Зміст
Вступ
1. Загальне поняття і елементи форми держави.
2. Форма державного правління.
3. Основні види державного устрою.
4. Основні види державного режиму.
5. Можливі форми посттоталітарних дежав і соціальна практика.
Висновки
Вступ
Під формою держави розуміються організація і устрій державної влади, які відображають особливості історичного, економічного, національного розвитку країни, рівень розвитку демократії і культури населення. Іншими словами, форма держави - це складна, переплетена сукупність його признаків, які сформувалися під впливом різних об"єктивних і суб"єктивних причин, о відрізняють одну державу від іншої. В характерстиці держави принят виділяти такі основні його призаки, як форму правління, форму державного устрою і політичний режим.
3. Основні види державного устрою.
Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації державних органів.1 Державний устрій може проявлятися у простій або у складній формах. До простої форми державного устрою належать унітарні (єдині) держави.
Унітарна держава - це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють ознаками суверенітету.1
Проста (унітарна) держава - частини держави не мають свого суверенітету, всіх ознак державності. Такі частини держави є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями (наприклад, області в Україні, воєводства в Польщі, графства в Англії, провінції в Італії). Є унікальні держави (наприклад, Іспанія, Італія, Португалія, Україна), які включають автономні утворення.2
Унітарна держава - проста по складу, має єдині органи державної влади, побудовані по системі вертикального підпорядкування. Адміністративні утворення в складі такої ------------------------------------------------------
1Див.: Андрусяк Т. Теорія держави і права. Львів: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 30.
2Див.: Рабінович М.П., Основи загальної теорії держави та права. Посібник для студентів спец. "Правознавство".- Бородянка, 1993р. - ст. 35.
держави не самостійні і підпорядковані цетральним рганам влади.1
В той же час в випадку створення унітарної держави в країні з багатонаціональним складом населення можливо перетворення окремих адміністративних одиниць в автономії.
Автономія (autonomia - сам + закон) - право якої-небудь частини держави самостійно вирішувати свої внутрішні питання.1 Автономії породжені неодинаковим рівнем розвитку і чисельність народів, які проживають сумісно в складі однієї держави. Якщо в державі, яка утворена одним багаточисельним народом чи народами, ї територія з компактно проживаючим на ній населенням іншої національності, то такій території може бути надана велика самостійність в рішені питань місцевого значення шляхом передачі її органам влади частини повноважень вищестоячих органів. Це робиться для захисту етнічної цілісності і створення великих гарантій і покращення умов для рзвитку проживаючого там народу. Причому авономні утворення можуть створюватися як унітарних, так і федеративних держав.
До найважливіших юридичних ознак унітарної держави належать такі:
а) до складу унітарної держави не входять державні утворення, які наділені ознаками суверенітету;
б) вона має єдину систему державних органів;
--------------------------------------------------------
1Див.: Общяя теория права: Учеб., 2-е изд., переработ. и доп. - М.: Изд-во МГТУ, 1995г. ст. - 76.
в) в унітарній державі діє єдина конституція і єдина система законодавства;
г) в ній існує громадянство;
д) в міжнародних відносинах унітарна держава виступає в єдиному числі.
Складна держава - частини держави мають суверенітет, усі ознаки державності.1 Складні держави поділяються на:
а) федерації - союзні держави;
б) конфедерації об"єднання, союзи держав, що створюються для виконання певних завдань;
в) імперія.
У сучасному світі більшість держав унітарні.
Федерація - це складна держава (союзна держава), до складу якої входять кілька державних утворень (суб"єктів федерації), що володіють суверенітетом. 2
Федеративна (лат. foederatio - союз, об"єднання) держава - складне утворення, яке має в свому складі адміністративно-територіальні чи національні утворення - члени (суб"єкти) федерації, володіють значною степінню самостійності (штати - в США, землі - в ФРГ, області і краї - в Росії).3 Поряд з вищими органами державної влади федерації
-----------------------------------------------------
1Див.: Рабінович М.П., Основи загальної теорії держави та права. Посібник для студентів спец. "Правознавство".- Бородянка, 1993р. - ст. 35.
2Див.: Андрусяк Т. Теорія держави і права. Львів: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 30.
3Див.: Общяя теория права: Учеб., 2-е изд., переработ. и доп. - М.: Изд-во МГТУ, 1995г. ст. - 77.
суб"єкти федерації утворюють самостійні органи державної влади. Для захисту і представленя інтересів суб"єктівфедерації на загальодержавному рівні створюються двохпалатні парламенти (США, Росія, Швейцарія).
Розрізняють два види федерації:
- федерація, заснована на договорі, суб"єкти якої - суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повноважень, аж до права виходу зі складу федерації;
- федерація, заснована на автономії, суб"єкти якої - державні утворення, що не мають ознак суверенітету, але мають певну самостійність у вирішенні питань місцевого (автономного) значення.
До юридичних ознак федерації належать:
а) наявність конституції федерації в цілому і конституції у кожному з її суб"єктів і, відповідно, системи законодавства всієї федерації та системи законодавства у її суб"єктів;
б) існування громадянства як всієї федерації, так і громадянства її суб"єктів;
в) в міжнародних відносинах може виступати як федерація в цілому, так і кожен з її суб"єктів (США, Росія, ФРН).
В основі різниці між унітарними і федеративними державами лежить форма поділу теритрії і система організації органів державної влади. Разом з тим національний склад населення має певний вплив на форму державного устрою, оскільки можна виділити адміністративні федерації (США,
ФРГ, Мексика, Бразилія і ін.) і національні федерації (СФРЮ, ЧСФР, СССР, РФ).1 Різниця між ними полягає в тому, що в адміністративних федераціях в основу поділу положені об"єктивні критерії: рельєф місцевості, кліматичні умови, розташування корисних копалин, щільність населення, господарсько-економічні зв"язки, історичні традиції і т д. А в національних федераціях в основу територіального ділення покладено суб"єктивний фактор - національний склад населення. Тому національні федерації виявилися ненадійними формами державного устрою (СФРЮ, ЧСФР, СССР).
Завантажити реферат