Спадкове право - Курсова робота

Якщо свідоцтво видається не на всю спадщину, в тексті його зазначається, яка частка спадщини залишається відкритою.

Особиста явка спадкоємця за одержанням свідоцтва не обов’язкова. На прхання спадкоємця свідоцтво може бути надіслане йому поштою.

При переході спадкового майна до держави свідоцтво про право на спадщину видається відповідному фінансовому органу за письмовою заявою керівника цього органу, оформленою у встановленому порядку.

Свідоцтво про право на спадщину може бути видане тільки в разі відсутності суперечок по справі, в іншому випадку спір вирішується в судовому порядку.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом державний нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця; час і місце відкриття спадщини; наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву; склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців вимагаються відповідні документи.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факти смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність заповіту, склад спадкового майна; перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині; з’ясовує чи не скасований заповіт. Оригіна чи дублікат заповіту, поданий спадкоємцем, залишаєтьсмя у спадковій справі.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцю та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

В разі наявності заборони нотаріус повідомляє кредитора про те, що спадкоємцем боржника видане свідоцтво про право на спадщину. Якщо на майно покладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва затримується до зняття арешта.

При відкритті спадщини після смерті одного з учасників спільної сумісної власності, свідоцтво про право на спадщину видається лише після виділення (визначення) частини померлого у спільному майні.

Якщо у спільному майні подружжя правовстановлючий документ оформлений на живого, нотаріус вимагає цого письмову згоду на виділ на ім’я померлого йогочастини в спільному майні.

Питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на володіння землею, поданою громадянином для ведення селянського (фермерського) господарства й особистого підсобного господарства, садівництва, будівництва та обслуговування жилих будинків і задоволення інших потреб, передбачених законом, належить вирішувати з врахуванням вимог Земельного кодексу України про порядок та умови надання землі у довічне успадковане володіння і розміри земельних ділянок, а також положень постанов Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року про порядок введення в дію цього Кодексу і про земельну реформу та постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року «Про прискорення земельної реформи та приватизації землі» (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року №2 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 року).

В свідоцтві про право на спадщину текст має бути викладений чітко та зрозуміло в відповідності з формами № 4-11, затвердженими Міністерством юстиції України.

В свідоцтві вказуються спадкоємці, спадкоємець; спадкодавець; час відкриття спадщини; склад і місце знаходження спадкового майна; на підставі яких правовстановлючих документів воно належало спадкодавцю; його оцінка; доля, що належить кожному із спадкоємців; зазначається про необхідність реєстрації свідоцтва в відповідному органі в разі видачі його на майно, яке підляшає реєстрації. Зокрема свідоцтво про право на спадщину на жилий будинок в сільській місцевості підлягає реєстрації в бюро технічної інвентаризації; якщо будинок знаходиться в селі він підлягає реєстрації в виконавчому комітеті сільської Ради народних депутатів, а в місцевості, де проведена інвентаризація, також і бюрол технічної інвентаризації.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, індивідуального дачного будівництва, присадибних ділянок підлягають реєстрації в виконавчих комітетах відповідних місцевих Рад.

Свідоцтва про право на спадщину на автомашини підлягають пред’явленню в органи ДАІ для перереєстрації транспортного засобу протягом 10 днів.

За видачу свідоцтва про право на спадщину в відповідності до п. «ж» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. з послідуючими змінами, справляється державне мито в розмірі 0.5 процента суми спадщини.

Згідно п. 15 ст. 4 цього ж Декрету фінансові органи звільняються від сплати державного мита за видачу тем свідоцтв про право держави на спадщину.

Звільняються від сплати державного мита громадяни за видачу їм свідоцтва про право на спадщину на майно осіб які загинули при захисті СРСР і України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян, або колективної чи державної власності; а також осіб, які загинули чи померли внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою.

- на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;

- на житловий будинок, пай у ЖБК, квартиру, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;

- на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть в цих будинках і працюватимуть в сільській місцевості;

- на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого і майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право;

- на майно осіб селянського (фермерського) господарства, якщо вони є членами цього господарства (п. 16 ст. 4 Декрету);

- неповнолітні за видачу свідоцтва про право на спадщину (п. 17 ст. 4 Декрету);

- громадяни віднесені до І та ІІ категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них особи;

- інваліди І та ІІ груп (п. 18 ст. 4 Декрету).

Державний нотаріус повідомляє (надсилає копію) про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім’я неповнолітнього, недієздатного чи обмежено дієздатного спадкоємця орган опіки і піклування за місцем проживання спадкоємця для охорони його майнових інтересів.

Висновок

Усі питання, пов’язані з переходом майна померлого до спадкоємців і документальним оформленням цих прав, вирішується державними нотаріальними конторами. І лише якщо між зацікавленими особами виникає спір внаслідок переходу майна померлого до його спадкоємців, відповідні питання розглядаються і вирішуються судом.