- Іноземний досвід страхування від нещасних випадків на виробництві
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
- відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
2. Використовуючи ресурси мережі Інтернет, самостійно підготувати питання:
· Модель соціального страхування Скандинавських країн;
Скандинавські країни (Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія), де соціальний захист розвинений найкраще.
Скандинавська модель. Солідарна й універсальна система соціального захисту. Державні зусилля спрямовані на мінімізацію соціальних проблем та максимізацію надходжень у бюджет. Високий рівень зайнятості в країні (забезпечення значної частини “захисту” через роботу). Активне залучення жінок до трудової діяльності (виконання частини функцій з неформального догляду соціальними працівниками). Достатньо високий престиж соціальних працівників.
· Захист на випадок безробіття в країнах світу.
Поняття "соціальний захист" досить нове, почало використовуватись у міжнародних актах в середині XX століття, що було викликане кардинальними змінами в соціальній політиці у багатьох країнах світу, які зумовили необхідність систематизації та координації різноманітних інститутів соціальної сфери з позиції характеристики її захисних функцій. У вітчизняній літературі та національному законодавстві поява і застосування цього поняття пов'язане з трансформацією суспільного ладу країни у 90-х роках. Сьогодні термін "соціальний захист" широко вживається в економічній та юридичній літературі.
3. Охарактеризувати і порівняти моделі соціального захисту населення:
- соціально-демократична модель скандинавських країн;
Соціально-демократична модель має на меті досягнення соціальної справедливості та подолання нерівності. Держава при цьому має гарантувати та забезпечувати визначений рівень доходів та соціальних послуг незалежно від трудового внеску. Соціальний захист у цій моделі гарантується як право, а потреби населення є підставою для визначення межі соціальних витрат.
- неоліберальна модель (США);
Неоліберальну модель (США) – проблеми соціального захисту розв’язуються переважно за участі профспілок.
- неоконсервативна модель (Німеччина);
Участь різних секторів – державного, недержавного та неформального у сфері соціального захисту. Вища організація не повинна перебирати на себе функції, які може виконати організація нижчого рівня. Держава повинна надавати можливість недержавним і неформальним організаціям вирішувати певні питання. Соперництво між недержавними організаціями сприяє творчості та іноваціям. Система колективної відповідальності під контролем держави.
- система Беверіджа (Англія, Ірландія).
Систему соціального страхування від безробіття Уільям Беверідж розглядав у тісному взаємозв’язку із забезпеченням зайнятості населення, яке випливає з права людини на працю.
План Беверіджа став основою для проведення соціальних реформ у Великій Британії та інших європейських країнах після другої світової війни.
4. На основі вивчення зарубіжного досвіду визначити найбільш важливі аспекти підготовки фахівців для сфери соціального страхування в Україні.
Країни Євросоюзу вже давно й успішно здійснюють цілеспрямовану гуманітарну політику з надання допомоги у становленні суспільних інститутів, необхідних для повноцінного розвитку молодих європейських держав.
Починаючи з 1994 р. Європейська комісія за програмою TACІS допомагає Україні у створенні нової системи страхування від нещасних випадків на виробництві. Фахівці TACІS надавали допомогу в роботі над проектом Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності».
СРС №3. Державне регулювання соціального страхування.
1. Опрацювати і засвоїти основні положення Закону України “Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР., а також “Концепції соціального забезпечення населення України” (Постанова Верховної Ради України від 21 грудня 1993 року № 3758-XII).
2. Ґрунтовно ознайомитись з структурами Фондів соціального страхування та складом органів їх управління. (З матеріалів лекції).
3. На основі опрацьованих законодавчих актів скласти порівняльну таблицю організаційної структури фондів соціального страхування, за такими ознаками:
- склад Правління;
- строк повноважень членів Правління;
- строк повноважень голови Правління;
- проведення засідань Правління;
- умови проведення позапланових засідань Правління;
- прийняття рішення;
- директор виконавчої дирекції та його заступники;
- робочі органи виконавчої дирекції;
- склад Наглядової ради (НР);
- строк повноважень членів Наглядової ради;
- строк повноважень голови НР;
- проведення засідань НР;
- умови проведення позапланових засідань НР;
- правомочність засідання НР;
- орган державного нагляду.
Фонди соціального страхування - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) створений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і є правонаступником Фонду соціального страхування України.
Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією і належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фонду, стабільної діяльності Фонду.