Страхування життя та його основні види

У червні 1997 року Укрстрахнагляд затвердив Методику фор­мування резервів зі страхування життя, яка є нині тим докумен­том, що визначає механізм виконання актуарних розрахунків і формування резервів із страхування життя. Згідно з Методикою страховими подіями, у разі настання яких здійснюється ви­плата із страхування життя, можуть бути смерть застрахо­ваної особи, дожиття ЇЇ до закінчення строку дії договору, страхування, досягнення застрахованою особою пенсійного ві­ку або віку, обумовленого в договорі страхування, смерть най­ближчого родича застрахованого.

У жовтні 2001 року було введено в дію нову редакцію Закону України «Про страхування», в якій багато уваги приділено тако­му важливому напрямку діяльності страховиків, як страхування життя. Зокрема, визначено, що страхування життя передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату відповідно до договору страхування у разі смерті застрахованого, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі його дожиття до закінчення строку дії договору і/або досягнення ним визначеного в договорі віку. Умови страхування життя можуть передбачати і обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещас­ного випадку із застрахованою особою і/або її хворобою. Якщо при настанні страхового випадку передбачаються регулярні дові­чні страхові виплати (страхування довічної пенсії), у договорі страхування неодмінно має передбачатися ризик смерті застра­хованої особи протягом періоду між початком дії договору стра­хування і першою страховою виплатою з-поміж довічних страхо­вих виплат. В інших випадках неодмінно має передбачатися ризик смерті застрахованої особи протягом усього строку дії до­говору страхування життя. Підвищені також вимоги до розміру мінімального статутного фонду страховиків, які займаються страхуванням життя. Він повинен становити 1,5 млн євро за ва­лютним обмінним курсом валюти України.

За станом на 1 січня 2002 року в Україні зареєстровано й лі­цензовано на здійснення страхування життя лише 18 страхових компаній, серед яких «Аска-Лайф» (Донецьк), «Оранта-Життя» (Київ), «Терен-Життя» (Тернопіль). Майже всі компанії зі стра­хування життя є компаніями-резидентами на страховому ринку України.

При формуванні страхового ринку України в цілому практика страхування життя базувалася на вже відомих і популярних у на­селення видах страхування. Дуже популярним як у колишньому СРСР загалом, так і в Україні зокрема, було змішане страхуван­ня життя, що, як і інші види страхування, давало впевненість в одержанні страхової суми як у разі закінчення дії договору, так і в разі настання інших обумовлених у договорі подій. Страхування дітей можна назвати різновидом змішаного ти­пу страхування життя. Страхувальниками з цього виду страху­вання є батьки та родичі дитини, які укладають договори страху­вання і сплачують страхові внески. Вік і стан здоров'я страхувальника взагалі не має значення при укладанні договору страхування, але страхові компанії можуть щодо них зробити пе­вні застереження. Крім того, договори страхування дітей можуть бути укладені й юридичними особами — підприємствами, уста­новами, організаціями, де працюють їхні батьки.

При укладенні договору страхування враховується вік застра­хованої дитини. На страхування приймаються діти віком від дня народження до 15 років (страхова компанія може обумовити й інші вікові межі). Щодо стану здоров'я дитини звичайно не роб­ляться застереження при укладанні договору страхування. Дого­вір страхування укладається на підставі заяви страхувальника встановленої форми. Укладаючи договір страхування, страху­вальник насамперед цікавиться можливістю накопичити до за­кінчення договору страхування певну суму. Здебільшого догово­ри страхування дітей укладаються на дожиття до закінчення строку страхування. Договором страхування передбачається та­кож виплата страхової суми у випадку смерті застрахованої ди­тини, при втраті нею здоров'я від нещасного випадку, який став­ся в період дії договору страхування тощо. При укладанні договору страхування за домовленістю сторін визначається роз­мір страхової суми. При цьому страхова компанія може обумови­ти й мінімально можливий її розмір.

Розмір страхового внеску залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від віку застрахо­ваного, а також від строку страхування. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щоміся­чно, готівкою чи безготівково.

Договір страхування набирає сили після надходження першо­го (або одноразового) внеску на рахунок страхової компанії чи після сплати першого (або одноразового) внеску готівкою пра­цівникові страхової компанії.

Максимальний строк страхування дорівнює 18 рокам, якщо вік дитини на момент укладання договору страхування становить до 6 місяців. В інших випадках він визначається як різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладення договору. Міні­мальний строк дії договорів страхування життя, в тому числі і страхування дітей, в Україні становить нині 3 роки.

Застрахований або страхувальник мають право на одержання страхової суми після закінчення строку дії договору. Розмір суми, яку страхова компанія виплачує за наслідки нещасного випадку, ви­значається з урахуванням ступеня розладу здоров'я. Максимальна сума виплати передбачається при стійкому розладі здоров'я. При Цьому враховується стійкий розлад здоров'я, що спостерігається лише протягом одного року від настання нещасного випадку. Умови договору страхування передбачають виплату страхової суми і в разі смерті застрахованого. Якщо сталася смерть страхувальника (фізич­ної особи), який уклав договір страхування, то права і обов'язки йо­го може взяти на себе інша особа. У цьому разі, якщо постає потреба розірвати договір страхування, то інший страхувальник може одер­жати викупну суму лише за той період страхування, протягом якого він сплачував внески. Викупну суму щодо частини договору страху­вання, сплаченого першим страхувальником, одержує застрахова­ний. Але все це не стосується випадку, якщо перший страхувальник сплатив внески за один раз. У цьому випадку заміна страхувальника може не проводитись.

У деяких випадках страхова компанія може відмовити страху­вальнику у виплатах. Це стосується випадків, коли застрахований помер раніше, ніж минуло 6 місяців від дня, коли договір набрав чинності, від вродженого або тяжкого хронічного захворювання, коли застрахований віком від 14 років одержав травму або помер у зв'язку із скоєнням ним злочину, в якому слідчими органами або судом встановлені ознаки умисного злочину, або якщо заст­рахований зазнав травми або загинув під час управління транс­портним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токси­чного сп'яніння. Умови страхування можуть передбачати й інші випадки, настання яких не тягне за собою виплату страхової суми (акти тероризму, наслідки радіоактивного опромінювання і т. ін.). Страхова сума виплачується страхувальникові (застрахо­ваному) готівкою або безготівкове перерахуванням на його осо­бистий рахунок в установі банку.