Зростання фінансової потужності є актуальною завданням не лише для подальшого розвитку українського страхового ринку, але й для вирішення масштабних загальнодержавних проблем. У першу чергу, це задача подальшого збільшення страхових резервів вітчизняних компаній, для забезпечення шляхом страхування реальної компенсації збитків, завданих стихійними лихами, катастрофами та аваріями природного і техногенного характеру, що зменшить навантаження на державний та місцеві бюджети, а також дасть можливість залучити ресурси страхових компаній для інвестування національної економіки.
Здорова конкуренція на ринку страхових послуг в Україні сприятиме більш високій конкурентоспроможності вітчизняних страховиків та приведенню національного ринку у відповідність зі світовими стандартами. Ці задачі можуть бути вирішені за рахунок поглиблення кооперації українських страхових компаній, поширення практики співстрахування, створення об’єднань страховиків та подальшої інтенсифікації їх діяльності.
Значний інтерес має становити практика використання нових форм співпраці страховиків та залучення нових організаційних засад, наприклад таких, як товариства взаємного страхування.
Нижче наводяться основні принципи організації та принципи діяльності таких товариств і об’єднань страховиків.
Товариство взаємного страхування – (ст.13 Закону “Про страхування”) утворюється у формі відкритого або закритого акціонерного товариства ( можливі й інші організаційні форми), як об’єднання юридичних або фізичних осіб з метою страхового захисту майнових та особистих інтересів його членів, де кожен страхувальник є членом страхового товариства. Товариство взаємного страхування виступає в якості організації некомерційного типу, яка не ставить за мету одержання прибутку і здійснює страхування виключно своїх членів. Воно утворюється на основі професійної, комерційної або територіальної єдності учасників та адаптується до потреб місцевого населення і враховує специфічні умови різних соціально-професійних груп. Метою ТВС – є розподіл ризиків, які можуть виникнути як у професійній діяльності, так і в особистому житті.
Товариство взаємного страхування належить самим страхувальникам. Їх капітал формується за рахунок страхової премії (внесків). Кожний власник полісу виступає як пайовик, а весь колектив власників – як страховик кожного з них. Страхувальники товариства взаємного страхування є компаньйонами одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на професійній основі або за територіальним принципом.
Товариство взаємного страхування об’єднує, як правило, фізичних або юридичних осіб, а не капітали. Завданням ТВС є надання його членам найбільш якісних послуг за прийнятну ціну.
Надлишки, що накопичені за звітний період діяльності, належать його членам і використовуються для поповнення страхових резервів, зменшення розмірів страхових внесків, розподілу доходу між членами ТВС пропорційно їх вкладам у той чи інший резервний фонд.
Відповідальність членів товариства взаємного страхування розповсюджується на всіх членів і обмежується розміром їх страхової суми.
Оскільки товариство взаємного страхування є комерційною організацією, його діяльність має підпадати під пільгове оподаткування.
Важливою особливістю ТВС є його пряма орієнтація на проведення інвестиційної діяльності, в першу чергу, стосовно проектів його членів.
Позитивне значення такої форми страхування, поєднаної з інвестиційною діяльністю підтверджується світовим досвідом. Дуже важливими є такі інвестиційні проекти для американських товариств із страхування життя. Статистика подає дані, що у 1984 році страхові витрати та виплати із страхування життя склали в США 118% від загальної суми зібраних платежів, в той же час, прибуток цих товариств становив 6,9 млрд. доларів США. Він був отриманий саме від інвестиційної діяльності.
Невипадково перше місце у світі по збору страхових премій займає страхова компанія у формі товариства взаємного страхування – “State Farm Mutual Automobile Company”, заснована в штаті Іллінойс у 1922 році.
Першим товариством взаємного страхування в Україні став “Київський регіональний фонд взаємного страхування “Промислова Україна”, зареєстрований у 1997 році у формі відкритого акціонерного товариства. Його засновником виступила група київських підприємств та банків. За його сприяння прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 132, від 1 лютого 1997 р. “Про затвердження Тимчасового положення про товариство взаємного страхування”. Подальший процес розробки законодавчого акту стосовно товариства взаємного страхування, на жаль, призупинився.
В той же час, роль ТВС серед страхових організацій у світі продовжує зростати. У Північній Америці, яка складає 37,9% загального світового ринку страхування, товариства взаємного страхування займають 57,6% ринку страхування життя і 27% ринку інших видів страхування. Частка ТВС у Японії ще значніша. Діють товариства взаємного страхування і в Росії (Общество взаимного страхования “Родина”).
Страховий пул – (ст.12 Закону “Про страхування”) об’єднання страхових організацій для спільного страхування визначених ризиків. Пули утворюються, як правило, з метою страхування об’ємних, особливо небезпечних, маловідомих та нових ризиків. В основу діяльності пула покладений принцип співстрахування. Компанія-член пула - передає в пул застраховані ризики, одержує певну долю зібраних пулом внесків (премій) і приймає на себе долю відповідальності. Квота члена пула визначається пропорційно об’єму переданих в загальний страховий котел внесків і встановлюється та узгоджується договором.
Фонд страхових гарантій – (ст.32 Закону “Про страхування”) об’єднання страхових організацій на основі договору для додаткового забезпечення прийнятих на себе зобов’язань. Джерелами утворення Фонду є добровільні відрахування страховиками частини страхових премій. Їх утворення є вигідним і для місцевих бюджетів, в першу чергу у зв’язку з тим, що дає можливість залучати до проведення страхування потужні страхові організації України, незалежно від їх територіальної належності, оскільки значна частина зібраних страхових премій передається до Фонду, який формується за регіональним або галузевим принципом.
Література: 1. Leggett, Jeremy. 1993. Climate Change and the Insurance Industry. Greenpeace, London. 2. Insurance Firms Ask If Global Warming Swells Disaster Rate," Christian Science Monitor, March 29, 1995, Boston, MA.
3. ("Insurers Launch Joint Effort to Tackle Environmental Risks, "Environment Watch: Western Europe. 7 April 1995, Vol. 4, No. 7. Cutter Communications, Arlington, MA.)
4. ("Insurance Companies Launch Environmental Initiative," Business and the Environment, May 1995 p. 9, Cutter Communications, Arlington, MA.) 5. Natural catastrophes and man-made disaster in 2000: fewer insured losses despite huge floods, Sigma, 2/2001, Swiss Reinsurance Company. 6. Сума загальних виплат, середня страхова сума та середній розмір виплаченого відшкодування подається згідно даним Інформаційного управління аварійного комісарства НАСК “Оранта”.