Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці п'ятому статті 37 цього Закону, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.
Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.
Допомога на поховання члена сім'ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.
3. Ґрунтовно ознайомитись з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням”. (Зі змінами і доповненнями) (http://zakon.rada.gov.ua).
СРС №5. Медичне страхування.
1. Опрацювати і тезово занотувати наступні статті: Гордиенко С.М. Реформы здравоохранения: обязательное медицинское страхование //Охорона здоров’я. - №15-16. – Серпень 2003 р.; Рудень В.В. Страхова медицина і медичне страхування. — Львів, 1999. - 305 с.; Єрмілов В. Медичне страхування: комерційний чи соціальний варіант ? // http://www.fsstvp.gov.ua/fse/control/uk/publish; Головко М. Яку модель обов’язкового медичного страхування обрати? // http://www.fsstvp.gov.ua/fse/control/ uk/publish
Гордиенко С.М. Реформы здравоохранения: обязательное медицинское страхование //Охорона здоров’я. - №15-16. – Серпень 2003 р.;
Економіка України вже давно ринкова, а охорона здоров'я все ще перебуває в радянському правовому полі.
Охорона здоров'я України продовжує фінансуватися за залишковим принципом, а функціонувати за витратним, оскільки структура його (кількість лікарень і лікарів) на сьогоднішній день залишається надлишковою. Повільно розвиваються і слабо використовуються низьковитратні форми надання первинної медичної допомоги, денні стаціонари та стаціонари вдома. Не отримала розвитку практика сімейних лікарів.
Основним каменем спотикання в дебатах з питання про введення обов'язкового державного медичного страхування служать два упередження: зростання податкового тиску та структурна неготовність вітчизняної охорони здоров'я до впровадження обов'язкового державного медичного страхування, тобто до раціонального використання коштів і відсутності механізмів, стимулюючих медичні послуги без зростання їхньої вартості, на тлі чого можуть процвітати зловживання коштами фонду.
Введення ОДМС у складі єдиного соціального податку - найбільш прийнятний для умов України механізм переходу від бюджетної до бюджетно-страхової системи фінансування галузі. Фінансування соціально значущих медико-санітарних і оздоровчих цільових програм, включаючи установи психіатричної, наркологічної, ендокринологічної, онкологічної, інфекційної і протитуберкульозної служб, пільгове забезпечення громадян лікарськими засобами має взяти на себе держава. Однак справжнє реформування охорони здоров'я стане можливим лише після впровадження ОДМС і буде залежати від цілого комплексу фінансових, управлінських та ментальних змін у суспільстві.
Єрмілов В. Медичне страхування: комерційний чи соціальний варіант ? // http://www.fsstvp.gov.ua/fse/control/uk/publish;
Комерційне медичне страхування у загальнострахових компаніях у нас з різних причин не набуває масового розвитку. Довіру до них населення підірвали ще в першій половині 90-х років численні “мильні” трасти (серед них були і страхові організації), що обдурили мільйони клієнтів.
Договори про медичне страхування страхові компанії укладають переважно з підприємствами – юридичними особами. Але законодавчого заохочення цього немає. Адже при медичному страхуванні усі витрати по страхуванню найманих працівників здійснюються з прибутку підприємства та ще й оподатковуються, бо включаються в сукупний дохід застрахованого. А при іншому майновому страхуванні воно зараховується у витрати підприємства.
Добровільне ж комерційне медичне страхування розраховано переважно на ще нечисельний середній клас, а в країні переважає малозабезпечене населення.
Альтернативою комерційному страхуванню є соціальне страхування. Відомо, що в 1998 р. було ухвалено “Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
У нашій країні досить успішно діють чотири, із п’яти передбачених “Основами”, види державного соціального страхування: у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, на випадок безробіття та пенсійне страхування.
Головними принципами його є - державна гарантія і контроль, обов’язковість охоплення всіх працюючих, цільове використання коштів, обов’язковість фінансування матеріального забезпечення й соціальних послуг відповідно до державних програм, солідарність, паритетна участь представників від держави, роботодавців і застрахованих в управлінні соціальним страхуванням.
Із кожного виду страхування утворюються цільові фонди, які є некомерційними самоврядними організаціями, на відміну від страхових компаній метою діяльності яких є одержання прибутку.
Головко М. Яку модель обов’язкового медичного страхування обрати? // http://www.fsstvp.gov.ua/fse/control/ uk/publish
Останнім часом у засобах масової інформації набирає силу дискусія з приводу запровадження в Україні загальнообов’язкового державного медичного страхування.
Протягом останніх 10 років було підготовлено більше десяти діаметрально протилежних законопроектів, якими визначалися правові засади здійснення медичного страхування, проте, на жаль, питання ще й досі залишається відкритим.
Основним каменем спотикання є визначення органу, який відповідав би за акумуляцію та розподіл страхових коштів. Тому не дивно, що певна група зацікавлених осіб лобіює залучення до обов’язкового медичного страхування приватних страхових компаній, які будуть виступати «посередником» між страхувальниками, застрахованими особами та закладами охорони здоров’я.
Зараз є дуже поширеною думка, що в приватних закладах охорони здоров’я якість надання медичної допомоги набагато краща, ніж у державних та комунальних. Питання це спірне, а от що точно безспірне, то це вартість лікування. Страхові «посередники» зазвичай прагнуть до співпраці саме із такими установами, можливо, навіть ними самими й створеними з метою перекладання страхових коштів із однієї своєї кишені до іншої, та ще й за завищеними цінами.
Яким характеристикам щонайменше повинен відповідати певний орган (установа), який буде, чи під егідою якого буде запроваджуватися медичне страхування:
1. Установа має бути державною та самоврядною, свою діяльність повинна здійснювати під наглядом (але без прямого втручання) центральних органів виконавчої влади.
Завантажити реферат