Державні нотаріальні контори вживають заходів щодо охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах держави, спадкоємців, відказоодержувачів чи кредиторів. Для цього майно за описом передається на зберігання родичам померлого або стороннім особам.
Нотаріальна контора встановлює коло спадкоємців, що закликаються до спадкування, і визначає частку померлого їз них у спадковому майні.
Свідоцтво про право на спадщину видається в основному після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, оскільки лише після закінчення цього строку може бути визначено коло спадкодавців, які прийняли спадшину.
Нормативний матеріал та література:
1. «Про нотаріат». Закон України від 02.09.98 р.
2. Цивільний Кодекс України. - Право України №11-12, 1993 р.
3. Кодекс про шлюб та сім’ю України. - «Право України», №№ 7-8, 1994 р.
4. Земельний Кодекс України. - «Голос України». №81 (331) від 05.05.1995 р.
5. Закон України «Про власність»-, газета «Діло», 1994 р.
6. Постанова Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність»,- газета «Діло», 1994 р.
7. «Про практику розгляду судом України справ про спадкування». Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 р. №4, із змінами від 25.12.1992 р.
8. «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні, постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 р. №2, із змінами від 25.12.92 р.
9. «Про державне мито». Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р.
10. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотарісами України. Затверджена наказом Мінюсту України від 18.06.94 р.
11. Практичний посібник для державних нотаріусів з питань охорони прав громадян та спадкування приватної власності. Лист Мінюсту СРСР від 21.04.1980 р.
12. Узагальнення практики застосування судами земельного законодавства. Лист Верховного Суду України від 29.07.92 р.
13. Е.Б.Ейдінова. Спадкування за законом та заповітом.