Зміст
1. Вступ
2. Розділ І. Причини проведення реформ
3. Розділ ІІ. Земська реформа 1864 р
4. Розділ ІІІ. Міська реформа 1870 р
5. Висновки
6. Список використаної літератури
В С Т У П
Актуальність дослідження
Приступаючи до висвітлення даної теми слід зауважити, що розкриття і характеристика земської на міської реформ 60 – 70-х років ХІХ століття в Російській імперії має неабияке значення при вивченні історії держави і права України. Ця тема має важливе наукове методологічне значення, отримуючи як основне завдання описання, вивчення, пояснення і співставлення реформ 60 - 70-х років ХІХ століття, які були проведені в Російській імперії (і в Україні) і мали досить велике значення для населення тогочасної України. Варто сказати, що вивчення даної проблеми в курсі історії держави і права України на сучасному етапі актуальне в кількох напрямках.
По-перше, реформаторський курс Олександра ІІ відносно місцевого управління в Російській імперії стосувався й України, оскільки остання входила в склад вищезгаданої держави. В цьому плані актуальність роботи вбачається у більш глибокому вивченні історії держави і права України через призму історії Росії, що дає змогу більш змістовно і вірно проаналізувати історію українських земель під владою Російської імперії в другій половині ХІХ століття.
По-друге, дослідження і аналіз реформ, що проводилися в Російській імперії відносно місцевих органів управління взагалі цікаве у розумінні реформаторської діяльності як такої. Слід зауважити, що ці реформи є прикладом чи не найкращої реформаторської діяльності російського царизму в галузі місцевого управління. В цьому розрізі можна сказати, що актуальність даної роботи вбачається також в можливості не тільки дослідити процес реформ, а й взяти певні досягнення і здобутки міської і земської реформ в Російській імперії при розбудові правових підвалин суверенної України та, базуючись на досвіді попередніх поколінь, уникнути помилок і розчарувань у сьогоденні.
По-третє, глибоке вивчення історії українського народу на будь-якому етапі його існування спонукає теперішнє і прийдешнє покоління до поваги, любові і наслідування найкращих здобутків рідної нації.
Все вищеокреслене дає можливість вважати розкриття проблеми прийняття та проведення земської та міської реформ в Російській імперії актуальним, потрібним і необхідним при вивченні історії держави і права України.
Мета роботи - з’ясувати сутність і наслідки земської та міської реформ в Російській імперії в другій половині ХІХ століття.
Цим зумовлюються такі завдання:
1. Через призму соціально-економічної та політичної ситуації в країні
схарактеризувати зовнішні та внутрішні чинники, що стали причинами та передумовами проведення реформаторської діяльності царизму в галузі місцевого управління.
2. Розкрити характер, сутність, основні напрямки і завдання земської та
міської реформи.
3. Дати характеристику земським і міським установам, проаналізувати їх
компетенцію.
4. Розглянути причини, що спонукали до обмеження царизмом прав
земельних і міських установ.
5. Дати характеристику взаємовідносинам органів міського і земського
самоврядування з органами влади на місцях.
6. Дослідити різницю в порядку утворення органів міського і земського
самоврядування.
Предметом дослідження є законодавча база земської та міської реформ в Російській імперії другої половини ХІХ століття.
Об’єктом дослідження виступає роль вищезгаданих реформ в процесі перебудови державного життя на місцевому рівні.
Теоретичну цінність роботи складає синтез всіх джерел, присвячених реформаторській діяльності царизму в галузі місцевого управління. проведення дослідження може бути використане як матеріал з проблемних питань історії держави і права України другої половини ХІХ століття, що складає його практичну цінність.
Логічне обгрунтування структури роботи.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку розкриваються соціально-економічні та політичні фактори передумов і причин проведення реформ земського і міського управління.
Характеристиці земської реформи 1864 р., висвітленню головних напрямків її здійснення та результатів присвячений розділ другий.
Розділ третій висвітлює головні напрямки і здобутки міської реформи 1870 р., розкриває її особливості.
Завершується робота висновками в яких акумулюються причини та передумови реформ в галузі місцевого самоврядування, висвітлюються головні особливості і специфіка проведених реформ.
Розділ І. Причини проведення реформ.
Олександр ІІ зійшов на престол в лютому 1855 року: 18-го – маніфест про сходження, в день смерті Миколи І; 19-го – присяга Державної ради новому імператорові і його спадкоємцю. Зміна царювання, на відміну від 1825 року, пройшла мирно. Проте із смертю Миколи І співпала і оголилася криза військово - поліцейської системи, яка проіснувала 30 років, як противага декабризму, прогресу.
Перший глобальний удар миколаївській системі був нанесений ззовні. Поразка в Кримській війні (1853 – 1856 рр.) показала дійсний стан кріпосницької Росії. Вона не тільки вийшла з війни переможеною, але й опинилась в міжнародній ізоляції. Реакційний Священний союз Росії, Прусії та Австрії, створений під час завершення епохи наполеонівських воїн, фактично розпався. Миколаївській зовнішній політичний курс виявився не життєздатним. Пройде небагато часу і новому самодержцю і його уряду стане зрозумілим те, що вихід може бути знайдений тільки в радикальному перегляді всієї політики. Серед ряду стимулів, які штовхали до зміни курсу, фактори престижу були могутньою рушійною силою.1
І не випадково, що перша заявка уряду на майбутні реформи, хоч і дуже не певна, не визначена, вже знайшла своє відображення в маніфесті 19-го березня 1856 року, який проголосив безславні для Росії умови Паризького миру: “Хай стверджується та вдосконалюється її, Росії, внутрішній благоустрій; правда і милосердя хай царствують в судах її; хай розвивається скрізь і з новою силою прагнення до просвітництва і до всілякої корисної діяльності, і кожен рік під знаменами законів, для всіх однаково справедливих, хай насолоджується у мирі плодами трудів безвинних”. Через кілька днів, відповідаючи на чутки і страхи, які
1 История Отечества: люди, идеи, решение. Очерки истории России ІХ – начала ХХ в./Сост.: С.В.Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – Сс. 294 - 296
розповсюдилися серед дворянства з приводу саме цих слів маніфесту, Олександр ІІ проголосив відому промову перед предводителями дворянства в Москві 30-го березня 1856 року, в якій сказав про звільнення селян: “на багато краще, щоб це відбулося зверху, ніж знизу”.
Незадоволення охопило всі прошарки суспільства і викликало до життя потік звинувачувальних рукописних записок і проектів реформ, “підземної літератури”. Здавалося, що вся мисляча Росія взялася за перо. Заборона, яка була накладена Миколою І на друковане слово, доведена в 1848 – 1855 рр. до “цензурного терору”, була знесена пристрасною, нестримною необхідністю суспільства виговоритися.
Завантажити реферат