Стосовно працівників органів податкової служби кримінальні справи порушувались за ознаками злочинів, передбачених стст. 84 – стосовно 9 осіб, 861 щодо 2 осіб, 165 – 5, 167 – 15, 168 – 6, 172 відносно 16 осіб і 10 осіб за іншими статтями Кримінального кодексу України.
Наприклад, 14.01.2000 спільно зі співробітниками УБОЗ УМВС України в Миколаївській області затримано колишнього старшого державного податкового ревізора-інспектора “Ч”, який за заниження донарахованих сум по акту перевірки ТОВ “А” отримав від директора підприємства хабар у вигляді труб на суму 2,5 тис грн. “Ч” засуджено по ч. з ст. 168 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна.
За 2 місяці цього року, за матеріалами наших підрозділів, правоохоронними органами порушено 36 кримінальних справ, з них 19 – органами прокуратури, в тому числі – 18 відносно працівників податкової служби.
У той же час слід зазначити, що існуючий стан організації взаємодії у боротьбі з організованою злочинністю ще не повною мірою відповідає вимогам сьогодення.
1. Немає спільного нормативного документу, який встановлював би чіткий порядок і механізм взаємодії між підрозділами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю та іншими правоохоронними і контролюючими органами, особливо у сфері економіки. Через це решта матеріалів про виявлені правопорушення, що надсилаються до спеціальних підрозділів МВС і СБУ, в подальшому не знаходять підтвердження про вчинення їх організованими групами.
Таким же чином решта запитів і доручень, що надходять до податкових органів, не завжди містять чіткі підстави та відповідну інформацію для проведення документальних перевірок дотримання податкового законодавства чи здійснення інших заходів, віднесених до компетенції податкової служби. Тому не завжди можливе проведення таких перевірок, а отримані відповіді не задовольняють правоохоронні органи, через що виникають моменти непорозуміння.
2. Необхідне внесення відповідних змін і доповнень до законодавства з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Ряд положень Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” за час, що пройшов після його прийняття, вже не відповідають змінам у чинному законодавстві.
Наприклад, навряд чи ще існує потреба у негайних повідомленнях у повному обсязі спеціальних підрозділів про виявлення порушень законодавства про податки і платежі в бюджет, як цього вимагає підпункт “а” пункту 2 ст. 18, враховуючи, що виявлення і розслідування злочинів у сфері оподаткування законодавством покладено безпосередньо на податкову міліцію і згідно з Законом є виключно його компетенцією.
Підпункт “в” цього ж пункту Закону зобов’язує податкові органи негайно повідомляти спеціальні підрозділи про всі випадки перереєстрації підприємства у зв’язку зі зміною його власника. Однак, реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності згідно з Законом України “Про підприємництво” покладено на місцеві органи виконавчої влади.
3. Виникла необхідність включення до переліку органів, спеціально утворених для боротьби з організованою злочинністю (ст. 5 Закону), підрозділів податкової міліції по боротьбі з “відмиванням” доходів, отриманих незаконним шляхом та підрозділів по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової служби.
Сьогодні підрозділам по боротьбі з корупцією та безпеки в органах Державної податкової служби Законом України “Про боротьбу з корупцією” не надано право на складання протоколів про вчинення корупційного діяння, хоча цим же Законом право на ведення боротьби з корупцією вони мають, через що підрозділи вимушені надсилати відповідні матеріали до інших правоохоронних органів для складання протоколів, а вже останні в подальшому подають їх до суду. Зрозуміло, наскільки це ускладнює процедуру і в окремих випадках призводить до порушення строків притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Ми неодноразово надавали пропозиції до Верховної Ради України щодо внесення відповідних змін до Закону України “Про боротьбу з корупцією”, але це питання залишилось не вирішеним.
4. Необхідно законодавче врегулювати проблему запобігання створенню фіктивних підприємств, функціонування яких є вагомим економічним підґрунтям організованої злочинності. з 1999 року ДПА України неодноразово вносила до органів влади пропозиції та законопроекти з цього питання, але постійно наштовхується на сильний опір з боку деяких міністерств та відомств. Зараз за ініціативою ДПА України створено міжвідомчу робочу групу, яка працює над вирішенням цієї проблеми. Сподіваємося, що Указ Президента України “Про додаткові заходи боротьби з тіньовою економікою”, який зокрема передбачає і заходи щодо боротьби з фіктивними підприємствами, допоможе врегулювати це питання.
5. Потрібно створити Єдину базу даних про сумнівні фінансово-майнові операції, що буде сприяти виявленню фактів економічних правопорушень ще на стадії їх підготовки. Подібна база даних вже існує в ДПА України, яка володіє необхідними технічними і програмними ресурсами та спеціалістами, а також великим обсягом інформації про юридичних та фізичних осіб.
Тому назріла нагальна потреба у створенні бази даних шляхом укладання відповідних угод між ДПА України та іншими правоохоронними і контролюючими органами, які після її створення матимуть можливість користування інформацією у процесі виконання завдань, що стоять перед кожним відомством з питань боротьби з економічною злочинністю.
6. Необхідно розробити та впровадити механізм контролю за укладенням експортно-імпортних договорів, особливо нематеріального характеру, проведення їх експертної оцінки. Це дозволить своєчасно виявляти фіктивні угоди, попереджувати незаконний відтік коштів за кордон та незаконне відшкодування ПДВ.
7. Значна частина діяльності організованих злочинних угруповань зосереджена у посередницькій діяльності, особливо у Паливно-енергетичному комплексі України, металургійній промисловості. Тому всім правоохоронним та контролюючим органам необхідно розробити та здійснити спільні заходи щодо викриття таких груп та наведення порядку серед посередницьких структур, що паразитують на підприємствах-виробниках.