При наявності декількох заповітів, слід мати на увазі, що заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.
5. Спадкове майно.
Нотаріус перевіряє склад і місце знаходження спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом.
На майно, що не підлягає реєстрації, нотаріальне оформлення права спадкування не обов’язкове. Для здійснення всіх правомочностей власника достатньо фізичної передачі цього майна.
Зміна власника майна, яке підлягає реєстрації, неможлива без нотаріального оформлення права спадщини.
В сільській місцевості найчастіше видаються свідоцтва про право на спадщину на жилі будинки, автомашини, грошові вклади та компенсації, а також на приватизовані земельні ділянки. Об’єктом права спадкування є майно, яке було в наявності на день відкриття спадщини. Однак, якщо на день видачі свідоцтва про право на спадщину вид майна змінився, нотаріус видає свідоцтво на те майно, яке є в наявності на день видачі. Це має місце, якщо після відкриття спадщини будинок знесено, або він згорів. В цьому разі свідоцтво видається на грошове відшкодування за знесений будинок, чи страхову суму за згорілу будівлю.
До введення вдію Закону України «Про власність» частка майна померлого члена колгоспного двору з майна колгоспного двору не виділялась, а залишалась в спільній власності решти членів колгоспного двору. Майно колгоспного двору спадкувались тільки в разі смерті останнього члену колгоспного двору. Такий порядок спадкування поширюється на випадки припинення колгоспного двору з цих підстав до 01.07.1990р.
З введенням в дію Закону України «Про власність» в разі смерті члена колгоспного двору після 30.06.1990р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його членів.
В разі видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок, нотаріусу подається правовстановлюючий документ про належність будинку спадкодавцю. Згідно п. 49 Інструкції право властності на жилий будинок, гараж, інші будівлі і споруди може бути підтверджено:
- нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни;
- договором купівлі-продажу, зареєстрованимна біржі;
- свідоцтвом про право приватної властності на будинок;
- свідоцтвом про право на спадщину;
- свідоцтвом про право властності на частку в спільному майні подружжя;
- договором про поділ майна;
- рішенням суду та іншими документами, що входять в «Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація будинків та будівель в Україні».
На перерахованих документах має бути відмітка про реєстрацію в бюро технічної інвентаризації, а де інвентаризація не проведена - у виконкомі відповідної місцевої Ради народних депутатів.
При відсутності вищеназваних документів, нотаріусу подається довідка виконавчого комітету сільської (селищної) Ради народних депутатів про належність спадкодавцю будинку на праві приватної властності. Довідка має містити в собі дані про належність будинку спадкодавцю на підставі запису в господарській книзі; про розмір житлової площі; наявність господарських будівель, розмір земельної ділянки, а також на яких землях він розташований; до якого типу двору відноситься господарство; дані про страхову оцінку будинковолодіння; про відсутність заборгованості по податках та платежах за біжучий рік; про відсутність арешту (заборони); про наявність чи відсутність заповіту; мають бути перераховані всі члени двору.
Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю. Крім цього нотаріус вимагає довідку землевпорядника про нормативну ціну земельної ділянки для оформлення свідоцтва про право на спадщину.
При наявності в складі спадкового майна автомашини, трактора, мотоцикла, мотороллера, моторної лодки, катера нотаріусу подаються відповідно технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію, судове свідоцтво, або судовий квиток; акт автотехнічної експертизи про оцінку технічного засобу. Про перевірку правовстановлючого документа нотаріус робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва, або на цьому ж свідоцтві, що залишається в справах нотаріальної контори.
Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник не зробив розпорядження банківській установі, після смерті вкладника спадкується на загальних підставах. В підтвердження наявності вкладу нотаріусу пред’являється ощадна книжка на ім’я спадкодавця. Про перевірку ощадної книжки нотаріус робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва «Ощадна книжка перевірена. Нотаріус (підпис)». При наявності заповідального розпорядження в банківській установі право на спадщину на вклад не видається. Вклад видається банківською установою особі, зазначеній у заповідальному розпорядженні.
Речі домашної обстановки та вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем незалежно від їх черги і спадкової частки, якщо вони проживали з спадкодавцем до його смерті не менше одного року (ст. 533 ЦК України). Нотаріальна практика до речей дрмашньої обстановки та вжитку відносить мебель, посуд, білизну, телевізори, радіоприймачі, художню літературу.
Не відносяться до них житлові будівлі, худоба, птиця, транспортні засоби, речі для заняття професійною діяльністю, цінні твори мистецтва, предмети розкошу.
6. Видача свідоцтва про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину згідно ст. 560 ЦК України видається за заявою спадкоємця державною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини після шести місяців з дня відкриття спадщини.
При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців, якщо в нотаріальній конторі є дані про те, що крім осіб, що заявили при видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає. Свідоцтво про право держави на спадщину в усіх випадках видається не раніше як через шість місяців з дня відкриття спадщини (ст. 561 ЦК України).
Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину повинна бути подана в письмовій формі, справжність підпису має особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строкои не обмежена.
Декільком спадкоємцям видається одне сівдоцтво про право на спадщину, або за їх бажанням кожному з них окремо. При цьому в кожному свідоцтві зазначається все спадкове майно і перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видається свідоцтво про право на спадщину.
Завантажити реферат