Електрорефлексопунктура при лікуванні діарей у телят - Дипломна робота

Визначення каротину в крові (по Коремислову і Кудрявцевій).

У пробірку вносять 1 мл сироватки крові і 3 мл 95% етилового спирту переміщують скляною паличкою. До дають 6 мл петролейного ефіру добре переміщують не менше 2 хв і обережно доливають по стінці про-сірки 0,6 мл дистильованої води. Залишають стояти до чіткого розділення органічної І неорганічної фаз. Після чого обережно заливають 4,5м екстракту каротину І переносять у кювету.

Колориметрують на синьому світлофільтрі проти петролейного ефіру. Одночасно колориметрують робочий стандартний розчин біхромату калію(5 мл дистильованої води змішують з 5 мл основного стандартного розчину). Розрахунки проводять по формулі:

Х - кількість каротину в сироватці крові,

А - екстенція досліджуваної проби,

екстенція стандартного розчину,

1,248 - коефіцієнт для перерахунку у мг %.

Вміст каротину в сироватці крові домашніх тварин становить:

Вид тварин мг/100 мл

ВРХ 0,5-2,0

Вівці О,0-0,02

Свині 0,0-0,01

Коні 0,02-0,175

Собаки 0.0-0,002

Кури 0,03-003 Зменшення вмісту каротину в крові - гіпокаротинемія. Недостатність каротину і вітаміну А являється однією із причин пониження резистентності організму, розвитку у молодняка диспепсії, бронхопневмоній, кератокон¢юнктивіту, відставання в рості, у корів зниження продуктивності, стерильного аборту, затримки посліду, субінволюції матки, у биків-виробників порушення сперматогенезу, у свиней виникнення уродств у поросят.

Методика визначення гемоглобіну в крові ( метод Салі).

Тематиковий метод. В градуйовану пробірку гемометра ГС-3 вно­сять очною піпеткою до мітки "2" 0,1 н розчину НЛ. Капілярною піпет­кою набирають 20 мкл (0,02 мл)крові, кінчик піпетки витирають ватою і кров видувають на дно пробірки з розчином кислоти, промиваючи ним Е 2-3 рази піпетку до видалення залишку крові. Переміщують і залишають стояти 5 хв (при дослідженні у курей 15 хв). Внаслідок утворення со­лянокислого гематину розчин в пробірці фарбується в коричневий колір. Додають по краплях воду, помішуючи скляною паличкою до тих пір, поки забарвлення рідини в пробірці не зрівняється з кольором стандартних пробірок. Кількість гемоглобіну в г/100 мл встановлюють по шкалі яка співпадає з рівнем рідини в пробірці. Якщо помножити число шкали на 10 то кожна визначити кількість гемоглобіну в г/л.

У здорових тварин кількість гемоглобіну в крові слідуюча:

Вид тварин г/100 мл

ВРХ 9,9-12,9

Вівці 9,0-13,3

Кози 10,0-15,0

Коні 8,0-14,О

Свині 9,0-11,0

Собаки 11,0-17,0

Кролики 10,5-12,5

Кури 8,0-12,0

Збільшення кількості гемоглобіну – плейохромія – спостерігаеться і при згущенні крові, гірській хворобі, паралітичній гемоглобінурії кровоплямистому тифі, інтосикаціях, перевтомі.

Зменшення кількості гемоглобіну-олігохромемія - спостерігає­ться при захворюваннях, які протікають з ознаками анемії (туберкульоз, паратуберкульоз, кровопаразитарні захворювання, авітамінози, голодуван­ня).

Підрахунок еритроцитів.

Методика: Зарядка еритроцитарного меланжера Меланкер являв со­бою градуйований капіляр з ампулою, в середині якої знаходиться скляна кулька червоного або жовтого кольору.

Капіляр поділений мітками на 19 частин, із яких 5 помічена циф­рою 0,5 та 10-1. Над ампулою меланжеру стоїть цифра 101, що вказує на відношення між об¢ємом капіляра і ампули.

Отриману шляхом уколу краплю крові набирають у капіляр до міт­ки 0,5(розведення 1:200), або до мітки 1(розведення 1:100) і насмок­тують до мітки 101 фізрозчину або 3 % розчину СаСl або рідини слі­дуючого складу: сулема -0,5, сірчанокислий натрій-5,5, хлорид натрію 0,1, вода-200 мл. Далі капіляр затискають між великим і вказівним пальцями правої руки і струшують протягом 3 хв.

Підрахунок кількості еритроцитів проводять в лічильних каме­рах.Камера являє собою товсте скло, на поверхні якого вирізані або наклеєні паралельно три скляні пластинки. Середня з них на VІ мм тонша бокових. Середня пластинка розділена жолобом на дві частини, на яких розміщені сітки.

Найбільш простою і популярною е камера з сіткою Горяева. Але крій неї можуть бути камери з сіткою Предтечєнського, Тома-Цейса, Кюркера, Роаенталя, Тюрка і інші.

Принцип всіх камер один і той же. "Малий" квадрат в усіх випад­ках має площу 1/400 мм, а висоту – 0,1мм. Об’єм "малого" квадрата - 1/4мм ."Великий" квадрат у всіх випадках має 16 "малих" квадратів. Різниця сіток лише у кількості квадратів (великих), так у сітці Горяєва їх 225, Тома-І6, Тюрка-І44.

Сітка Горяева являється самою простою і зручною. Площа сітки-9 мм, на які розміщено 225 "малих" квадратів. В 15 рядах по 15 "великих" квадратів в кожному ряду. Площа кожного "великого" квадрата роз­ділена на 16 "малих" квадратів. В цих квадратах підраховують кіль­кість еритроцитів.

Лічильну камеру покривають покривним склом І притирають його до появи радужних кілець. Взяту і розведену в меланкері кров пере­міщують, видаляють на папір або вату перші 3-4 краплі, а слідуючу краплю підводять під покривне скло камери. Знову перевіряють камеру на наявність райдужних кілець, чекають 2-Зхв, поки еритроцити осядуті і поміщають камеру на предметний столик мікроскопа. Під малим збільшенням знаходять камеру, перевіряють рівномірність розприділення еритроцитів, після чого ставлять об'єктив на "40" і рахують.

Еритроцити рахують у 5 "великих" квадратах (або "80"малих). Для підрахунку беруть 4 квадрати, які розміщені по кутах, і один, який розміщений в центрі сітки, або рахують у квадратах, розміщених по діагоналі.

Щоб уникнути повторного підрахунку одного і того ж еритро­циту, дотримуються слідуючої методики: підрахунок починають з "малого" квадрата, розміщеного в лівому верхньому куті "великого" квадрата, далі по черзі рахують еритроцити, розміщені в ІІ, ІІІ, ІV квад­ратах верхнього ряду, після чого переходять до другого ряду, по­чинаючи рахувати справа наліво, міняючи з кожним рядом напрям.

При підрахунку еритроцитів в кожному "малому" квадраті, рахують еритроцити вільно лежачі в середині квадрата І до отриманої кіль­кості додають еритроцити, що прилягають до лівої і верхньої лінії квадратів. Клітини, які доторкуються правої і нижньої лінії відносяться до близлежачих квадратів.

При вираховуванні кількості еритроцитів в 1 мл крові, користуються слідуючою формулою:

Х - кількість еритроцитів в 1мл крові,

П - сума еритроцитів в 5 "великих" квадратів,

4000 - число, яке виходить Із 1/4000 – об’єм "малого" квадрата,

У - ступінь розведення крові,

80 - кількість підрахованих еритроцитів в "малих" квадратах. При розведенні крові 1:200, для підрахунку еритроцитів в 1 мл крові, до суми еритроцитів, підрахованих у "великих" квадратах, при­писують 4 нулі справа, а при розведенні крові 1:100 - множать на 500.