Системний метод базується на розгляді географічного об’єкту як складної динамічної системи. До основних системних принципів відносяться цілісність, структурність, взаємозалежність системи і середовища, ієрархічність тощо. Стадії системного дослідження включають: чітке формування проблеми, визначення мети і критеріїв оцінки реалізації мети; структурний аналіз досліджуваного об’єкта, розробка концепції його розвитку і знаходження шляхів досягнення поставленої мети; аналіз проблеми, розробка моделі та її розв’язання, одержання варіантів рішень; синтез досліджуваної проблеми і прийняття рішень.
Історичний метод застосовується в тісному поєднанні з аналізом просторових аспектів соціально-економічного розвитку. Значення географії минулого необхідно для розуміння сучасної географії населення і господарства, а також для прогнозування їх змін на конкретні території.
Порівняльний метод не зводиться до співставлення тих чи інших однорідних географічних реальностей. Він покликаний виявити найбільш істотні риси подібності і відмінностей в господарському використанні територій, в географічних типах господарства і розселення в їх взаємозв’язку. В одному американському навчальному посібнику сказано: “Хто знає лише Англію, той не знає і Англію”.
Метод польових досліджень і спостережень завжди грав важливу роль у географії. Нині зміцнюється міжнародне наукове співробітництво, насамперед з географами Європи. Розширюється проведення закордонних експедицій, здійснюються спільні дослідницькі проекти з географами ряду країн. Розвиток туризму також розширює можливості безпосередніх особистих спостережень в зарубіжних країнах. У польових маршрутах і поїздках найбільш плідне і цікаве вивчення особливостей господарського використання території, систем розселення, головних типів господарства і умов життя населення.
Методи дистанційних спостережень (аерофотозйомки і зйомки певних територій з космосу) все ширше використовуються в дослідженнях з географії природних ресурсів, господарства і населення. Вони дають новітню і детальну інформацію про планету на великих територіях, про конкретне господарське освоєння території, характер концентрації господарства і населення, межі економічних районів і агломерацій, стан навколишнього середовища.
Завдання економічної і соціальної географії світу: дослідження окремих країн (при всьому розвитку міждержавних інтеграційних процесів господарство країни з її державними і митними кордонами, державним бюджетом і т.д. є і лишається основною таксономічною одиницею економіко-географічного вивчення); економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах світу; дослідження з географії світового господарства і світогосподарських зв’язків; політико-географічні дослідження країн світу; вивчення географії населення, господарства і природних ресурсів у їх взаємодії, а також територіальної організації суспільства в світі і окремих країнах; дослідження географічних аспектів глобальних проблем людства.
Завантажити реферат