Кожне правопорушення має такий склад (елементи) об"єкт, об"єктивна сторона правопорушення, суб"єкт і суб"єктивна сторона правопорушення.1
Об"єктом правопорушення є певні блага чи соціальні цінності, на пошкодження, позбавлення чи знищення яких спрямоване протиправне діяння. Об"єктами правопорушеня можуть бути різні матеріальні і духовні цінності, які визначаються об"єктами правовідносин. Це може бути власність, життя, здоров"я людини, державна безпека, порядок управління, честь і гідність особи тощо.
Об"єктивна сторона включає протиправне діяння, його шкідливий або небезпечний результат.***До об"єктивної сторони входить необхідний причинний зв"язок між
----------------------------------------------------------
1Див.: Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996. - ст. 122.
протиправними діяннями і шкідливими або соціально-небезпечними наслідками. Таке діяння може бути виражене як в активних діях, так і в результаті бездіяльності, коли суб"єкт не виконує зобов"язуючих норм права. Юридична відповідальність настає лише за фактичні протиправні діяння. Не можуть бути підставою юридичної відповідальності думки, переконання, бажання, настрої, світогляд, соціальні або особисті властивості.
Суб"єктом правопорушення є фізична або юридична особа, яка повністю ділектоздатна. Деліктоздатність - це здатність особи нести юридичну відповідальність.1 Вона дуже тісно пов"язана із віком особи. У кримінальному праві така особа повинна бути осудною і навпаки, неосудна особа не може нести юридичної відповідальності. В цивільному праві особа повинна бути повністю дієздатною.
Юридична відповідальність наступає лише за власні дії правопорушника. Ніхто неможе нести відповідальність за когось іншого.
Суб"єктивна сторона юридичної відповідальності виражається в формах вини: намір і необережність. Прямий намір буває тоді, коли суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає і бажає настання його негативних наслідків. Непрямий намір є тоді, коли суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його негативні наслідки, але байдуже ставиться до їх настання.
Необережність також виступає в двох формах:
--------------------------------------------------------
1Див.: Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996. - ст. 123.
протиправна самовпевненість - коли суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його негативних наслідків, проте сподівається, що вони не настануть; протиправна недбалість відбувається тоді, коли суб"єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання його негативних наслідків, хоча згідно з рівнем свого розвитку повинен це передбачити.
5. Цілі юридичної відповідальності.
Під цілями юридичної відповідальності розуміють досягнення остаточного результату, який передбачається законодавством. При різних видах юридичної відповідальності можуть бути різні цілі. Наприклад, у кримінальному законодавстві основними цілями покараня є такі:
1) виправлення і перевиховання засуджених;
2) попередження здійснення нових правопорушень з боку засудженого;
3) попередження злочинів з боку інших осіб.
Виправлення і перевиховання дуже тісно пов"язані між собою, і кожне суспільство зацікавлене в тому, щоб правопорушник став на шлях виправлення і більш не вчиняв злочинів чи інших правопорушень.
Мета покарання - це попередження вчинення правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За вчинення тяжких злочинів покарання на меті має ізолювати злочинця від суспільства, не дати йому можливості вчинювати нові злочини, щоб він усвідомив свою антисоціальну діяльність чи поведінку. В результаті покарання засуджений позбавляється певних матеріальних чи духовних цінностей, він обмежеється в своїй дієздатності і зобов"язаний компенсувати збитки, які завдав державі чи громадянам.
Інші цілі переслідуються при цивільно-правовій відповідальності. Тут головне місце займає поновленя втрачених прав, відшкодування збитків.
Таким чином, кожний вид юридичної відповідальності має як конкретні цілі, так і спільні - це покарання за правопорушення і попередження, недопустимість їх в майбутньому.
Практичне значення теорії юридичної відповідальності за правопорушення
Значення цих знань є досить різнопланове. Зокрема, такі знання полегшують відрізнити юридично дозволену, правомірну поведінку від поведінки юридично забороненої, а це є однією з неодмінних умов безконфліктної участі у суспільному житті.
Вони також - і це не менш важливо - озброюють загальними критеріями правильності й ефективності застосування такої грізної зброї впливу на поведінку людей, як юридична відповідальність, сприяють виробленню вмінь і навичок її законного і справедливого застосування щодо правопорушників.
Суттєвим є й значення засвоєння даного розділу для самовиховання належної правосвідомості, для попередження, профілактики протиправних вчинків.
Висновки
В даній курсовій роботі, тема якої "Причини правопорушень та шляхи їх подолання", ми розглянули слідуючі питання: поняття і види правопорушень; соціальна природа і причини правопорушень; поняття і види юридичної відповідальності; підстави юридичної відповідальності; цілі юридичної відповідальності, в яких ми дали визначення основним поняттям і термінам.
Правопорушення - це соціально-небезпечне діяння або шкідливе протипрване, винне діяння ділектоздатного суб"єкта (фізичної чи юридичної особи), яке передбачене чинним законодавством і за яке встановлена юридична відповідальність.
З"ясувавши, що таке правопорушення, ми в даній курсовій роботі розкрили причини і соціальну природу проступків, коротко описали різні теорії причин злочинності (соціологічні і біосоціальні теорії злочинності).
Оскільки правопорушення повинно бути караним, тому ми також описали основні види юридичної відповідальності, розглянули підстави її виникнення і мету.
Список використаних першоджерел.
1. Андрусяк Т. Теорія держави і права. Львів: Фонд "Право для України", 1997.
2. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для студентів спец. "Правознавство".-Бородянка, 1993.
3. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность. / АН СССР. - М. - Наука, 1986.
4. Сурилов А.В. Теория государства и права. Учебное пособие. - К. Одесса: В. шк., 1989.
5. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996.
6. Теория права и государства. Учебник для вузов. Под ред. Г.Н. Маслова, М.: БЕК, 1996.
7. Право: Учебник для вузов. Н.А.Теплова, В.М.Малинкович и др. ; Под ред. Н.А.Тепловой, В.М.Малинковича. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.
Завантажити реферат