Трудові колективи та їх правовий статус

Чинним законодавством про працю передбачені повнова­ження трудового колективу у встановленні колективних умов праці, укладенні колективного договору, встановленні робо­чого часу, забезпеченні трудової дисципліни, затвердженні правил внутрішнього трудового розпорядку, схваленні ком­плексних планів щодо поліпшення охорони праці й контро­лю за їх виконанням, утворенні комісії з трудових спорів на підприємстві. У ст. 252-5 КЗпП встановлено принципи мате­ріальної зацікавленості трудового колективу в результатах господарської діяльності. Зарахування працівників до бри­гади повинне проводитися зі згоди членів трудового колек­тиву бригади. Розподіл колективного заробітку в бригаді здійснюється із застосуванням коефіцієнта трудової участі.

Закон України "Про підприємства в Україні" встанов­лює, що всі питання соціального розвитку, включаючи по­ліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язково­го медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю власника відповідно до статуту підприємства колективним договором і законодавчими актами України. Пенсіонери й інваліди, які працювали до виходу на пенсію на підприємстві, корис­туються рівним з його працівниками медичним обслугову­ванням, забезпечуються житлом, путівками в оздоровчі й профілактичні заклади. Підприємство зобов'язане постійно поліпшувати умови праці та побуту жінок, підлітків, жінок, які мають малолітніх дітей. Підприємства забезпечують пев­ну кількість робочих місць у рахунок броні для працевлаш­тування інвалідів, безробітних за направленням служби зай­нятості (ст. 26).

Законодавство передбачає права трудових колективів щодо набуття права власності на майно свого підприємства, а також право на оренду майна державних підприємств.

Згідно із Законом України "Про оренду державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №15. - Ст. 99; Урядовий кур'єр. - 1998. - 20 січня. — №12) трудовий колектив підприємства має право ухвалювати рішення про оренду цілісного майнового комп­лексу підприємства, його структурного підрозділу і створи­ти господарське товариство з цією метою (ст. 7 Закону) про­тягом 15 днів після отримання повідомлення Фонду дер­жавного майна України. Рішення про оренду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства. Створене члена­ми трудового колективу господарське товариство має пере­важне право над іншими фізичними й юридичними особа­ми на укладення договору оренди майна того державного підприємства, структурного підрозділу, де створено це това­риство (ст. 8 Закону).

Орендар має право викупу орендованого майна відповідно до законодавства з питань приватизації (ст. 25).

Для спільної участі у приватизації підприємства члени трудового колективу мають право створити господарське товариство, яке засновується на основі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50% працівників підприєм­ства або їх уповноважених представників (ст. 8 Закону Украї­ни "Про приватизацію державного майна" (в ред. Закону від 19 лютого 1997 p. №90) // Голос України. - 1997. -№49). Члени організації орендарів, члени трудового колек­тиву підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники об'єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звіль­нені за п. 1 ст. 40 КЗпП і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, що мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, а також інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на пільгове придбання акцій: першочергове придбання акцій на суму і за рахунок приватизаційного майнового сертифіката і додатково на половину його суми. Працівники підприємства, яке приватизується, мають право об'єднатися для викупу контрольного пакета акцій.

Господарське товариство, до складу якого увійшло не менше 50% працівників підприємства, користуються пріори­тетним правом викупу, а також — на розстрочку платежу на термін не більше 1 року з первинним внеском не менше 30% ціни. Керівники, їх заступники, головні фахівці та керівники структурних підрозділів державних підприємств, які пере­творюються на відкриті акціонерні товариства, мають право придбати акції на суму до 5% статутного фонду товариства з відстрочкою оплати на 1 рік після придбання акцій пра­цівниками.

На приватизованому підприємстві не допускається звіль­нення працівників з ініціативи нового власника протягом 6 місяців. Колективний договір, укладений на такому підпри­ємстві, зберігає свою чинність протягом терміну його дії, але не більш 1 року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового колективного договору.

У процесі встановлення нових умов, зміни існуючих со­ціально-економічних умов праці, укладення або зміни ко­лективного договору, угоди, їх виконання, застосування зако­нодавства про працю між роботодавцем і трудовим колекти­вом можуть виникати спори. Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від З березня 1998 p. визначив повноваження трудового колективу найманих працівників щодо формулювання колективних вимог, а також встановив процедуру їх розгляду. У ст. 18 Закону передбачено право працівників на страйк для захис­ту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок прове­дення страйку регламентується Законом (Голос України. — 1998. - 31 березня).

У міжнародній практиці трудові колективи беруть актив­ну участь в управлінні підприємствами. Права в цій сфері включають право на інформацію, право на консультацію — на обговорення дій адміністрації і пропозицію альтерна­тивних рішень, право на участь у прийнятті рішень щодо стратегії розвитку підприємств, господарської діяльності, кад­рової політики, інвестиційної діяльності, на управління соціальними установами на підприємстві, на встановлення критеріїв введення нових методів оплати праці, розмірів премій (Киселев И.Я. Цит. раб. — С. 140— 145).

Давно відомо в практиці ділового менеджменту, що фірми, котрі процвітають, свій успіх будують не на відстороненні трудового колективу від власника, а, навпаки, на активній співпраці, співучасті, партнерстві цих сторін. В Україні ж як законодавство, так і практика його застосування поки розгля­дають інститут трудового колективу як формальну данину демократичним віянням. Права його урізані, проект Закону "Про трудові колективи" тривалий час не приймається. Таке ставлення з боку законодавця важко зрозуміти. Повноваження трудового колективу, його правовий статус повинні знайти належне закріплення в спеціальному законі, причому ці пов­новаження повинні відповідати міжнародним стандартам.

Переглянута Європейська соціальна хартія, яка була підпи­сана державами — членами Ради Європи 3 травня 1996 р. в Страсбурзі, а 7 травня 1999 p. — підписана Україною і підго­товка до ратифікації якої ведеться в Україні, передбачає ком­плекс індивідуальних і колективних трудових прав у сфері найманої праці. До колективних трудових прав Переглянута хартія відносить наступні: право всіх працівників та робото­давців на свободу об'єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інте­ресів (ст. 5); право працівників і роботодавців на укладення колективних договорів (ст. 6); право працівників брати участь у визначенні й поліпшенні умов праці та виробничого сере­довища на підприємстві (ст. 22); право представників від працівників на захист від дій, що завдають їм шкоди, та на створення належних умов для виконання ними своїх обо­в'язків (ст. 28); право працівників на інформацію та кон­сультації під час колективного звільнення (ст. 29).