План
1. Вимоги до виконавчих документів.
2. Відкриття виконавчого провадження.
3. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження.
1. Виконавчими документами є:
- виконавчі листи, що видаються на підставі рішень, вироків, ухвал, постанов судів загальної юрисдикції; рішень іноземних судів та арбітражів, якщо вони визнані і допущені для виконання на території України у встановленому законодавством порядку;
- ухвали судів у випадках, передбачених законом;
- ухвали судів загальної юрисдикції про затвердження мирових угод;
- накази, що видаються на підставі рішень, ухвал, постанов арбітражних судів;
- виконавчі написи нотаріусів;
- рішення КСУ у випадках, передбачених законом;
- не сплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником;
- посвідчення, що видаються на підставі рішень комісій по трудових спорах;
- постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
- рішення Антимонопольного комітету та його територіальних відділень у передбачених законом випадках;
- постанови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу;
- рішення інших державних та недержавних органів у випадках, передбачених законом.
У виконавчому документі повинні бути зазначені:
- назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видала виконавчий документ;
- дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
- найменування стягувача й боржника, їх адреси, дата й місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб);
- резолютивна частина рішення;
- дата набрання чинності ршенням;
- строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою і скріплений печаткою.
2. Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, їх представники, експерти, спеціалісти, перекладачі. У разі потреби державним виконавцем для проведення виконавчих дій можуть бути залучені поняті, працівники ОВС, представники органів опіки і піклування, представники органів і установ освіти, медичні працівники.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем може бути фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням учинити певні дії.
Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування, заперечувати проти доводів, та міркувань, клопотань інших учасників виконавчого провадження.
Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має потрібні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі. Вони зобов’язані дати письмові висновки з питань, що поставлені йому державним виконавцем, а також давати усні пояснення та рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.
Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, що володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу.
Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистого зацікавлення в провадженні виконавчих дій і не пов’язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв’язками, підлеглістю або підконтрольністю. Понятий зобов’язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час проведення яких він був присутній. Понятих повинно бути не менше 2 чоловік.
3. Підстави для відкриття виконавчого провадження:
- за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа;
- за заявою прокурора в разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
- при надходженні виконавчих документів із судів, із відділів державної виконавчої служби та йнших органів (посадових осіб).
Виконавчі дії проводяться виконавцем відповідного відділу Державної виконавчої служби, який розташований:
- за місцем проживання, роботи боржника – фізичної особи або за місцезнаходженням його майна;
- за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника – юридичної особи;
- за місцем здійснення певних дій, які зобов’язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:
- виконавчі листи та інші судові документи – протягом 3 років;
- накази арбітражних судів; посвідчення комісій по трудових спорах; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення – протягом 3 місяців;
- інші виконавчі документи – протягом року.
Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
У разі добровільного, повного або часткового виконання рішення боржником державний виконавець складає про це акт, який підписується стягувачем і боржником або підтверджується відповідним документом.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення повністю або частково, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Виконавче провадження закінчується у випадках:
- фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;
- закриття виконавчого провадження;
- повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;
- направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Виконавче провадження підлягає закриттю у випадках:
- прийняття судом відмови стягувача від стягнення;
- затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закриття виконавчого провадження;
- смерті або оголошення померлим стягувача або боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, якщо виконання їх обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
- недостатності майна юридичної особи-боржника, що ліквідується, для задоволення вимог стягувача;
- скасування рішення суду або іншого органу, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа;
- письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;
- закінчення строку для даного виду стягнення в результаті помилкового прийняття до виконання рішення.
Завантажити реферат