфері є цінним товаром і може бути використана у корисливих цілях організаторами аукціонів. Нестача інформації може створюватися штучно працівниками Фонду державного майна в змові з учасниками аукціонів та кримінальними групами. Тому важливо чітко визначити порядок оголошення інформації і відповідальність за його порушення, інакше про аукціон буде знати обмежена кількість осіб, і справжній конкурс не відбудеться. Можливий і інший варіант зловживань, коли заінтересованій особі в останній момент повідомляють максимальний курс акцій з конкретних заявок. Призначаючи ціну трохи вище максимального курсу, така особа автоматично стає переможцем аукціону. Не можна виключити також вплив одних учасників на інших з метою усунень конкурентів, підкупу і залякування організаторів аукціонів.
Через велику ймовірність припливу кримінальних коштів під час проведення грошової приватизації необхідно поставити бар'єри на шляху відмивання кримінальних доходів. Для цього необхідно розробити законопроекти щодо протидії відмиванню "брудних" коштів і суворо забезпечувати законність під час проведення грошової приватизації.
Ситуація, яка склалася у сфері приватизації, характеризується невиконанням запланованих її обсягів, збереженням високого рівня монополізації економіки, недосконалістю методичної та нормативної бази, послабленням контролю над стратегічно важливими господарськими комплексами, не вирішенністю питання щодо належного інформаційного забезпечення учасників приватизаційного процесу, диверсифікації приватизаційних майнових сертифікатів, проведення якісної достовірної оцінки державного майна тощо. Все це сприяє росту злочинності в сфері приватизації.
В 1998 р.в процесі оперативного супроводження приватизації органами внутрішніх справ було викрито майже 2,5 тис. злочинів, що в 1,2 рази більше у порівнянні з минулим роком. Практично вдвічі зросла кількість випадків хабарництва та розкрадань, у тому числі у великих та особливо великих розмірах. Географія розповсюдження вчинення злочинів в ході приватизації досить широка. Найбільший їх ріст зафіксовано в Запорізькій, Рівненській, Львівській областях (майже у 2 рази порівняно з 1997 роком), в м. Києві (в 2,4 рази), В Чернівецькій області (в 1,8 рази), в м. Севастополі (в 3 рази).
За інформацією співробітників служби по боротьбі з економічною злочинністю визначено чимало фірм, які беруть участь у приватизації, порушують ст.ст.4,5, 7 Закону України "Про приватизаційні папери" і будують свою діяльність на скуповуванні і перепродажу іменних приватизаційних майнових сертифікатів. У даний час продовжує діяти досить розвинутий "чорний" ринок приватизаційних паперів зі своїми правилами.
В 1998 році викрито 398 злочинів, пов'язаних з незаконним обігом приватизаційних паперів. У правопорушників їх вилучено 5,3 тис. штук.
Вивчення кримінальних справ та оперативної інформації звертає увагу на те, що розповсюджуються зловживання при розрахунках за об'єкти приватизації. Фінансові посередники, які залучають приватизаційні сертифікати, порушуючи законодавство, ці сертифікати обмінюють на акції, потім на векселі, після чого, отримують безготівкові гроші, які за фіктивними угодами, в свою чергу, переводяться за кордон.
За Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" покупці для сплати за об'єкти приватизації можуть використовувати приватизаційні майнові сертифікати. Але на практиці різні фінансові посередники для покупки державних та комунальних підприємств, які приватизуються, використовують незаконно зібрані іменні приватизаційні сертифікати. Наприклад, товариство "Вікон", яке складається із трьох осіб, на аукціоні придбало гастроном в центрі Києва і розрахувалося невідомо як зібраними приватизаційними сертифікатами.
Покупці також використовують для погашення заборгованості по оплаті за придбанні приватизаційні об'єкти кредити, отримані для закупки товарів або для інших цілей.
Відповідно до п.3 ст.21 ЗУ "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції закону від 19.02.97 року) покупці мають право використовувати для придбання об'єктів приватизації гроші лише шляхом їх безготівкового перерахування з відкритих ними в банках України іменних рахунків. Але на практиці є факти, коли покупці (наприклад, іноземці) не дотримуються цього положення, не мають таких рахунків і здійснюють оплату за дорученням через банківські рахунки інших комерційних фірм (українських).
Завантажити реферат