суб"єктивна сторона - певне психичне ставлення суб"єкта до своєї протиправної поведінуи та її наслідків. Таке ставлення відображається поняттям вини.
Види (форми) вини
Умисел: прямий умисел - суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає і бажає настання його негативних наслідків; непрямий умисел - суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його негативні наслідки, але байдуже ставиться до можливості їх настання;
Необережність: протиправна самонадіяність - суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його негативних наслідків, проте сподівається, що вони все-таки не виникнуть; протиправна недбалість - суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання його негативних наслідків, хоча відповідно до рівня свого розвитку мусить це передбачати.
Порушення припису юридичної норми, вчинене без вини, відображається поняттям правової аномалії.
Види правопорушень:
за ступенем суспільної або особистісної шкідливості:
- проступки (шкідливі правопорушення);
- злочини (небезпечні правопорушення).
злочини - це скоєне винно суспільно небезпечне діяння (дія або бездія), заборонене кримінальним законом під загрозою покарання.
Види проступків:
конституційне правопорушення - завдає шкоди державному ладу; його об"єктом є закріплені Основним Законом порядок організації та діяльності органів державної влади і глави держави, порядок утворення інших органів держави, форма правління та устрій держави; також об"єктом такого проступку можуть ставати конституційні права громадянина;
цивільне правопорушення завдає шкоди майновим і пов"язаним з ними особистим немайновим інтересам суб"єкта. Об"єкт цього правопорушення - майнові або пов"язані з ними немайнові цінності;
адміністративне правопорушення - це протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський або державний порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність;
дисциплінарне правопорушення - це правопорушення яке завдає шкоди внутрішньому трудовомо розпорядку підприємств, установ та організацій. 1
В юридичній науці обговорюється питання про можливість виділення в окремі види екологічних, сімейних, процесуальних та деяких інших правопорушень.
-----------------------------------------------------------------
1Див.: Основи загальної теорії права та держави. Рабінович М.П. Посібник для студентів спеціальності "Правознавство".- Бородянка, 1993. ст. - 108.
2. Соціальна природа і причини правопорушень.
Питання про соціальну природу і причини правопорушень досить складне і відповісти на нього однозначно неможливо, оскільки в правознавстві існує багато концепцій про причини правопорушень. Вивченням причин і умов вчинення правопорушень займається кримінологія. Вона вивчає, в першу чергу, причини злочинності, інші правопорушення вчиняються окремими галузями права, в тому числі адміністративним, трудовим і цивільним.
Серед причин і умов ивникнення правопорушень виділяють об"єктивні і суб"єктивні причини. Об"ктивними причинами виступають конкретні протиріччя і суспільному бутті, в економічних, політичних і соціальних відносинах людей. До суб"єктивних причин правопорушень відносять деформації в правосвідомості, в потребах, мотивах, позиціях, в низькому рівні моральної і правової культури.
Щоб розглядати питання про причини і умови вчинення правопорушень і злочинів, потрібно вияснити поняття причини і умови. Діалектичний матеріалізм визначає причинність як об"єктивний, загальний, генетичний зв"язок між явищами. Процес причинності послідовно розвивається в часі, і причина в часі, і причина в часі завжди попереджує наслідок.
Причинність полягає в переносі матерії, енергії, інформації від причини до наслідків. Передача інформації - типова властивість причинності в сфері суспільних відносин. Інформація про різні людські проступки, про правила поведінки, систему цінностей, про дійсність засвоюється особами через різні джерела і канали інформації і формує світогляд і психологію суспільства і соціальних груп.
Причина - наслідок - безкінечна низка (ланцюг) причинності. У останньої причини є її друга причина, а в наслідку - його наслідок останній, другий, перший і т.п. Взаємозв"язок "причина - наслідок" залежить від умов - сукупності явищ, обставин, які утворюють його середовище, супроводжують і забезпечують певний його розвиток. Місце причин і умов в механізмі причинності різне: причина породжує наслідок, умови цьому допомагають (сприяють), але мова завжди йде про сумісну їх дію, як необхідний зв"язок елементів єдиної системи. Комплекси причин і умов, сумісна дія яких визиває наслідки - злочин і злочинність, - називаються детермінантами.
Причини і умови злочинності - це система негативних для відповідної суспільно-економічної формації соціальних явищ, детермінуючих злочинність як свій наслідок. Причини і умови злочинності по походженню і по суті соціальні. Вони завжди включені в систему соціальних протиріч суспільства. Причини і умови конкретних злочинів виступають первинним елементом криміногенної системи.
Причини - це ті соціальні явища, які взяті в двохланковому (бінарному) зв"язку, породжують і відтворюють злочинність і злочини як свої закономірні наслідки.1
--------------------------------------------------------
1Див.: Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996. - ст. 126.
Умови- це такі явища, які самі не породжують злочинність і злочини, а сприяють, полегшують, інтенсифікують: а) формування; б) дії причин.1
Всі причини і умови злочинності можна класифікувати по різним критеріям:
1) по рівню дії (субординації): а) злочинності в цілому; б) видів (категорій, груп); в) окремих злочинів;
2) по змісту криміногенні детермінанти поділяються на діючі в соціально-економічній, ідеологічній політичній, соціально-психологічній, культурно-виховній, організаційно-управлінській сферах;
3) соціальна суть креміногенних причин злочинності (частина повної причини);
4) повні і специфічні причини злочинності (частина повної причини);
5) по природі причини і умови злочинності поділяють на об"єктивні, об"єктивно-суб"єктивні і суб"єктивні.
Існують і інші категорії класифікації причин і умов злочинності. В цілому спеціалісти нарахували більше 200 причин і умов конкретних злочинів.
Виясненням причин злочинності займались давно, ще з часів Арістотеля і Платона. Більш детально почали вивчати причини злочинності в ХІХ-ХХ століттях, що було обумовлено великим ростом злочинності, збілшенням населення, розвитком капіталізму та іншими причинами.
---------------------------------------------------------
Завантажити реферат